Ухвала суду № 134646745, 19.02.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/732/26 Провадження № 2/450/1370/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

16.02.2026 року в провадження судді Пустомитівського районного суду Львівської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовними вимогами майнового характеру, а саме просить витребувати земельну ділянку площею 8 га, яка надана ДА 060378Б площею 4 га та наказом №5/79 від 13.10.1994 року площею 4 га із чужого незаконного володіння, окрім того, позивач просить суд звільнити від сплати судового збору на підставі ст. 8 п. 2 ЗУ «Про судовий збір» в зв`язку з фінансовою неспроможністю сплати як пенсіонера з мінімальним розміром пенсійного забезпечення.

Всупереч вимог ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України позивачем не представлену суду документа про сплату судового у необхідному розмірі за позовну вимогу майнового характеру та не зазначено ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року встановлено розмір прожиткового мінімуму 3328 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а відтак подана позовна заява містить вимоги майнового характеру.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.

Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

В якості доказу дійсної вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна або висновок суб`єкта оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Отже, документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною; експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки; експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки; експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами. Натомість, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Тобто, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і в якості доказу вартості майна суду може бути поданий звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Відтак аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна, разом з тим, до матеріалів позовної заяви позивачем додано проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, відтак на підставі якого, позивач має можливість здійснити оцінку земельної ділянки та подати суду ринкову вартість станом на момент подачі позову.

Зі змісту ст. ст. 175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до приписів якої, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Як зазначено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем не представлено суду жодних доказів для підтвердження майнового становища, яке унеможливлює або ускладнює сплату судового збору, пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26.04.2013 року, таким чином клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору є невмотивованим і не підлягає до задоволення. Також позивачу необхідно визначити ціну позову, та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову, розрахованого відповідно до дійсної вартості земельної ділянки на момент звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З врахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та зобов`язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом: зазначення ціни позову та сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, за реквізитами: отримувач коштів ГУК Львiв/Пустомитівська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA968999980313191206000013893, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;2717521984; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Пустомитівський районний суд Львівської області, виходячи з ціни позову, розрахованого відповідно до дійсної ринкової вартості земельної ділянки на момент звернення до суду із заявленою позовною вимогою, представлення суду квитанції на підтвердження сплати судового збору.

У випадку неусунення недоліків заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

п о с т а н о в и в :

матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про витребування майна із чужого незаконного володіння, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення описаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

СуддяІ. І. Мельничук