Ухвала суду № 134646334, 10.02.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2163/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бортники Жидачівського району Львівської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого директором ТОВ "ТОП ФАЄР", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України

про обрання запобіжного заходу у вигляді застави

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з указаним клопотанням у якому зазначає, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025070000000100 від 04.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

29 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: договором підряду № 151ВТ25 від 07.05.2025; висновком судової товарознавчої експертизи; висновком судової будівельно-технічної експертизи; висновком судової економічної експертизи; протоколами допитів свідків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, його значну суспільну небезпеку, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, яким неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, і це може стимулювати підозрюваного до втечі, у тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може незаконно перетнути державний кордон України.

Слідчий вказує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі.

Також зазначає, що наявний ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків КНП «Медичний центр Сім`я» та інших учасників у даному кримінальному провадженні, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи. При цьому слідчий просить врахувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Окрім того, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Також просить врахувати, що підозрюваний є керівником юридичної особи, яка виконує роботи по території всієї держави, а тому має значне коло знайомств, в тому числі серед працівників правоохоронних органів та посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування.

Зазначає, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вищенаведених ризиків, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків.

Також слідчий зазначає, що розмір застави, визначений ч.5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для підозрюваного ОСОБА_5 є недостатнім та нездатний повною мірою забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Сторона обвинувачення вважає, що з огляду на всі обставини кримінального провадження, застава повинна бути призначена у розмірі 210 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 698 880 гривень, з огляду на його матеріальне становище та те, що вказана юридична особа в межах України виконувала протягом 2024-2026 років значну кількість робіт.

А тому на підставі вищенаведеного слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у вищевказаному розмірі та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками, спеціалістами та експертами у кримінальному провадженні сторони обвинувачення; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України та встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, з підстав зазначених у письмовому запереченні, зокрема, посилаючись на необґрунтованість підозри та ненадання стороною обвинувачення жодних доказів існування вказаних у клопотанні ризиків. Вказував, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивну репутацію, міцні соціальні зв"язки, постійне місце проживання та роботи, належним чином виконує процесуальні обов"язки та не ухиляється від участі у слідчих діях, що істотно знижує ймовірність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.Також вказував на необгрунтованість прокурором виключності випадку та непомірність розміру застави, який прокурор просить застосувати відносно ОСОБА_5 . Просив у відмовити задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов"язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав висловлену захисником позицію щодо клопотання слідчого. Просив у задоволенні клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді застави відмовити та обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов"язання.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, а також заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий повідомив ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя, виходячи з положень ч.5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя враховує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Так, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови Європейський Суд з прав людини зазначив що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить наступного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того, як убачається з наданих стороною захисту свідоцтв про народження, ОСОБА_5 є батьком трьох неповнолітніх дітей, а отже має право на відстрочку від мобілізації та виїзду за межі України.

Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

А тому з огляду на вищенаведене слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків за відсутності дієвого запобіжного заходу є реальним та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчиняти незаконний вплив на свідків з метою ними показань та надання свідками показів вигідних для нього.

При цьому указаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас, щодо заявлених ризиків того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя доходить висновку, що такі органом досудового розслідування не доведені.

Так, згідно клопотання у ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий включає можливість для ОСОБА_5 узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування. Проте, вказані дії включає в себе ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 1 ч.3 ст. 177 КПК України, а в частині ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення клопотання жодним чином не обґрунтоване.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним та встановлені ризики.

При прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя, враховуючи обгрунтованість підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, уважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя доходить переконання про необхідність обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст. 182 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий у своєму клопотанні , а прокурор у судовому засіданні не навели будь -яких обставин та належних доказів які б свідчили про те, що зазначений у клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 випадок є виключним і застава у зазначених у п.2ч.5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов"язків, а відтак запропонований у клопотанні розмір застави є необгрунтований та до задоволення не підлягає.

З огляду на зазначене, слідчий суддя крім даних про особу підозрюваного також враховує дані щодо заробітної плати ОСОБА_5 за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року, відображені у довідці ТОВ «ТОП ФАЄР» від 28.01.2026 року № 00000000001 і наявність на утриманні у ОСОБА_5 трьох малолітніх дітей та з урахуванням встановлених ризиків уважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560,00 ( шістдесят шість тисяч п"ятсот шістдесят грн. 00 коп.) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), оскільки такий розмір застави , на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні а також достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193-194, 196, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бортники Жидачівського району Львівської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого директором ТОВ "ТОП ФАЄР", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 ( шістдесят шість тисяч п"ятсот шістдесят грн. 00 коп.) грн.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками, спеціалістами та експертами у кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз"яснити, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч.2 ст. 182 КПК України).

Роз`яснити заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Роз`яснити заставодавцю та обвинуваченому, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на наступні банківські реквізити:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408

Банк отримувача : ДКСУ м.Київ

МФО отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA 198201720355209001000018501

Призначення платежу: на підставі ст. 182 КПК України як обраний запобіжний захід у виді застави),

або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз"яснити, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1