Рішення № 134666821, 15.01.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3337/25

Номер провадження 2/541/127/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 січня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи вимоги наступним. Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь позивачки. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. З метою прийняття спадщини після смерті матері позивачка звернулася до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус їй відмовив у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Право власності за ОСОБА_2 на цей будинок в державному реєстрі прав на нерухоме майно не зареєстровано. З метою захисту своїх прав на спадкове майно ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

В судове засідання позивачка не з`явилась, надала заяву про проведення судового засідання у її відсутність (а.с. 81).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 79).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, заслухавши свідків, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27 липня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, яким заповіла усе належне їй майно в рівних частинах ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с 37).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 24 січня 2025 року, а.с. 36).

17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою № 332 про прийняття спадщини після ОСОБА_2 (а.с. 34-38).

17 липня 2005 року ОСОБА_3 надала до нотаріальної контори заяву № 333 про відмову від прийняття частки у спадковому майні по заповіту від 27 липня 2010 року після смерті матері ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (а.с. 41).

Постановою приватного нотаріуса Пазинич Р.В. від 28 липня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця, доказів родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 прізвище матері дитини записано ОСОБА_4 , як і прізвище самої дитини зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).

В свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 30 червня 1984 року дошлюбне прізвище позивачки зазначено російською мовою « ОСОБА_6 ». Після укладення шлюбу з ОСОБА_7 позивачка змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с. 16).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_3 пояснили, що вони знали ОСОБА_2 , яка була матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-12).

Відповідно до погосподарської книги № 12 за 1996-2000 роки, довідки від 17 липня 2025 року № 01.5-08/125 ОСОБА_2 записана головою господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживала одна (а.с. 14, 21).

У відповідності до довідки від 17 липня 2025 року № 01.5-08/1253, виданої виконавчим комітетом Комишнянської селищної ради, земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не приватизована, не перебуває в оренді, державний акт на неї не видавався (а.с. 19).

ОСОБА_2 за життя не здійснила державну реєстрацію права власності на будинок, на даний час отримати правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність як фізичної особи припинена у момент смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовленого 23 березня 1995 року, житловий будинок з господарськими спорудами збудований у 1945 році, господарські будівлі, споруди збудовані в період з 1955 року по 1980 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Наразі питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 78127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до п. 42 якої для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, подаються: технічній паспорт на об`єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року, є технічний паспорт на обєкт нерухомого майна.

Отже, у період забудови домоволодіння державна реєстрація обєктів нерухомості взагалі не передбачалась. Таким чином, спадкодавцю ОСОБА_2 за життя правомірно належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що належав ОСОБА_2 , який вона юридично не оформила.

Спадкове право позивачки відповідачем не оспорюється. Позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З метою оформлення позивачкою спадщини необхідно встановити факт того, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за заповітом від 27 липня 2010 року на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 26 січня 2026 року.

Суддя: О. М. Вірченко