Ухвала суду № 134654297, 09.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 березня 2026 р. Справа № 520/3332/26Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Берестинського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Історична, буд.94, м. Берестин, Берестинський р-н, Харківська обл.,63304, кодЄДРПОУ34236908), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Берестинського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Берестинського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління юстиції України Косенка Олега Євгеновича при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2025 року ВП №79845487 з виконання заяви про примусове виконання постанови №363 від 12.08.2025, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., та стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2025 року ВГІ №79845487, винесену головним державним виконавцем Берестинського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Косенком Олегом Євгеновичем з виконання заяви про примусове виконання постанови №363 від 12.08.2025, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., та стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Ухвалою від 20.02.2026р. адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків протягом десять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом та оригіналу квитанції про сплату судового збору на суму 2662,40 грн. за вимоги немайнового характеру.

На виконання вимог ухвали представником позивача надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Суд надаючи оцінку вказаним обставинам зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п.1.ч.2 ст. 287 КАС України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не погоджується з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2025 року ВП №79845487.

При цьому, суд враховую, що в позовній заяви позивачем вказано, що про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо 21.12.2025 року з мобільного застосунку "Дія", про вказані обставини також зазначено в адвокатському запиті від 22.12.2025, а з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 18.02.2026 року, тобто з порушенням строку встановленого ст. 287 КАС України.

Посилання представника позивача, на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався 06.02.2026 року після отримання відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_2 суд не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не змінюють час коли позивачу стало відомо про відкриття спірного виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що фактично інших обґрунтувань причин поважності пропуску, ніж ті, які були вказані у позовній заяві та розглянуті при винесенні ухвали від 20.02.2026 року про залишення позовної заяви без руху, представником позивача не наведені.

Згідно із частинами першою і другою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першою і другою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з зазначеним позовом та поважні підстави для його поновлення відсутні.

Крім того, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не надано доказів сплати судового збору, при цьому на підставу для звільнення від його сплати представник позивача послався на положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». З цього приводу суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач є батьком дитини з інвалідністю, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (Серія НОМЕР_3 , видане 03.11.2017 року Новобаварським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області) та медичним висновком №14 про дитину-інваліда з дитинства віком до 18 років від 23.05.2025 року.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, згідно наведеного положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, які звертаються до суду в інтересах вказаних осіб.

Суд звертає увагу, що пред`явлений до суду позивачем позов стосується безпосередньо його прав, свобод та інтересів, а не особи з інвалідністю ОСОБА_2 .

Таким чином, у спірних правовідносинах позивач не звільнений від сплати судового збору, оскільки не діє як законний представник особи з інвалідністю.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем, крім іншого, у встановлений судом строк та станом на 09.03.2026р. недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуті.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, наявні підстави для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123,169, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Рубан В.В.