Рішення № 134667814, 04.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20188/25

Провадження №2/752/3147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Шененка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він проживає в трикімнатній державній неприватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В цій квартирі з 12.02.1981 проживали ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та він.

В зазначеній квартирі були зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

01.06.2022 ОСОБА_10 на вимогу свого кредитора ОСОБА_4 уклав договір користування за адресою: АДРЕСА_1 , з його знайомим ОСОБА_3 для користування користувача та його довірених осіб.

01.07.2022 ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_4 додатково уклав ще один нікчемний договір користування цієї самої квартири, але вже з іншим користувачем ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , використовуючи укладені з ОСОБА_10 договори користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , почали робити в ній ремонт без погодження на те з її мешканцями. Одночасно з початком ремонту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було висунуто умову добровільного звільнення цієї квартири за укладання договору дарування своєї іншої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з своїм старшим сином ОСОБА_10 .

Станом на 11.08.2024 за час свого проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , використовуючи укладені з ними договори користування спірною квартирою вчинили дії, якими йому було нанесено матеріальну та моральну шкоду, а саме: виламано замки та приведено в негідність вхідні металеві двері; викинуто на смітник газову плиту, мийку, частину меблів, пральну машину, оббито на кухні стару плитку, пошкоджено унітаз та інше.

На час подачі позову, відповідачі початий ремонт в квартирі передумали робити, а тому відновлювати квартиру до початкового стану вимушено почав робити він, на що витратив кошти, а саме: газова плита 8978 грн., кахельна плитка на кухню 12718 грн., стільниця 2214 грн., умивальник 5484 грн., світильник 1120,50 грн., машина пральна 23 555 грн., унітаз зі зливним бачком та кріпленням 13582,20 грн., кухонний водяний змішувач 4081 грн., міжкімнатні двері 8708,40 грн., вхідні двері 18700 грн., заміна пошкодженого ламінату 17376,96 грн., інші супутні товари (кріплення, плиточний клей, фарба та інше) на загальну суму 23 680,44 грн.

Попередньо розраховані матеріальні збитки (витрати), що потребують відшкодування йому відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 складають 140198, 50 грн.

Збитки повинні бути відшкодовані сумісно відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 70099,25 грн. з кожного.

Позбавленням можливості користуватись своїми особистими речами, ускладнення в користуванні квартирою, викидання на смітник парадної військової форми, разом з нагородами ОСОБА_5 , а також його особистих речей, йому було завдано значних душевних переживань та страждань.

Враховуючи ступень вини відповідачів, а також той факт, що організатором зазначених подій був ОСОБА_4 , завдяки яким саме він став власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , саме для того, щоб повернути собі позичені моїм сином ОСОБА_10 грошові кошти, характер вчинення діяння та заподіяння шкоди вважає розумним, виваженим та справедливим визначити суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн.

Просив:

стягнути з ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 70099,25 грн..

стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 70099,25 грн.;

стягнути з ОСОБА_4 на свою користь моральну шкоду в сумі 100000 грн.

16.09.2025 постановлено ухвалу про залишення позову без руху.

22.09.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено її розгляду в порядку загального позовного провадження та відмовлено в залученні третіх осіб.

27.11.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у цивільній справі та призначено її розгляду по суті.

04.03.2026 постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

12.02.1981 ОСОБА_5 був виданий ордер №77016 серії Б на сім`ю з чотирьох осіб (він, ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ) на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 .

17.11.2018 ОСОБА_1 придбав за договором купівлі-продажу замовного товару №62 у ФОП ОСОБА_13 будівельні матеріали на загальну суму 8708,40 грн.

08.10.2020 ОСОБА_1 придбав за договором купівлі-продажу №0133 у ФОП ОСОБА_14 вхідні двері з ручкою та замком, а також замовив доставку, монтаж та занос дверей за адресою: АДРЕСА_4 . Ціна договору становила 19700 грн.

31.06.2022 між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 укладений договір користування квартири від 31.06.2022, за яким останній отримав у своє користування та користування його довірених осіб квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 12 місяців.

13.09.2022 позивач звернувся з заявою до органів поліції за фактом проникнення в його квартиру 02.08.2022 двох сторонніх невідомих осіб, які вчинили щодо нього хуліганські дії, які мали прояв у формі погроз щодо погрому в квартирі, якщо він не подарує іншу квартиру своєму сину ОСОБА_10

29.09.2022 до ЄРДР за №12022100010002315 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва, яка зобов`язала уповноважену особу внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 .

Станом на 27.03.2023 в спірній квартирі зареєстровано шість осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17

08.06.2023 Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження №247 про зміну договору найму ОСОБА_1 , який разом з родиною з шести осіб мешкають в трикімнатній квартирі АДРЕСА_5 у зв`язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_5 .

Позивачем до позову додано фіскальні чеки та видаткові накладні за період з січня 2005 року по квітень 2025 року про придбання насіння, саджанців, субстрату, чіпсів, будівельних матеріалів, плитки, комплектуючих до сантехніки, фарби тощо.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

У частині першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до пошкодження спірної квартири.

Суд, проаналізувавши надані докази, вважає, що позивач не виконав зазначений обов`язок та не довів належними доказами розмір спричиненої йому шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до пошкодження спірної квартири.

Позивач стверджує, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинили йому матеріальну шкоду в сумі 70099,25 грн. кожний, оскільки почали робити в ремонт в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , без погодження на те з її мешканцями, а також зламали замки та привели в негідність вхідні металеві двері, викинули на смітник газову плиту, мийку, частину меблів, пральну машину, оббили на кухні стару плитку, пошкодили унітаз тощо.

Суд вважає зазначені твердження надуманими, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами.

Так, у заяві від 13.09.2022, поданій до органів поліції, ОСОБА_1 повідомив про факт проникнення 02.08.2022 в його квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , двох сторонніх невідомих осіб, які вчинили щодо нього хуліганські дії, які мали прояв у формі погроз щодо погрому в квартирі, якщо він не подарує іншу квартиру своєму сину ОСОБА_10 .

З поданої заяви неможливо встановити щодо неправомірних дій яких осіб позивач звертався до поліції, крім того, у заяві він зазначає лише про погрози з боку невідомих йому осіб вчинити погром в квартирі.

Відомості про результати досудового розслідування кримінального провадження №12022100010002315 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, або про осіб, підозрюваних у його вчиненні, суду не надані.

Зазначене дає суд підстави для висновку, що позивач не довів, що протиправними діями відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 йому спричинено матеріальну шкоду.

Крім того, з наданих позивачем фотографій неможливо встановити обсяг та розміри пошкоджень, а також місце та час, коли ці фотографії були зроблені.

Відтак, зважаючи на відсутність доказів щодо розміру, обсягу та характеру пошкоджень суд не може визначити дійсний розмір матеріального збитку.

З огляду на викладене, виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення в повному обсязі складено 09.03.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова