Ухвала суду № 134659262, 09.03.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4429/26

Провадження № 1-кс/344/1979/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного 14 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140150000231 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И Л А:

05 березня 2026 року старший слідчий в ОВС П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з вказаним клопотанням.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 05 березня 2026 року, клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 для розгляду.

Доводи клопотання.

П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140150000231 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 наказом начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30.11.2022 № 85-к призначений на посаду заступника начальника управління начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу» посада, яку займає ОСОБА_9 належить до посади державної служби категорії «Б».

Отже, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді заступника начальника управління начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, при виконанні службових обов`язків відповідно до п. 2 примітки ст. 368 Кримінального кодексу України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до посадової інструкції заступника начальника управління начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, затвердженої начальником Південно-Західного міжрегіонального управління з питань праці 04.07.2025, метою вказаної посади є організація державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Так, 29.09.2025 на адресу Державної служби з питань праці надійшов лист благодійної організації «Благодійний Фонд «Крила в майбутнє» щодо порушення у своїй діяльності законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 , який здійснює свою діяльність під брендом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

30.09.2025 вказаний лист Державною службою з питань праці скеровано до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для врахування при проведенні роботи щодо протидії використання незадекларованої праці.

Того ж дня начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_11 розгляд даного листа доручено начальнику управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_12 , який, в свою чергу, доручив його розгляд заступнику начальника управління начальнику відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_9 .

У ході розгляду даного листа ОСОБА_9 доручив головному державному інспектору відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_13 відвідати місце здійснення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 , з метою підтвердження або спростування відомостей, викладених у листі благодійної організації «Благодійний Фонд «Крила в майбутнє».

08.10.2025 ОСОБА_13 , виконуючи доручення ОСОБА_9 , прибув до місця здійснення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , де його зустріла директор ТзОВ «Консалтингова компанія «Успіх», з яким у ОСОБА_10 укладено договір про надання консалтингових послуг, ОСОБА_4 .

У ході розмови ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_4 про те, що до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов лист благодійної організації «Благодійний Фонд «Крила в майбутнє» щодо порушення у своїй діяльності законодавства про працю суб`єктом господарювання, який здійснює свою діяльність під брендом «IQ Cars», та, що він прибув туди за дорученням ОСОБА_9 .

У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 за невжиття службовими особами Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці заходів реагування за листом благодійної організації «Благодійний Фонд «Крила в майбутнє» щодо порушення у своїй діяльності законодавства про працю суб`єктом господарювання, який здійснює свою діяльність під брендом «IQCars».

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 09.10.2025, приблизно о 10 годині 30 хвилин прибула у службовий кабінет ОСОБА_9 , що у приміщенні Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. І. Франка, 4.

У ході розмови із ОСОБА_9 . ОСОБА_4 повідомила, що прибула у зв`язку із перебуванням на розгляді у нього листа благодійної організації «Благодійний Фонд «Крила в майбутнє» щодо порушення у своїй діяльності законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 , із яким у неї укладено договір про надання консалтингових послуг, та висловила прохання не вживати жодних заходів реагування на вказані у листі порушення, а у відповіді благодійній організації зазначити про те, що діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 ведеться із дотриманням вимог діючого законодавства.

При цьому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_9 обіймає посаду заступника начальника управління начальника відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та відповідно до пункту 2 примітки статті 368 Кримінального кодексу України є службовою особою, яка займає відповідальне становище, висловила пропозицію надати йому неправомірну вигоду в розмірі 300 доларів США за невчинення в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 дій із використанням наданої ОСОБА_9 влади та службового становища, а саме: невжиття щодо вищевказаної фізичної особи-підприємця заходів реагування у зв`язку із розглядом листа благодійної організації «Благодійний Фонд «Крила в майбутнє».

ОСОБА_9 , переслідуючи свій корисливий мотив та мету одержання неправомірної вигоди, прийняв протиправну пропозицію ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди службовій особі є незаконним, 09.10.2025 о 10 годині 40 хвилин перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_9 , що у приміщенні Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. І. Франка, 4, надала ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 300 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 09.10.2025 становить 12 420,72 гривень за невчинення ОСОБА_9 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 дій із використанням наданої ОСОБА_9 влади та службового становища, а саме: невжиття щодо вищевказаної фізичної особи-підприємця заходів реагування на вказані у листі благодійної організації «Благодійний Фонд «Крила в майбутнє» порушення вимог законодавства про працю.

