Рішення № 134667350, 09.03.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 572/6690/25

Провадження № 2/572/964/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

за участю секретаря судових засідань МОРОЗ Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Сарни в залі суду цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним №424590125 від 13 травня 2019 року в розмірі 14350 грн., та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13 травня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №424590125. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за договором №424590125 від 13 травня 2019 року. 03.01.2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20190103 у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги.

Згідно реєстру прав вимоги №8 від 28.05.200 року ТОВ «ФК «ЄІПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14350 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, остання не погасила суму боргу, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором в сумі 14350 грн.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13 травня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка допомога» та ОСОБА_1 , укладено договір №424590125 на суму 2000 грн. із базовою процентною ставкою 620,50 % річних , строком на 30 днів. Загальна вартість позики становить 3020 грн.

28 травня 2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №424590125 від 13.05.2019 року про збільшення суми кредиту на суму 2000 грн. Згідно графіку розрахунків термін платежу 12.06.2019 року, загальна сума кредиту становить 4000 грн. нарахований процент 1530 грн., сукупна вартість кредиту 5530 грн.

12 червня 2019 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору №424590125 від 13.05.2019 року про те, що сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору на підставі звернення позичальника, продовжено строк , на який був наданий кредит за договором на тридцять днів. Починаючи з 12.06.2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,70 процентів в день від суми кредиту.

12 червня 20219 року було укладено додаткову угоду до договору №424590125 від 13.05.2019 року про збільшення суми кредиту на суму 1000 грн. Згідно графіку розрахунків термін платежу 12.06.2019 року, загальна сума кредиту становить 5000 грн. нарахований процент 1530 грн., сукупна вартість кредиту 6530 грн.

Дані договори укладені в електронній формі та підписані відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора. Також сторонами підписано графіки розрахунків.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01.

03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20190103. Відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс відступило право грошової вимоги по кредитним договорам ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» .

Витяг із реєстру боржників №8 від 28.05.2020 року, доводить, що за умовами договору факторингу №20190103 відступлено право вимоги за і до відповідача ОСОБА_1 за зобов`язаннями в сумі 14350 грн. з яких 5000 грн. за тілом кредиту , 9350 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку долученого до матеріалів справи за період з 28.10.2020 року по 31.10.2025 року заборгованість за кредитним договором №424590125 від 13.05.2019 , станом на 31.10.2025 року складає 14350 грн.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Договір підписаний сторонами по справі, що свідчить, на думку суду, про те, що сторони досягли домовленості з усіх суттєвих умов укладення договору та погоджувались на такі умови.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір підписаний сторонами по справі, що свідчить, на думку суду, про те, що сторони досягли домовленості з усіх суттєвих умов укладення договору та погоджувались на такі умови.

Таким чином, суд вважає, що умови договору, були узгоджені сторонами на момент підписання договору, позичальник погоджувався на вказані умови, крім цього, умови договору чітко прописані у тексті договору, наведено розрахунок загальної вартості кредиту.

Підписавши 13 травня 2019 року договір про надання коштів у кредит , та додаткові угоди ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути позикодавцю грошові кошти в сумі, яка визначена була договором позики.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора, ТОВ «Манівео швидка допомога», перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11. 2018 році, та 03.01.2019. Сам кредитний договір № 424590125 укладено 13 травня 2019 року, після укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Умовами пункту 1.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з пунктом 2.1 договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Із наведеного вище слідує, що вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 13 травня 2019 року цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем.

Судом встановлено, що правовідносини за кредитним договором № 424590125 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 13.05.2019, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та за № 03 січня 2019 року .

На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 424590125 від 13.05.2019, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» не мало права на подальше відступлення права вимоги, якою він не володів.

З огляду на наведене, вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є безпідставними, а тому до задоволення не підлягають.

Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору відносяться за рахунок позивача.

На підставі наведеного, ст.ст.11, 553, 554, 627, 628, 1054, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ вул. Симона Петлюри,30 ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (місце реєстрації : АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскарженим позивачем в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: