Рішення № 134665282, 09.03.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1626/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., за участі секретаря судового засідання Беляєвої А.М., прокурора Костишина О.Д., представниці відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі,

в с т а н о в и в:

Прокурор 4.04.2025 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивовано тим, що у розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації від 15.02.2010 у приватну власність відповідачки безоплатно передано земельну ділянку з кадастровим номером 1822082200:01:000:0678 площею 0,12 га для ведення садівництва, яка накладається на прибережну захисну смугу річки Тетерів. У зв`язку із цим вказана земельна ділянка належить до земельних ділянок водного фонду, і відповідно до законодавства України могла бути передана відповідачці для ведення садівництва виключно в оренду. У зв`язку із викладеним прокурор просить зобов`язати відповідачку повернути земельну ділянку сільраді та скасувати її реєстрацію в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою від 4.04.2025 у порядку забезпечення позову на вказану земельну ділянку накладено арешт (а.с. 30-31).

Ухвалою від 23.04.2025 відкрито загальне позовне провадження, сторонам визначено строки подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь (а.с. 37-38).

Від представника позивача (Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області) надійшла заява про розгляд справи без участі представника, позов підтримує (а.с. 52).

Від відповідачки відзиву на позовну заяву не надходило.

11.09.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.10.2025 від прокурора надійшла заява про зміну предмету позову, проте суд відмовив у її прийнятті через подання з пропущенням процесуального строку (після закінчення підготовчого засідання).

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представниці відповідачки, яка проти позову заперечила та просила застосувати позовну давність, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У приватній власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 1822082200:01:000:0678 площею 0,12 га, надана їй безоплатно у власність для ведення садівництва розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 15.02.2010 № 128 (а.с. 8-10).

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України (далі ЗК, тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж, зокрема, річок. Згідно із ч. 4 ст. 59 ЗК земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть передаватись громадянам на умовах оренди лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Садівництво у прибережних захисних смугах уздовж річок забороняється (п. «а» ч. 2 ст. 61 ЗК, п. 1 ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України, далі ВК, тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). За ч. 2 ст. 60 ЗК та ч. 2 ст. 88 ВК прибережні захисні смуги встановлюються по обидва берега річок шириною 50 м для середніх річок. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у п. 44 постанови від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, існування прибережних захисних смуг визначеної ширин передбачено наведеними нормами закону, а тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги.

Із загальнодоступних джерел https://uk.wikipedia.org/wiki/Тетерів відомо, що річка Тетерів має площу басейну 15300 кв. км, і відповідно до ст. 79 ВК належить до середніх річок. Отже, в силу наведеного вздовж обох берегів річки Тетерів існує прибережна захисна смуга шириною 50 м, а у місцях, де крутизна схилів становить понад 3 градуси, ширина захисної смуги становить 100 м.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1 та ч. 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 3 , 4 ст. 12, частини 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК).

Згідно зі ст.ст. 76, 77, 79 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 ст. 89 ЦПК).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Для вирішення спорів даної категорії земельна ділянка має бути належним чином ідентифікована, зокрема, шляхом визначення її координат та відправних точок місця її розташування задля визначення, чи входить вона у прибережну захисну смугу визначеної законодавством ширини певного водного об`єкта.

Прокурор як підставу для звернення з цим позовом послався на відомості протоколу огляду місця від 11.10.2024 та відомостей викопіювання, проведеного інженером-землевпорядником Житомирської філії Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с. 11-14), згідно із якими вказана земельна ділянка відповідачки повністю накладається на прибережну захисну смугу річки Тетерів, ширина якої становить 50 м. Представниця відповідачки вважає відомості наведених письмових доказів недостовірними як такі, що не містять відомостей про спосіб встановлення та фіксації меж земельної ділянки та прибережної захисної смуги, використаний спеціалістом пристрій вимірювальної техніки не пройшов повірку. До того ж протокол огляду не містить відомостей про прізвище спеціаліста, який залучався до проведення слідчої дії, а також про використаний цим спеціалістом пристрій тощо.

Суд погоджується із доводами представниці відповідачки про те, що наданий прокурором протокол огляду не містить відомостей про межі земельної ділянки та спосіб їх встановлення на місцевості, а надане викопіювання координат та відправних точок місця розташування земельної ділянки відповідачки. Зокрема, це викопіювання містить графічне зображення, з якого вбачається, що земельна ділянка відповідачки повністю належить до прибережної захисної смуги річки Тетерів, яка становить 50 м та подвоюється за рахунок ухилу більше 3 градусів, проте викопіювання та каталог GPS зйомки не містить відомостей щодо градусу ухилу в місці розташування земельної ділянки, що в сукупності унеможливлює встановити достовірність та правомірність зазначених у викопіюванні відомостей. Також суд погоджується, що згідно із наданим прокурором свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 9.06.2021 (а.с. 13) строк чинності цього свідоцтва сплив 8.07.2022, що також не гарантує правильності вимірювань використаного спеціалістом приладу і ставить під сумнів достовірність викладених у викопіюванні відомостей.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено, що земельна ділянка відповідачки належить до прибережної захисної смуги річки Тетерів, а тому у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідачки повернути земельну ділянку слід відмовити.

Оскільки вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідачки в Державному земельному кадастрі є похідною від вищенаведеної вимоги, в її задоволенні також слід відмовити.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають. У зв`язку із цим суд не розглядає заяву представниці відповідачки про застосування позовної давності.

Згідно з положеннями ч. 9, ч. 10 ст. 158 ЦПК заходи забезпечення позову підлягають скасуванню після набрання рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 81, 84, 158, 256 ЦПК, суд,

у х в а л и в:

У позові заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі відмовити.

Заходи забезпечення позову, які застосованою згідно ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 4.04.2025 у вигляді накладення арешту на земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 1822082200:01:000:0678 площею 0,12 га, яка розташована на території Денишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за межами населеного пункту, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , скасувати після набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури, адреса м. Житомир, вул. Леха Качинського, 2 Житомирської області, ЄДРПОУ 02909950

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

Повний текст рішення складений 9 березня 2026 року.

Суддя М.І.Буткевич