Ухвала суду № 134666842, 06.03.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4115/25

Провадження № 2-др/541/7/26

У Х В А Л А

іменем України

06 березня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Іннова Нова» Андрущенко М.В. звернувся до суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

На обґрунтування заяви посилається на те, що 30 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено судове рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання ТОВ «Іннова Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 гривень.

06 березня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Кулішова В.П., в якій він просив відмовити у задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки вона подана з пропущеним строком в порушення статті 141 ЦПК України. Крім того, зазначив, що відповідач заперечує проти розміру витрат на правову допомогу так як вона є завищеною та не відповідає наданим послугам та складності справи (а.с. 95-96).

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися. Представник відповідача, у поданій до суду заяві, просив розгляд заяви проводити без його участі.

Суд, дослідивши та оцінивши доводи заяви та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 січня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені повністю стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит від 07 червня 2025 року № 8468200625 станом на 10 жовтня 2025 року у розмірі 36000,00 гривень та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (а.с. 69-71).

В ході розгляду справи представник позивача адвокат Андрущенко М.В. заявив, що будуть надані докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судом рішення у справі (а.с. 4 на звороті).

18 лютого 2026 року до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Іннова Нова» Андрущенка М.В., в якій останній просив ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень. На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до заяви було додано такі письмові докази: договір про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року № 06-05/2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем (а.с. 81-83), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6216 від 07 липня 2022 року (а.с. 85), заявку про надання послуг від 26 вересня 2025 року № 3781209259 (а.с. 86), акт приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року № 3781209259 (а.с. 86 на звороті), ордер на надання правничої допомоги серії АН № 1685536 від 26 вересня 2025 року (а.с. 84), платіжну інструкцію від 17 лютого 2026 року № 190 (а.с. 89 на звороті).

У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.

При цьому про необхідність дотримання визначеного у ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге,сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Так, розгляд справи № 541/4115/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, представник позивача не брав участі в судових засіданнях, однак подавав заяви по суті справи.

У позовній заяві позивачем зазначено, що серед судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи є витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК, позивач повідомив, що після ухвалення рішення суду першої інстанції, протягом 5 днів, позивач подасть до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом з підтвердженням розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу), які має сплатити відповідач, про що ТОВ «Іннова Нова» робить відповідну заяву.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено 30 січня 2026 року, про дату його ухвалення (призначення судового засідання) стороні відповідача було достеменно відомо, оскільки останні отримали судові повістки, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а.с. 59, 60).

Заява про ухвалення додаткового рішення, сформована в підсистемі «Електронний суд» 17 лютого 2026 року, надійшла до суду 18 лютого 2026 року, таким чином стороною позивача був пропущений строк для звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення. Крім того, у своїй заяві представник позивача не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску.

Таким чином, враховуючи викладене, у задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 138, 140, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя: О. А. Городівський