Рішення № 134666840, 25.02.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/60/26

Номер провадження 2/541/623/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 лютого 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , спадщину після його смерті прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини заявою від 24 травня 2011 року на користь дружини спадкодавця. Спадкове майно складається із земельної ділянки з кадастровим номером 5310900000:50:004:0102, площею 0,0580 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 685028, виданого Миргородською міською радою Полтавської області 13 липня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010754500472, власником земельної ділянки є ОСОБА_2 , співвласником - ОСОБА_1 . Таким чином, частка померлого ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310900000:50:004:0102 становила 1/2 частини. Постановою державного нотаріуса Миргородської державної нотаріальної контори Бобир О.М. № 716/02-31 від 04 червня 2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, оскільки право власності на неї зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без визначення частки у спільній власності, а також є розбіжність в адресі житлового будинку та земельної ділянки ( АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ). Позивачка звернулась до ДП «Центр Державного земельного кадастру» в м. Миргороді для внесення виправлення помилки в адресі місця знаходження земельної ділянки. Помилку було виправлено та змінено адресу з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 . Позивачка просила визначити, що частка ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5310900000:50:004:0102, площею 0,0580 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1/2 частину та визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки.

Позивачка та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, представник надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи провести у їх відсутність (а.с. 82).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав (а.с. 83).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26 листопада 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (а.с. 8).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 вересня 2025 року № НВ-5600911982025, державних актів серії ЯГ685028, ЯГ685029, повідомлення виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 20 жовтня 2025 року № 629/М04-12/487 право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310900000:50:004:0102, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 без визначення їх часток (а.с. 9-10, 12-18).

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав від 04 червня 2025 року № 429968439, свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 червня 2025 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після чоловіка ОСОБА_2 у виді 13/72 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-20).

ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 (заява від 24 травня 2011 року № 163/446/02-14, а.с. 43 зворот).

Постановою державного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Бобир О.М. від 04 червня 2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини на земельну ділянку з кадастровим номером 5310900000:50:004:0102 у зв`язку з тим, що право власності зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без визначення їх часток. Крім того, адреса розташування земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( АДРЕСА_2 ) не збігається з адресою будинку, під забудову якого вона була виділена ( АДРЕСА_1 , а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За викладених обставин, суд приходить до переконання, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку є рівними та становлять по 1/2 частині.

Спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Разом з тим, ч. ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Ч. 1 ст. 131 ЗК України також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом майна, а саме 1/2 частини земельної ділянки, яка належала її чоловіку ОСОБА_2 . Позивачка вчинила дії по прийняттю спадщини та прийняла її, подавши заяву до нотаріальної контори, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, тому набула право і на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5310900000:50:004:0102, площею 0,0580 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Оскільки право позивачки на оформлення спадкових прав на частину земельної ділянки померлого порушено, воно підлягає судовому захисту. Позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України, позивачка не заявляє вимогу про відшкодування судових витрат, тому судові витрати, понесені при зверненні до суду, не підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5310900000:50:004:0102, площею 0,0580 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), становила 1/2 частину.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОККП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5310900000:50:004:0102, площею 0,0580 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 09 березня 2026 року.

Суддя: О. М. Вірченко