Ухвала суду № 134653665, 09.03.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4786/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2023 №ФП51107/13083 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.20234

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2023 №ФП51107/13083 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 440/4786/24 позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2023 №ФП51107/13083 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2023 №ФП51107/13083 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Виконавчий лист у цій справі судом не видавався.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

03.03.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадженні, у якій просить замінити позивача ОСОБА_2 у справі № 440/4786/24, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його правонаступника ОСОБА_1 .

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про виплату недоодержаної пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області впродовж шестимісячного терміну з дня смерті ОСОБА_2 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у своєму листі від 13.03.2025 р. № 1600-0404-8/19982 повідомило, що Головним управлінням внесено дані Заявниці до розділу «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача» підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ. Проте вказана доплата за період з 01.04.2019 по момент фактичного виконання судового рішення не була виплачена.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №440/4786/24 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні об 12:20 09 березня 2026 року.

У судове засідання заінтересована особа, яка звернулася із заявою, та учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до приписів частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи положення частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності заявника та учасників справи.

Беручи до уваги відсутність перешкод для розгляду заяви у судовому засіданні , суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження , суд виходить з такого.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.

За змістом статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Слід зазначити, що зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується із положеннями ЦК України.

Так, статями 1216, 1218 ЦК України установлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.

У свою чергу відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі №520/926/21, від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 13 лютого 2024 року у справі №240/17105/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 11 квітня 2024 року у справі №280/737/19, від 03 липня 2024 року у справі №420/8083/20, від 10 липня 2024 року у справі №420/10899/21, від 20 серпня 2024 року у справі №280/10447/21, від 22 січня 2025 року у справі №280/1079/21, від 22 січня 2025 року у справі №280/1079/21 та ін.

З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні (виконавчому листі).

З урахуванням зазначеного, суд констатує, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі - позивача у цій справі відсутні.

Крім того, заявник просить замінити позивача в адміністративній справі, що не узгоджується із нормами Кодексу адміністративного судочинства.

Так, відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За приписами частини третьої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

У цій справі 28.05.2024 Полтавським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, тобто судовий розгляд закінчено, а тому здійснити заміну позивача в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливим.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява про заміну позивача та сторони у виконавчому провадженні у справі є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва