Вирок № 13467076, 18.05.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

1 - 50/09

ВИРОК

Іменем України

18 травня 2009 р.

Голосїївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бойка О.В.

при секретареві Гебеш М. В., Огірку Т.Ю.

з участю прокурорів: Кулеби М. В., Лисенка С. С.

Захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2 Потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 03.10.1996 року Московським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 4 Указу Президента України «Про амністію» від 27.06.1996 року; 30.03.2000 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. ст. 17, ч. 2 ст. 140 ч.2 ст. 140 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; 31.10.2007 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 289 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, без постійного місця реєстрації, проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

ОСОБА_6 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, уродженця м. Вахрушеве, Луганської області, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше судимого: 18.11.1998 року Антрацитівським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 140 КК України до трьох років позбавлення волі, 25.06.1999 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 206 КК України до 2 років позбавлення волі, 18 лютого 2003року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки; 24.12.2007 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до

З років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4, 08.08.2008 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, знаходячись по вул. Велика Кільцева, 1-Б в м. Києві, вступив в злочинну змову з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про вчинення крадіжки із автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел підсудний ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5, 08.08.2008 року, близько 16 години 30 хвилин, побачивши автомобіль «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, двері якого були відчиненими, діючи відповідно до відведеної йому ролі, намагаючись діяти непомітно для інших, підійшов до лівої передньої двері вказаного автомобілю. В цей час підсудний ОСОБА_6, діючи відповідно до відведеної йому ролі, підійшов до власника автомобіля «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 та завів з ним розмову, таким чином відволікаючи його увагу. ОСОБА_5, діючи відповідно до відведеної йому ролі, знаходився в полі зору підсудного ОСОБА_4, поблизу автомобіля «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки викриття попередити про це підсудного ОСОБА_4

ОСОБА_4, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, через відкриті двері, проник до салону автомобіля «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, звідки викрав мобільний телефон «Нокіа-6070», вартістю 1300 гривень, в якому знаходилась сім-карта абонента мобільного оператору «ЮМС», вартістю 5 гривень, шкіряний блокнот для документів, вартістю 50 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 7000 доларів США, що по курсу НБУ становить 33915 гривень і 1000 гривень, кредитну картка банку «Аваль», на рахунку якої знаходились гроші в сумі 4511 гривень та пластикову картка для заправки дизельним паливом, в мережі автозаправних станцій «Золотий Гепард», вартістю 800 гривень, що належали потерпілому ОСОБА_3

Вчинивши крадіжку підсудний ОСОБА_4 разом з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину з викраденим зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 41581 гривня.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину свою визнав частково та показав, що 08.08.2008 року, близько 16 години разом з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, на автомобілі марки Пежо - 405, яким керує за дорученням, підїхали до будівельного гіпермаркету «Епіцентр» з метою купівлею ОСОБА_8 облицювальної плитки. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пішли до середини зазначеного магазину, а він вирішив здійснити крадіжку із якого не будь автомобіля. З цією метою він пішов по території стоянки, а ОСОБА_5 наказав стояти поруч з автомобілем. Проходячи по автостоянці побачив автомобіль марки «Форд Транзит» з відчиненими водійськими дверима. В салоні він побачив мобільний телефон та шкіряний блокнот схожий на гаманець, які вирішив викрасти за допомогою ОСОБА_6. Повернувшись до свого автомобіля він побачив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вже прийшли з магазина і ОСОБА_8 розмовляє по телефону. Він запропонував ОСОБА_6 відволікти увагу водія, а він в цей момент викраде зазначені телефон та предмет схожий на гаманець в якому можуть бути гроші. Вдвох з ОСОБА_6 вони пішли в бік вказаного автомобіля Форд а ОСОБА_5 він знову наказав стояти біля автомобіля та чекати їх. ОСОБА_6 пішов з правого боку автомобіля Форд і почав голосно розмовляти по телефону, відволікаючи увагу водія, який в той момент знаходився з правого боку автомобіля. В цей момент, він, через відкриті двері, викрав із салону шкіряне портмоне з грошима та мобільний телефон. Одразу після цього вдвох з ОСОБА_6 вони повернулися до його автомобіля та вчотирьох поїхали відвозити ОСОБА_8 на маршрутне таксі, оскільки той мав намір їхати до себе додому в м. Вінницю. Підїхавши до торгівельного центру «Магеллан» ОСОБА_8 пішов дізнаватися розпорядок руху маршрутних автобусів, а вони залишилися чекати його в автомобілі. ОСОБА_6 взяв зазначений блокнот - гаманець і почав дивитися скільки в ньому грошей. В цей момент до них підбігли працівники міліції та затримали їх з поличним.

Не визнає вину в тій частині що в крадіжці приймав участь ОСОБА_5, оскільки з ним домовленості не було. Він припускає, що ОСОБА_5 знав про те, що вони з ОСОБА_6 пішли вчиняти крадіжку, однак участі у ній не приймав. Також не визнає кваліфікуючу ознаку крадіжки - великий розмір, оскільки наміру викрадати 7000 доларів США, не мав, розраховував, що в гаманці буде знаходитися значно менша сума грошей. Однак наміру повертати потерпілому суму, яка виявилася б значно більшою, від запланованої наміру не мав.

Позов прокурора визнає повністю.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 спочатку заперечував свою причетність до злочину, зазначаючи, що ОСОБА_4 при вчиненні крадіжки діяв самостійно, однак під тягарем неспростовних доказів винуватим себе визнав частково та показав, що 08.08.2008 року, близько 16 години 00 хвилин разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 приїхали до будівельного гіпермаркету «Епіцентр» з метою купівлі останнім облицювальної плитки. Разом з ОСОБА_8 він зайшов до магазину, звідки повернувся приблизно за 10-15 хвилин. В цей момент до нього підійшов ОСОБА_4 та запропонував йому скоїти крадіжку із автомобіля «Форд Транзит». Його дії повинні були полягати в тому, щоб відволікати водія, а ОСОБА_4, в цей момент, вчинить крадіжку. Він підійшов до вказаного автомобіля з правого боку і побачивши водія голосно почав нібито розмовляти по телефону. Водій звернув на нього увагу і щось запитав, однак він пішов далі. Одразу, повернувшись до автомобіля всі в чотирьох поїхали відвозити ОСОБА_8 до зупинки маршрутного таксі, оскільки той мав намір їхати до м. Вінниця. Підїхавши до ТЦ «Магеллан» ОСОБА_8 пішов цікавитися наявністю маршрутного автобуса, а він вирішив подивитися, скільки грошей знаходиться у викраденому ОСОБА_4 блокноті -гаманці та відкрив його. Одразу до автомобіля підбігли працівники міліції та затримали їх. Частково визнає вину, оскільки ОСОБА_5 участі у крадіжці не приймав. Припускає, що ОСОБА_5 знав про те, що вони з ОСОБА_4 пішли вчиняти крадіжку, однак участі у ній не приймав. Також не визнає кваліфікуючу ознаку крадіжки - значна шкода, оскільки наміру викрадати 7000 доларів США, не мав, розраховував, що в гаманці буде знаходитися значно менша сума грошей.

Позов прокурора визнає повністю.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винуватим себе визнав частково та пояснив, що з ОСОБА_4 познайомився в місцях позбавлення волі і знав, що той раніше судимий за крадіжки з автомобілів. 08.08.2008 року, близько 16 години разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приїхали на автомобілі марки Пежо 405, яким керував ОСОБА_4 до будівельного гіпермаркету «Епіцентр» з метою купівлі останнім облицювальної плитки. ОСОБА_6 з ОСОБА_8 пішов до магазину, а він та ОСОБА_4 знаходились біля автомобіля. ОСОБА_4 наказав йому знаходитися поруч з автомобілем, поки пін пройдеться по території автостоянки. Мету такої прогулянки ОСОБА_4 йому не повідомляв, однак він здогадався. Що той має намір вчинити якусь крадіжку. Через деякий час до автомобіля прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_8, який приніс дві плитки. Після цього повернувся ОСОБА_4 і знову наказав нікуди від автомобіля не відлучатися, а вони підуть із ОСОБА_6 щось «помутять». ОСОБА_4 щось повідомив ОСОБА_6 і вдвох вони кудись пішли. Він здогадався, що ті пішли вчиняти крадіжку з якогось автомобіля, однак за їхніми діями не спостерігав і в бік куди ті пішли не дивився. Через деякий час до автомобіля повернулися ОСОБА_6 і ОСОБА_4 і всі вчотирьох вони поїхали. Чи викрали ті щось із якого не будь автомобіля він не знав. Підїхавши до ТЦ «Магеллан» ОСОБА_8 пішов цікавитись чи є маршрутне таксі до м. Вінниця, а він з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишилися чекати у автомобілі. Через декілька секунд до автомобіля підбігли працівники міліції та затримали їх.

Частково визнає вину, оскільки дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6 при вчиненні крадіжки не були з ним охоплені єдиним умислом. Не дивлячись на це він здогадувався, що останні вдвох пішли для вчинення злочину і в разі виникнення небезпеки викриття при вчиненні крадіжки ОСОБА_4 та ОСОБА_6, яку б він помітив, повідомив би їх про це.

Позов прокурора визнає повністю.

Не дивлячись на часткове визнання підсудними своє вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України їх вина повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що працює водієм-експедитором у фармацевтичній компанії «ГлаксоСміт Клайн» протягом останніх восьми років. В його обовязки входить доставка товарів до дистрибюторів. Він керує автомобілем «Форд Транзит», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який є власністю компанії.

08.08.2008 року, приблизно о 15:40 год., він розвантажив товар в супермаркеті «Біла», який розташований по вул. В.Кільцева в м. Києві, після чого поїхав до супермаркету «Епіцентр», який розташований по вул. В.Кільцева, 1-Б., де зупинився на стоянці, перед магазином. Близько 16 години 20 хвилин, він вийшов з магазину і разом зі своєю знайомою - ОСОБА_9 збирався їхати. Завівши двигун, зясував, що не горять сигнальні ліхтарі зупинки в його автомобілі, тому вирішив полагодити їх. Вийшовши із салону, залишив відчиненими водійські двері. В салоні, на торпеді, залишив свій мобільний телефон «Нокіа-6070», а в кишені водійської двері блокнот з документами та грошима.

Обійшовши автомобіль з боку пасажирського сидіння почав дивитись блок плавких запобіжників, який знаходиться під «торпедою», з боку пасажирського сидіння. В цей час ОСОБА_9 сиділа на вказаному пасажирському сидінні та відкривши інструкцію по експлуатації автомобіля, підказувала йому, де знаходяться ті чи інші деталі блоку запобіжників, таким чином сидячи спиною до салону кабіни автомобіля і водійських дверей. В цей час до нього підійшов чоловік кавказької зовнішності, який голосно розмовляв по телефону, після чого звернувся до нього і щось спитав. Він повернувся до того чоловіка, реагуючи на звернення, однак той не продовжив розмову і він знову повернувся до блоку запобіжників і продовжив усувати неполадку. Чоловік кавказької зовнішності, як йому в подальшому стало відомо - ОСОБА_6, пішов у невідомому напрямку. Закінчивши ремонт він повернувся на місце водія. В цей момент до нього підійшов молодий чоловік, який одразу представився працівником міліції та предявив службове посвідчення. Міліціонер запитав у нього чи не зникли в нього якісь речі, запропонувавши добре оглянути салон свого автомобіля. Зробивши це, він виявив, що з «торпеди» зник його мобільний телефон «Нокіа-6070», вартістю 1300 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператору «ЮМС», вартістю 5 гривень, на рахунку якої грошей не було. Також з кишені водійських дверей його автомобіля зник шкіряний блокнот для документів, вартістю 50 гривень, в якому знаходились його гроші в сумі 7000 доларів США, 1000 гривень, кредитна картка банку «Аваль», на рахунку якої знаходиться 4511 гривень, пластикова картка для заправки дизельним паливом в мережі автозаправних станцій «Золотий Гепард», вартістю 800 гривень, а також документи на його імя: паспорт громадянина України, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Форд Транзит», яким він керує, медичне посвідчення водія, талон до посвідчення водія, і інші дрібниці та папірці, які ніякої матеріальної цінності не представляють. Матеріальний збиток, завданий йому становить 41581 гривня. Повідомивши міліціонеру про зниклі речі, поїхав до Голосіївського РУГУМВС України, де написав заяву про крадіжку.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що в міліції працює з 2002 року, на посаді помічника оперуповноваженого ОПВ КР ГУМВС України в м. Києві з 2005 року.

08.08.2008 року він разом з помічником оперуповноваженим ОПВ КР ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 працював в складі оперативно-пошукової групи по попередженню та розкриттю злочинів.

Того ж дня, приблизно о 16:00 год., вони знаходились біля гіпермаркету «Епіцентр» на автостоянці. В цей час вони помітили, як на територію автостоянки заїхав автомобіль марки «Пежо-405», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 і вирішили за ним приховано спостерігати, оскільки згідно наявної оперативної інформації особи, що пересуваються на червоному автомобілі «Пежо-405», вчиняють крадіжки з автомобілів в м. Києві. З автомобіля вийшов молодий чоловік, як вони потім дізнались - ОСОБА_8, який одразу направився в магазин. Інші троє, як пізніше стало відомо ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вийшли з автомобіля та недовго про щось говорили. Вони звернули увагу на те, що ОСОБА_4, який знаходився за кермом вказаного автомобіля, припаркував автомобіль не на встановленому місці для паркування, а на виїзній смузі, таким чином, щоб в разі необхідності можна було дуже швидко виїхати зі стоянки.

Після того ОСОБА_4 пішов по автостоянці, уважно оглядаючи автомобілі, які там знаходились. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 періодично то сходились разом з ОСОБА_4, то знов розходились, уважно оглядаючи автомобілі, які знаходились на автостоянці. При цьому всі постійно озирались по сторонах та помітно нервували, що викликало в них ще більшу підозру.

