Рішення № 134644819, 09.03.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1060/25

Провадження № 2/354/147/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 березня 2026 року м. Яремче

09 березня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад обставин справи

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (надалі ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») заборгованість за кредитним договором № 002/9847405-SP від 01.04.2021 в розмірі 44 863,40 грн, судові витрати в розмірі 3 028,00 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.04.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали угоду № 002/9847405-SP. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 20 000,00 грн; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом: 0,00 відсотків; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Зазначає, що взяті на себе зобов?язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачці у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

В той же час відповідачка свої зобов?язання з повернення кредитних коштів не виконує.

Станом на 02.12.2024 загальна сума заборгованості за кредитом становить 44 863,40 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додається до позовної заяви.

02.12.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою.

За таких обставин представник позивача просить стягнути з відповідачки зазначену вище заборгованість за кредитним договором № 002/9847405-SP від 01.04.2021, понесені судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

У провадженні судді Єрмак Н.В. перебувала вказана вище цивільна справа.

Ухвалою від 11.12.2025 суддею Єрмак Н.В. зобов?язано позивача надати до суду копію анкети-заяви № 263102 щодо приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про відкриття, поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank та копію угоди № 002/9847405-SP від 01.04.2021 про надання кредиту.

Також 30.12.2025 у зв?язку із невиконанням позивачем ухвали суду від 11.12.2025 суддя Єрмак Н.В. здійснила перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначила судове засідання.

30.12.2025 на виконання ухвали суду від 11.12.2025 позивачем направлено до суду витребовувані судом документ.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Савчук Г.М. № 92 від 06.01.2026, у зв`язку з достроковим закінченням відрядження судді Салтівського районного суду міста Харкова Єрмак Н.В. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 354/1060/25 між суддями, внаслідок якого головуючою суддею обрано Ковалюк О.М.

Ухвалою судді Ковалюк О.М. від 09.01.2026 вказану справу прийнято до свого провадження, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з?явився, 07.01.2026 та 21.01.2026 подав до суду заяву про розгляд без участі, в якій зазначив, що складу суду довіряє, відводів не заявляє, позовну заяву підтримує у повному обсязі та просить задовольнити. Проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи; рекомендовані повідомлення повернуто відправнику в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.

Відповідачка своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відтак, суд, згідно з ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі документів та доказів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 01.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ТАСКОМБАНК» із заявою-анкетою № 263102 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (а.с. 5, 54), внаслідок чого укладено угоду № 002/9847405-SP, умовами якої погоджено суму кредитного ліміту 20 000,00 грн., тип кредиту - кредитна лінія, процентна ставка за користування кредитом -

0,22 відсотків, строк кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

02.12.2024 між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» як фактором, та АТ «ТАСКОМБАНК», як клієнтом укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, відповідно до умов якого та витягу з реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою (а.с. 6-12).

02.12.2024 між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та АТ «ТАСКОМБАНК» був підписаний Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/25-Ф від 02.12.2024 (а.с. 11 на звороті).

Свої зобов?язання за договором № 002/9847405-SP від 01.04.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» виконало. Факт отримання відповідачкою та користування кредитними коштами підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 щодо кредитного договору № 002/9847405-SP від 01.04.2021 за період з 01.04.2021 по 02.12.2024 (а.с. 13-21).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 002/9847405-SP від 01.04.2021 станом на 02.12.2024 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 44 863,40 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 20 012,20 грн та заборгованості за відсотками 24 851,20 грн (а.с. 22-25).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах,який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює банком (в даному випадку АТ «Таксомбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов?язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на порушення відповідачкою права позивача щодо повернення кредитних коштів з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.04.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , було укладено угоду № 002/9847405-SP. Встановлена сума кредитного ліміту 20 000,00 грн; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом: 0,00 відсотків; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

02.12.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки.

Як вбачається з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступлені, та боржників за такими договорами, який є додатком до договору факторингу № НІ/11/25-Ф від 02.12.2024 року до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги за договором № 002/9847405-SP від 01.04.2021, який укладений між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 на загальну суму 44 863,40 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 20 012,20 грн та заборгованості за відсотками 24 851,20 грн.

Взяті на себе за вказаним договором зобов?язання ОСОБА_1 не виконувала належним чином, у зв?язку з чим за нею станом на 02.12.2024 утворилася заборгованість на загальну суму 44 863,40 грн.

Враховуючи зазначені вище відступлення позивачу права вимоги щодо сплати заборгованості відповідачки, а також враховуючи те, що строк виконання зобов?язання ОСОБА_1 настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачкою не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов?язку зі сплати заявленої заборгованості за кредитним договором № 002/9847405-SP від 01.04.2021 в розмірі 44 863,40 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

В даному випадку позивачем, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 9 200,00 грн надано Договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, Акт приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 на суму 9 200,00 грн, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю адвоката Литвиненко О.І. та платіжну інструкцію № 2707 від 10.06.2025 (а.с. 26-29).

Разом з тим, суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанова Верховного суду КЦС від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, що зазначено, зокрема, в рішеннях у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 та у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов?язковими для суду зобов?язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Крім того, розмір відшкодування судових витрат не повинен бути непропорційним до предмету спору, як це зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 13.01.2021 у справі № 596/2305/18-ц.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Суд може зменшити розмір судових витрат, якщо заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат.

На думку суду стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги з огляду на шаблонний тип справи, та на те, що справа є незначної складності, однотипною, а надана допомога стосувалася з виконання процесуальних дій по підготовці позовної заяви до суду, відтак вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3 500,00 грн, що буде співмірним як зі складністю справи, так і ціною позову.

За правилами з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, то слід стягнути з відповідачки на користь позивача 3 028,00 грн суму судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280, 288, 289 ЦПК України,-

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 002/9847405-SP від 01.04.2021 в розмірі 44 863 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят три) гривні 40 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500,00 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ЕЛІТ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: площа Солом`янська, буд. № 2, м. Київ, 03035.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК