Ухвала суду № 134644789, 09.03.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2136/24

Провадження № 2/352/27/26

У Х В А Л А

09 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Олійника М. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Кукули О. С.

прокурора Білик Ю.А.

представника відповідача Михайлик А.Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Івано-Франківське лісове господарство», про визнання недійним наказу та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Івано-Франківське лісове господарство», про визнання недійним наказу та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Ухвалою від 12 серпня 2024 року суд відкрив провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою від 10 вересня 2024 року суд зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

27 жовтня 2026 року від прокурора надійшла заява про зміну предмету спору, в якій позовні вимоги були викладені в такій редакції:

скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1,647 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108 та має 48 відповідних поворотних точок.

03 листопада 2025 року від представника відповідача Михайлюк А.Р. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 07 листопада 2025 року суд поновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

12 грудня 2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Михайлюк А.Р. надійшло клопотання про залишення заяви про зміну предмету позову без руху з наданням позивачу строку, для усунення таких недоліків:

долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 2625881900:02:003:0108;

в разі збільшення вартості земельної ділянки, доплатити судовий збір;

внесення на депозитний рахунок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки.

Ухвалою від 19 січня 2026 року суд залишив заяву про зміну предмету позову без руху для усунення недоліків.

26 січня 2026 року від прокурора надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучений звіт про оціночну вартість об`єкта нерухомості.

09 лютого 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Михайлюк А.Р. надійшло клопотання про залишення заяви про зміну предмету позову без розгляду, оскільки не були усунені її недоліки.

Прокурор у судовому засіданні просила заяву про зміну предмету позову прийняти до розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Михайлюк А.Р. просиа суд залишити заяву про зміну предмета позову без розгляду.

Інші учасники процесу в підготовче судове засідання не з`явилися

Дослідивши заяву про змін предмету позову та заслухавши думки учасників процесу, ознайомившись з матеріалами цивільної справи суд дійшов таких висновків.

В заяві прокурора про зміну предмету спору від 27 жовтня 2026 року прокурор виклав позовні вимоги в такій редакції:

скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1,647 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108 та має 48 відповідних поворотних точок.

Згідно з п.2 частини другої та третьої ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Вказані правові висновки відображено в постанові ВС від 08.04.2020 у справі №761/41071/19.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Прокурор подав до суду заяву про збільшення предмету позову, що відповідає принципу диспозитивності у цивільному процесі, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Оскільки прокурором подано заяву про зміну предмета позову, якою доповнено первинний позов вимогою про витребування спірної земельної ділянки при збереженні в позові первісних обставин та сторін, що не може вважатися зміною предметом та підставою позову, тому слід прийняти вказану заву та подальшому розглядати справу з урахуванням вказаної позовної вимоги.

На думку суду, недоліки викладені в ухвалі суду від 19 січня 2026 року прокурором були усунені, тому суд не вбачає підстав для залишення заяви без розгляду,

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні..

Керуючись ст. ст. 49, 51, 258, 279 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Прийняти заяву прокурора про зміну предмета позову від 27 жовтня 2025 року з такими позовними вимогами:

-скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108, площею 1,99 га;

-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1,647 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2625881900:02:003:0108 та має 48 відповідних поворотних точок.

В подальшому розглядати справу з урахуванням вказаних позовних вимог.

Відкласти підготовчий розгляд справи на 11 год 00 хв. 08 квітня 2025 року.

Роз`яснити відповідачам їх право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http//ts.if.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Максим ОЛІЙНИК