Приблизно о 16:30 години, ОСОБА_4 зупинився неподалік вантажного мікроавтобуса «Форд Транзит», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на автостоянці на відстані приблизно 15-20 метрів від автомобіля «Пежо-405» на якому вони приїхали і відійшовши трохи вбік зустрівся поглядами з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які знаходились біля автомобіля «Пежо-405», і кивнув їм головою. Ті ймовірно побачили той жест, адже направились в бік ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_6 дістав з кишені мобільний телефон, притулив його до вуха і розмовляючи по телефону, підійшов до водія автомобіля «Форд Транзит», який знаходився біля правих пасажирських дверей та щось у того почав питати. В цей момент ОСОБА_4, знаходячись біля відчиненої лівої (водійської) двері автомобіля «Форд Транзит», скориставшись з того, що ОСОБА_6 відволік на себе увагу водія, взяв із салону вказаного автомобіля два якихось предмета один з яких здався йому мобільним телефоном.

В той час біля лівого заднього боку автомобіля «Форд Транзит» знаходився ОСОБА_5, який постійно озирався, помітно нервуючи. ОСОБА_5 знаходився на відстані приблизно 5 метрів від ОСОБА_4 і не міг не бачити, що той вчиняє крадіжку з автомобіля.

Після крадіжки всі втрьох прискореним кроком направились до автомобіля та швидко поїхали з території автостоянки «Епіцентру».

Він, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, на службовому автомобілі, наздогнали автомобіль

«Пежо-405», на Одеській площі, біля зупинки громадського транспорту. В автомобілі знаходились ОСОБА_4 на ведійському і ОСОБА_6 на передньому пасажирському сидіннях. ОСОБА_6 тримав в руках чорний шкіряний блокнот, в якому він побачив багато різних документів, серед яких паспорт, посвідчення водія та інші. В цей момент він крикнув: «Стояти, міліція», після чого ОСОБА_6 одразу кинув той блокнот на підлогу автомобіля. Намагаючись перешкодити зникненню він підійшов до водія, представився працівником міліції та витягнув ключ із замка запалення.

ОСОБА_13 почав затримувати ОСОБА_6, який знаходився на передньому правому сидінні автомобіля, а ОСОБА_12О затримав за руку ОСОБА_5, який в той момент знаходився біля автомобіля і побачивши, що вони представились працівниками міліції та затримали ОСОБА_4 і ОСОБА_6, намагався втекти, але був затриманий. Далі ними була викликана слідчо-оперативна група Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_10 в частині їх спільних дій. Лише зазначив, що затриманні ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 участі не брав, оскільки залишився з потерпілим на місці пригоди, у якого зясовував які речі викрадено.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_10 в частині їх спільних дій.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_10 в частині їх спільних дій.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що з 2006 року працює в Києві на різних ремонтно - будівельних роботах.

До 08.08.2009 року він працював у свого двоюрідного брата ОСОБА_14, в м. Києві, мікрорайон «Виноградар», точної адреси він не знає, де клав кахельну плитку.

08.08.2008 року у вечірній час збирався їхати до себе додому у Вінницьку обл., де проживає з дружиною та трьома дітьми, однак щоб закінчити у брата ремонт не вистачило двох плиток. ОСОБА_14 зателефонував своєму кумові, наглядно йому знайомому ОСОБА_6 ОСОБА_7, який пообіцяв підїхати автомобілем до домівки його брата та відвезти його до «Епіцентру» на вул. Велика Кільцева, 1-Б, в м. Києві, щоб докупити необхідну кахельну плитку, а після того, відвезти його на Одеську площу, звідки іде маршрутне таксі до м. Вінниці.

Цього ж дня приблизно о 15 годині 30 хвилин, підїхав автомобіль «Пежо-405» д.н.з. НОМЕР_2, червоного кольору, в якому за кермом сидів наглядно знайомий ОСОБА_4, на пасажирському передньому сидінні сидів ОСОБА_6 ОСОБА_6, а на задньому - раніше невідомий чоловік, як він дізнався пізніше - ОСОБА_5. Вчотирьох близько 16 години 10 хвилин, вони підїхали до гіпермаркету «Епіцентр» по вул. Велика Кільцева, 1-Б в м. Києві, де він пішов в магазин за плиткою. З ним також пішов і ОСОБА_6, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишились біля вищезазначеного автомобіля, чекати. Десь через 10 хвилин вони з ОСОБА_6 вийшли з магазину і він почав розмовляти по телефону з дружиною.

ОСОБА_5 стояв неподалік від автомобіля на якому вони приїхали, а ОСОБА_6 трохи поодаль і розмовляв по телефону. Де в цей момент знаходився ОСОБА_4 він не бачив. Після того, як він поклав вищевказану плитку на заднє сидіння, всі троє вже були біля автомобіля. ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля, ОСОБА_6 сів поруч з водієм на пасажирське переднє сидіння, а він з ОСОБА_5 сіли на задньому сидінні, після чого попрямували до Одеської площі, щоб посадити його на маршрутне таксі. На Одеській площі, поруч з ТЦ «Магеллан», він вийшов з автомобіля, щоб запитати, чи не проїжджало маршрутне таксі до м. Вінниця, після чого повернувся до автомобіля, де одразу був затриманий працівниками міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_15, яка в судовому засіданні показала, що 08.08.2008 року, приблизно о 19:00 год., разом зі своєю подругою ОСОБА_16, прогулювалась поблизу будинку № 22 по проспекту Глушкова в м. Києві. До них підійшли працівники міліції та запросили їх бути понятими при огляді автомобіля, на що вони погодились.

Слідчий почав огляд автомобіля «Пежо», червоного кольору, де в салоні виявив різні ножі, ножиці, приблизно до десятка різних мобільних телефонів та шкіряний блокнот, в якому знаходились документи та багато грошей. Серед грошей були американські долари в сумі сім тисяч та гривні, скільки саме, не памятає. В автомобілі також було багато різних речей, але це основні, які вона запамятала. Після того, як слідчий оглянув всі речі склав їх в декілька поліетиленових пакетів, які опечатав за допомогою їхніх підписів. Все вилучене слідчий ретельно записав в протокол, який зачитав вголос.

Показаннями свідка ОСОБА_16, яка в судовому засіданні дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_15

Показаннями свідка ОСОБА_17, який в судовому засіданні показав, що 26.07.2008 року він розпочав ремонт у власній квартирі, для проведення якого залучив двоюрідного брата ОСОБА_8, який проживає в м. Бершадь, Вінницькій області. Робота полягала в тому, щоб покласти кахельну плитку у ванній кімнаті та туалеті, для чого були придбані необхідні для цього матеріали.

08.08.2008 року ОСОБА_8 збирався додому, однак для закінчення ремонту не вистачало двох плиток, які необхідно було придбати в будівельному магазині.

В травні місяці 2008 року він, за порадою знайомого ОСОБА_4, придбав автомобіль «Пежо-405», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 у ОСОБА_18, який виписав на нього генеральну довіреність. На його прохання у вказаній довіреності було зазначено імя ОСОБА_4, який, мав право експлуатувати автомобіль та розпоряджатися ним. Фактично ОСОБА_4 лише експлуатував автомобіль, за що віддавав йому гроші та заправляв автомобіль.

Він зателефонував ОСОБА_4 і попросив того відвезти ОСОБА_8 до маршрутного таксі, що їде до м. Вінниця і по шляху завезти ОСОБА_8 в будівельний магазин, де той повинен був докупити дві кахельні плитки, для завершення ремонту, а ОСОБА_4 повинен був їх йому привезти.

ОСОБА_4 забрав ОСОБА_8 і вони поїхали. Хто ще був у автомобілі він не бачив.

Пізніше він дізнався від працівників міліції, що ОСОБА_4 разом зі своїми друзями та ОСОБА_8 були затримані працівниками міліції за крадіжку чужого майна. Також його працівники міліції повідомили, що в ході подальшого розбору по цій справі було зясовано, що ОСОБА_8 до даної крадіжки не причетний.

Показами свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні показала, що є дружиною підсудного ОСОБА_6 Про вчинення її чоловіком злочину їй нічого не відомо. Характеризується її чоловік позитивно, допомагає їй по веденню домашнього господарства та приймає участь в утриманні та вихованні неповнолітньої дитини.

Показами свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні показав, що працює в Голосіївському ГУГУМВС України слідчим і розслідував кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Під час досудового слідства обвинувачені були не щирі, постійно змінювали покази з метою уникнення від кримінальної відповідальності, або применшити свою участь у вчиненому. Свідчення обвинувачені давали без будь якого тиску. За викликом, в складі СОГ, 08.08.2008 року проводив огляд місця події. Обєктом огляду був автомобіль марки «Пежо-405» д.н.з. НОМЕР_2, в якому були виявлені і вилучені 7000 доларів США та близько 1000 гривень. Також вилучалися і інші предмети. Слідча дія проводилася відповідно до кримінально - процесуального законодавства. При ОМП був присутній спеціаліст, який також оглядав вилучені гроші. Ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5 або ОСОБА_6 не висловлювали ніяких скарг з приводу їхнього затримання та виявлених грошей та речей.

Показами свідка ОСОБА_20, який в судовому засіданні пояснив, що працює головним спеціалістом ТКЗР НДЕКЦ при Голосіївському РУГУМВС України в м. Києві. 08.08.009 року, в складі СОГ, приймав участь в огляді місця події поруч проспекту Глушкова, 22. Обєктом огляду був автомобіль марки Пежо д.н. НОМЕР_2. Він як спеціаліст зробив відповідні фотознімки. В його присутності слідчим були вилучені гроші в доларах СІЛА та гривнях. Він особисто оглядав доларові купюри і зробив висновок, що вони є справжніми. У нього як спеціаліста ніяких сумнівів щодо справжності американської валюти не виникло.

Протоколом огляду місця події від 08.08.2008 p., згідно з яким автомобіль «Форд Транзит», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який розташований біля супермаркету «Епіцентр», що по вул. В.Кільцева, 1-Б, видимих пошкоджень не має, замки автомобіля в справному стані.

Т-1, А.С. -29

Протоколом огляду місця події від 08.08.2008р., згідно з яким з автомобіля «Пежо-405», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, який розташований по пр. Глушкова, 22 в м. Києві, вилучено мобільний телефон «Нокіа-6070» з сім-картою «ЮМС»; шкіряний блокнот, в якому знаходились: паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданий на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, технічний паспорт НОМЕР_4 на автомобіль «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, посвідчення водія НОМЕР_5, видане на імя ОСОБА_3, талон до вказаного посвідчення водія НОМЕР_6, карта клієнта «Метро» НОМЕР_7, медичне посвідчення водія НОМЕР_8, пластикова картка банку «Родовід» «Нова Лінія» НОМЕР_9, кредитна картка банку «Аваль» НОМЕР_10 на імя ОСОБА_3, пластикова картка на отримання дизельного палива в мережі АЗС «Золотий гепард», гроші в сумі 7000 доларів США, купюрами по сто доларів, а також гроші в сумі 1000 тисяча гривень, купюрами: 500 гривень - 1шт, 200 гривень - 2 шт, 50 гривень - 2 шт.

Т-1, А.С. -33-34. Речовими доказами: мобільним телефоном «Нокіа-6070» з сім-картою «ЮМС»; шкіряним блокнотом, в якому знаходились: паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданий на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, технічний паспорт НОМЕР_4 на автомобіль «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, посвідчення водія НОМЕР_5, видане на імя ОСОБА_3, талон до вказаного посвідчення водія НОМЕР_6, карта клієнта «Метро» НОМЕР_7, медичне посвідчення водія НОМЕР_8, пластикова картка банку «Родовід» «Нова Лінія» НОМЕР_9, кредитна картка банку «Аваль» НОМЕР_10 на імя ОСОБА_3, пластикова картка на отримання дизельного палива в мережі АЗС «Золотий гепард», гроші в сумі 7000 доларів США, купюрами по сто доларів, а також гроші в сумі 1000 тисяча гривень, купюрами: 500 гривень - 1шт., 200 гривень - 2 шт., 50 гривень - 2 шт.; автомобілем «Пежо-405», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2.

Т-1, А.С-109-111, 77. Протоколом явки з повинною ОСОБА_21 згідно якого останній добровільно зізнався в тому, що у співучасті з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вчинили крадіжку із автомобіля Форд Транзит на території автостоянки по вул. В. Окружна, 1-6. Його роль полягала в тому, щоб спостерігати за оточуючою обстановкою і в разі виникнення небезпеки викриття підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6, попередити їх про це.

(т. 1 а.с. 18).

Протоколом явки з повинною ОСОБА_6, згідно якого останній добровільно зізнався в тому, що за попередньою змовою вчинив крадіжку з автомобіля по вул. В.Кільцева, 1-6.

(т. 1 а.с. 23)

Проаналізувавши показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, співставивши їх з іншими матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що вони є правдивими і такими, що узгоджуються між собою, вимальовуючи повну картину злочинної діяльності підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_21 та ОСОБА_6. Зазначені показання були дані під присягою, послідовні та не змінні. До того ж, працівники міліції при виконанні безпосередніх функцій (є працівниками ОПВ УКР) викрили вказаний тяжкий злочин.

Покази потерпілого ОСОБА_3 щодо наявності у нього значної суми в доларах США також не викликають сумніву, оскільки при дачі показань потерпілий також був попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. До всього показання потерпілого узгоджуються з показаннями спеціаліста ОСОБА_20 понятих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та слідчого Зайця щодо наявності саме великої суми грошей в доларах США. У жодного свідка не зявився сумнів у справжності північно -американської валюти.

До показів підсудного ОСОБА_4 в частині вчинення злочину лише за попередньою змовою із підсудним Гаджиєвим суд ставиться скептично вважає їх такими, що мають на меті викривити дійсні обставини справи з метою уникнення підсудним ОСОБА_22 кримінальної відповідальності.

До такої думки суд прийшов з огляду на покази самих підсудних ОСОБА_21 та ОСОБА_4, які в судовому засіданні стверджували, що перебувають у дружніх стосунках і познайомилися в місцях позбавлення волі. Також в явці з повинною (т. 1 а.с. 18). підсудний ОСОБА_21 сам зізнавався, що причетний до злочину вчиненого ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Крім того у підсудного ОСОБА_21 не було чіткої мети приїзду до будівельного гіпермаркету «Епіцентр», а знаходився він там виключно за компанію з ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Твердження підсудного ОСОБА_4 щодо відсутності мети викрадати таку велику суму грошей суд також вважає безпідставними, оскільки підсудний в ситуації що склалася достеменно не міг знати про наявність у потерпілого такої значної суми грошей, проте мав прямий умисел на крадіжку чужого майна - блокнота в якому могла находитися будь яка сума. Як зазначав сам підсудний в судовому засіданні він чітко не визначав скільки грошей має на меті викрасти, однак яка б сума не виявилася в блокноті - портмоне повертати її потерпілому в разі викрадення великої суми грошей він наміру не мав.

Серед іншого ОСОБА_4 під час досудового слідства та весь час під час судового слідства був не щирим, оскільки взагалі стверджував що злочин вчиняв самостійно і навіть підсудний ОСОБА_6 не причетний, в ході досудового слідства відмовлявся від дачі показів взагалі і лише після виступу прокурора в судових дебатах змінив свою позицію та під час поновленого судового слідства почав стверджувати, що вчиняв злочин за попередньою змовою із ОСОБА_6.

До того ж показання ОСОБА_4 суперечать показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, та ОСОБА_12, а саме в тій частині, де йдеться про крадіжку майна потерпілого, вчиненою групою осіб, так як останні чітко вказують на те, що ОСОБА_4, визначивши для себе обєкт злочину, майже непомітним жестом скерував ОСОБА_6 та ОСОБА_5, кожен з яких чітко виконав свою роль, що явно вказує на наявність попередньої злочинної змови.

Т-1, А.С-183, 223, Т-2, А.С. -51.

Із зазначених міркувань суд також ставиться критично до показів ОСОБА_6 щодо ролі ОСОБА_5 у зазначеному злочині. Суд вважає, що ОСОБА_6 був не щирим і викривляє дійсні обставини з метою уникнення підсудним ОСОБА_5 кримінальної відповідальності. До думки про не щирість підсудного суд надходить оскільки ОСОБА_6 під час досудового слідства та весь час під час судового слідства наполегливо стверджував про свою не причетність до злочину, з кожним разом висуваючи нові версії перебування його на місці вчинення злочину та у звязку з чим в руках у нього, під час затримання, опинився блокнот в якому знаходилися 7000 доларів США та інші гроші, які ОСОБА_4 були викрадені у потерпілого ОСОБА_3. І лише після виступу прокурора в судових дебатах змінив свою позицію та під час поновленого судового слідства почав стверджувати, що вчиняв злочин за попередньою змовою із ОСОБА_4 і їх дії з розподілом ролей були узгоджені.

(Т-1, А.С. -23-27, т. З а.с. 159.)

Суд також критично оцінює покази підсудного ОСОБА_5, оскільки на думку суду, в унісон співучасникам ОСОБА_4 та ОСОБА_6, разом з якими вибудовував версію своєї не причетності до зазначеного злочину, підсудний ОСОБА_5 давав свідчення не правдиві, спрямовані на те, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Це враження у суду склалося виходячи з того, що його показання про те, що не він приймав участі у злочинних діях ОСОБА_6 та ОСОБА_4 суперечать взятими судом до уваги показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, та ОСОБА_12, які чітко вказують на те, що ОСОБА_5 в момент вчинення крадіжки, знаходився в безпосередній близькості з ОСОБА_4 і не міг не бачити, як той вчиняє крадіжку. Крім того, починаючи з пояснень, які ОСОБА_5 давав при проведенні дослідної перевірки, останній декілька разів змінював свої свідчення, висуваючи нові версії розгортання подій.

