Рішення № 134646711, 03.03.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/207/26 Справа №447/3136/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

03.03.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення заборгованості,

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит №8611347 від 18.04.2025 у розмірі 8 074,00 грн.

Ухвалою від 06.10.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 04.11.2025.

Надалі у зв`язку із неявкою відповідача в судові засідання, та відсутністю в суду доказів належного повідомлення відповідача, розгляд справи неодноразово відкладався, в останнє на 26.02.2026.

В судове засідання 26.02.2026 сторони не з`явилися. Згідно поданих в ході розгляду справи клопотань, позивач просив суд проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника, та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач причин неявки в судове засідання не повідомив, повістку про виклик до суду отримав особисто, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.

Згідно з положеннями ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є зокрема: день вручення судової повістки під розписку.

Суд звертає увагу на те, що судові повістки про виклик до суду направлялись відповідачу за зареєстрованою адресою його місця проживання, отримана ним особисто, та відповідно він був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Крім того, судовий виклик відповідача в судове засідання додатково здійснювався шляхом надсилання повісток на його мобільний номер телефону та електронну адресу зазначені в матеріалах справи, які були йому доставлені, та шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті судової влади.

Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Однак, в жодне із призначених судом судових засідань, відповідач не з`явився, причини неявки суду, не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №447/3136/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 18.04.2025 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8611347, який позичальник підписав електронним підписом та за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 2 000,00 гривень строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,95% та комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту.

На виконання умов кредитного Договору №8611347 від 18.04.2025 року, первісний кредитор передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2000,00грн за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується Електронною платіжною інструкцією №2635c359-72c3-49e7-90dc-c696c72fb07c від 18.04.2025 року про перерахування коштів в розмірі 2000,00 на банківський картковий рахунок, що зазначив Відповідач № НОМЕР_1 .

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" укладено Договір факторингу №16/09/25 за умовами якого останнє набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором №8611347 від 18.04.2025 року.

Однак відповідач належним чином не виконав взятих на себе договірних зобов`язань, суму кредиту не повернув, відсотки за користування кредитом та комісію не сплатив, у зв`язку із чим в нього виникла заборгованість в сумі 8074,00грн, з яких: 2000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729,00грн- сума заборгованості за відсотками, 345,00 грн сума заборгованості за комісією; 4000,00грн- сума заборгованості за пенею.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву, не подала.

Фактичні обставини встановлені судом.

18.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредитної лінії (надійний) №8611347, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 031138.

Положеннями п.5.1 Договору передбачено, що перед укладанням (підписанням) Договору, Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Відповідно до п.2.1 Договору кредитної лінії, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.2.8 договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування Кредитом до дати повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.

Згідно з умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 2000 грн (п. 2.2.1); строк кредитування/строк договору 360 днів (п. 2.2.2); розмір першого обов`язкового платежу 915,00 грн (п. 2.2.3); комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 345 грн (п. 2.2.8), дата надання кредиту 18.04.2025, дата повернення кредиту 12.04.2026, процентна ставка/день (фіксована) - 0,95, орієнтовна загальна вартість кредиту 9185,00 грн, неустойка 100,00 грн день (п. 2.2.8), орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73% (п. 2.3), денна процентна ставка/день 0,998 % (п. 2.3.1.).

Згідно довідки про ідентифікацію, одноразовий ідентифікатор «031138» якими відповідач підписав кредитний договір, був направлений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу 18.04.2025 на його електронну пошту.

Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000045787 від 29.08.2025 на виконання договору укладеного із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» здійснило наступні платежі:

- 18.04.2025 на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 2000,00, номер платежу №2635c359-72c3-49e7-90dc-c696c72fb07c.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором кредитної лінії №8611347 від 18.04.2025 за період з 18.04.2025 по 17.07.2025 станом 18.09.2025 заборгованість відповідачем не погашена, залишок заборгованості становить 19998 грн, з яких: - 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 1729грн. сума заборгованості за процентами; - 345,00 грн. сума заборгованості за комісією; - 4000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

16.09.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» (Фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) укладено договір факторингу №16/09/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується відступити ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до договору право вимоги - всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав або настане в майбутньому.

Згідно п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «Вчасно», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно з витягу з Реєстру прав вимог 18/09/25-01 від 18.09.2025 клієнт відступив факторові право вимоги під порядковим номером 88 заборгованість ОСОБА_1 за договором №8611347 від 18.04.2025 в розмірі 8074,00 грн. з яких: 2000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 729,00грн- сума заборгованості за відсотками, 345,00грн сума заборгованості за комісією, 4000,00грн- сума заборгованості за пенею.

Оцінка суду.

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Зокрема, норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Так, згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до статті 1056-1 розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно положень ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до пункту 11статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.

Статтею 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов`язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов`язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред`явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно із положеннями ч.1 ст.81, ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір про надання коштів у кредит №8611347 від 18.04.2025 в електронній формі, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 2000,00грн, строком на 360днів зі сплатою процентів в розмірі 0,95% в день. Також сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 345 грн, дата надання кредиту 18.04.2025, дата повернення кредиту 12.04.2026, неустойка 100,00 грн день.

Однак відповідач свої зобов`язання за договором позики, належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитними коштами та комісію не сплатив.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором кредитної лінії №8611347 від 18.04.2025 за період з 18.04.2025 по 17.07.2025 станом 18.09.2025 заборгованість відповідачем не погашена, залишок заборгованості становить 19998 грн, з яких: - 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 1729грн. сума заборгованості за процентами; - 345,00, грн. сума заборгованості за комісією; - 4000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Також судом встановлено, що у зобов`язанні за вказаним договором позики укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Деал Фінанс Груп».

Відповідачем не було надано суду власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення ним кредиту в повному обсязі, сплату відсотків та комісії у повному розмірі та в строки передбачені кредитним договором, чи доказів, які спростовують правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості.

А тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу, відсотків та комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 4000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто штрафи за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за кредитними договорами на загальну суму 4000,00грн не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №8611347 в сумі 4074,00грн (2 000,00грн основна сума боргу; 1 729,00грн- заборгованість за відсотками, 345,00грн заборгованість за комісією), та позовні вимоги в цій частині, підлягають до задоволення.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: ) у разі задоволення позову - на відповідача; ) у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.

Окрім цього, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 гривень.

Положеннями статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З наведеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Так, позивачем долучено до справи копію договору про надання правової допомоги №22/08-25ДІЛ від 22.08.2025 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О., ордер на надання правничої допомоги на адвоката Ткаченко Ю.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, витяг з Акту №1-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги, з якого вбачається, що вартість правової допомоги по боржнику ОСОБА_1 складає 4500,00 грн, платіжну інструкцію про оплату правничої допомоги.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1222,30грн судового збору та 2 270,62грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статями 10-13,49,76-81,141,247,258,259,263-265,268,280,282,289,354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит №8611347 від 18.04.2025- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором про надання коштів у кредит №8611347 від 18.04.2025- в сумі 4074,00грн з яких: 2 000,00грн основна сума боргу; 1 729,00грн- заборгованість за відсотками; 345,00грн заборгованість за комісією.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 1 222,30грн судового збору та 2 270,62грн понесених витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деао Фінанс Груп", код ЄДРПОУ 44280974, юридична адреса: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київської області, 08205;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 03.03.2026.

Суддя Роман ДЖУС