19 лютого 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку села Угорники, міста Івано-Франківськ Івано-Франківської області, громадянку України, раніше не судиму, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює на посаді директора ТзОВ «Консалтингова компанія «Успіх», повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, та затримано в порядку статті 615 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри,повідомленої ОСОБА_4 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення НСРД, вилучених документів, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення нею злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, без можливості застосування більш м`якого покарання, аніж те, яке визначене санкцією статті, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, ОСОБА_4 наділена правом безперешкодного виїзду за межі України в умовах воєнного стану.

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 , працюючи директором ТзОВ «Консалтингова компанія «Успіх», яке надає консалтингові послуги, використовуючи набуті нею зв`язки з працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та іншими правоохоронними органами, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі серед працівників Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, а також ОСОБА_10 .

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним,оскільки підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази її злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду. На цей час не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а тому ОСОБА_4 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини провадження, узгоджувати з ними свої дії та показання і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження.

За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240 гривень з покладенням у разі внесення застави обов`язків.

Позиція учасників справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання, пояснив, що під час досудового розслідування отримано докази того, що підозрювана може вчинити дії, які містять ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати до неї запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вказала, що ризики нічим не підтверджені, зазначила, що до матеріалів клопотання не долучено доказів, які б підтверджували наявність ризиків та підстави для обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила врахувати стійкі соціальні зв`язки підозрюваної, її вік, наявність місця роботи та те, що раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку захисника ОСОБА_5 .

Оцінка та висновки слідчого судді.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваної, захисників, слідчий суддя виходить з наступного.

За змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Також слідчий суддя зазначає, що відповідно до статті 8 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як визначено у частині першій статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У пункті 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» Європейський суд з прав людини вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Як вбачається з доданих до цього клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, підтверджується зібраними доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення НСРД, вилучених документів, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, на стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази в їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Щодо наявності ризиків.

Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов`язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування підозрюваної від органів

досудового розслідування та/або суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрювана ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення нею злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, ОСОБА_4 наділена правом безперешкодного виїзду за межі України в умовах воєнного стану

Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваної та характером і тяжкістю злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних

у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та інших підозрюваних, суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).

За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 , працюючи директором ТзОВ «Консалтингова компанія «Успіх», яке надає консалтингові послуги, використовуючи набуті нею зв`язки з працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та іншими правоохоронними органами, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, в тому числі серед працівників Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, а також ОСОБА_10 .

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків та інших підозрюваних з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає, що даний ризик, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази її злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду. Також на цей час органом досудового розслідування не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а тому ОСОБА_4 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини провадження, узгоджувати з ними свої дії та показання і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором, доведено наявність ризиків, які існують та дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, тому слідчий суддя доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

При цьому застосування інших м`якіших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваної на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваної, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.

Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що даний запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не гарантуватиме виконання покладених на підозрювану обов`язків, оскільки підозрювана, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на неї обов`язки, може покинути місце свого фактичного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У той же час обставини, що зазначені стороною захисту, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрювану, а також пом`якшують покарання, проте не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного, виходячи з конкретних обставин справи.

Отож доводи захисту в сукупності з іншими вищевказаними обставинами не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваної іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваної та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, тяжкість злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, стан здоров`я, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).

Розмір застави, у відповідності до пункту 2 частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 Кримінального процесуального кодексу України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваній та його наслідки, характеристику підозрюваної та її майновий і сімейний стан, стан здоров`я, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів, у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень нуль копійок).

Окрім цього, слідчий суддя, відповідно до частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрювану обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

За змістом частини другої статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 було затримано 04 березня 2026 року

Таким чином, строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваної, а саме з 04 березня 2026 року.

Підсумовуючи все вищенаведене, слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом більш м`які запобіжні заходи не зможуть у повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, тому клопотання підлягає задоволенню і слід застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 травня 2026 року включно, але виключно в межах строку досудового розслідування, та визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі статей 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 травня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з 04 березня 2026 року

Тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень нуль копійок) у національній грошовій одиниці, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі міста Івано-Франківська, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення, а також працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, що підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Строк дії ухвали до 02 травня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 березня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1