Будучи допитаний як підозрюваний, ОСОБА_5 чітко вказав, що після того, як ОСОБА_8 зайшов в «Епіцентр», ОСОБА_4, вийшовши разом з ОСОБА_6 з автомобіля, на якому приїхали, сказав йому, щоб він дивився за навколишньою обстановкою, а вони тим часом пройдуться по стоянці та щось «помутять», і зрозумів, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 планують вчинити крадіжку чужого майна з автомоблів. (Т-1, А.С-165). Це свідчить також про те, що ОСОБА_5 знав, що принаймні ОСОБА_4 вчиняє крадіжки з автомобілів, адже він ще до вчинення крадіжки чітко визначив для себе кваліфікацію та особливості вчинення злочину, який планують вчинити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 При проведенні очних ставок між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 змінив показання таким чином, щоб вони не мали протиріч з показаннями ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а після предявлення кінцевого обвинувачення ОСОБА_5 взагалі відмовився давати показання та підписувати протокол допиту його як обвинуваченого, розраховуючи на затягування розслідування та на безкарність вчиненого ним злочину. До того ж як зазначено одним із доказів причетності ОСОБА_5 до злочину ним була добровільно написана явка з повинною. Хоч в судовому засіданні ОСОБА_5 і стверджував, що зазначений процесуальний документ був здобутий під тиском та обманним шляхом, однак ані судом, ані правоохоронними органами цього встановлено не було.

Окрім того підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні, зазначав, що здогадався про наміри ОСОБА_6 і ОСОБА_4 вчинити крадіжку і якщо б побачив небезпеку викриття своїх товаришів працівниками міліції обовязково попередив би їх про це.

(Т-1, А.С. 18-22, 165, 193-195, 199-200, Т-2, А.С. -29. Т.З а.с. 159).

З огляду на зазначені докази та їх аналіз суд вважає доказаною вину підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у вчиненні вищеописаного злочину і дії підсудних ОСОБА_23, ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який класифікується законодавцем як тяжкий;

- особу винного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі й за аналогічні злочини, за місцем проживання та за місцем відбуття покарання характеризується позитивно, не одружений, хворіє на туберкульоз та гепатит. Доглядає за батьком ОСОБА_24, який є тяжко хворим.

- його позицію до скоєного, а саме не був до кінця щирим і всіляко намагався скерувати суд по хибному шляху з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Обставин, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_4, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому, необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який класифікується законодавцем як тяжкий;

особу винного, який раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений. Доглядає за пристарілою бабусею ОСОБА_25.

його позицію до скоєного, а саме не був щирим і всіляко намагався скерувати суд по хибному шляху з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обставин, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_5, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не

можливе без ізоляції від суспільства, а тому, необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який класифікується законодавцем як тяжкий;

-особу винного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі й за аналогічні злочини, одружений і має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_26 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_13, за місцем проживання характеризується позитивно.

- його позицію до скоєного, а саме не був щирим і всіляко намагався скерувати суд по хибному шляху з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обставин, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_6, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому, необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України.

З огляду на те, що підсудний ОСОБА_6, після постановления вироку Подільського районного суду м. Києва від 24 грудня 2007 року до 3 років позбавлення, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, тому, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, необхідно частково - 6 (шість) місяців позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вказаним вироком Подільського районного суду м. Києва.

Позов прокурора про стягненні із підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_5, солідарно, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві грошей в сумі 1339 гривень 14 копійок за проведення експертиз, підлягає повному задоволенню, оскільки визнаний всіма підсудними та підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі. ОСОБА_6 ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України, шляхом часткового - 6 (шість) місяців позбавлення волі, приєднання невідбутої частини покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 24.12.2007 року, остаточно призначити покарання засудженому ОСОБА_6 ОСОБА_7 у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 3 місяців позбавлення волі.

Позов прокурора до засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, задовольнити і стягнути з них, солідарно, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України (Отримувач платежу: УДК в Київській області р/р № 35226002000466 код № 25575285, № 821018, для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «Послуги експерта») гроші в сумі 1339 (одну тисячу триста тридцять девять) гривень 14 копійок.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУПВП в м. Києві та Київській області.

Речові докази по справі, а саме мобільний телефон «Нокіа-6070» з сім-картою «ЮМС»; шкіряний блокнот, паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданий на імя ОСОБА_3, технічний паспорт НОМЕР_4 на автомобіль «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, посвідчення водія НОМЕР_5, видане на імя ОСОБА_3, талон до вказаного посвідчення водія НОМЕР_6, карта клієнта «Метро» НОМЕР_7, медичне посвідчення водія НОМЕР_8, пластикова картка банку «Родовід» «Нова Лінія» НОМЕР_9, кредитна картка банку «Аваль» НОМЕР_10 на імя ОСОБА_3, пластикова картка на отримання дизельного палива в мережі АЗС «Золотий гепард», гроші в сумі 7000 доларів США, а також гроші в сумі 1000 тисяча гривень, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3;

- автомобіль марки «Пежо-405», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_17 - повернути власнику - ОСОБА_17;

- три ножі та телескопічну палку, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві - повернути засудженому ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим який знаходяться під вартою в цей самий строк з момент отримання копії вироку.