Ухвала суду № 134643884, 09.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8168/23

2/212/147/26

У Х В А Л А

09 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання представника позивача Єлістратова Р.В. про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ»; третя особа: ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ, ОСОБА_1 про скасування медичного висновку ЛЕК спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ»; третя особа: ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ, ОСОБА_1 про скасування медичного висновку ЛЕК спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння).

Під час підготовчого провадження представником позивача заявлено клопотання про призначення судово-медичної експертизи, на вирішення Харківськогоу обласному бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я поставити наступні питання:

1. Чи проводились рентгенологічні дослідження ОСОБА_1 одночасно з обстеженням органів мішеней профорієнтованих захворювань (захворювання суглобів, легенів та хребта) в період з 2017 по 2021 рік? Якщо проводились, то чи призначались такі обстеження лікуючим лікарем та чи підтверджено проведення таких досліджень записами у спеціальних журналах?

2. Чи було виявлено на періодичних медичних оглядах за період з 2017 року по 2021 рік у ОСОБА_1 початок розвитку профорієнтованого захворювання? Якщо не було виявлено підозри на профорієнтоване захворювання на протязі чотирьох років, то чи вірно встановлено діагноз в 2023 році «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії, група В. ЛН першого-другого ступеня) Державною установю «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», при тому що на стадії визначення підозри додаткові методи обстеження в тому числі й спірографічні дослідження легенів не проводилось, а лікування проводилось лише в амбулаторних умовах?

3. З якого часу ОСОБА_1 підлягав направленню на спеціальне медичне до обстеження на предмет визнання цих захворювань професійними?

4. Чи враховувались при встановленні діагнозу Державною установю «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» шкідливі звички, а саме тютюнопаління та генетична схильність ( ? 1 антітрипсін дефіцит) ?

5. Чи могло призупинити прогресування пилового бронхіту медичні рекомендації щодо переведення на працю без шкідливих умов ОСОБА_1 , в разі наявності у останнього скарг на кашель, задишку, слабкість до 2023 року при їх наявності?

6. Чи використовувалися опитувальники у ОСОБА_1 для оцінки тяжкості бронхіальної обструкції згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я від 27.06.2013 року № 555 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень» з застосуванням Модифікованої шкали для оцінки тяжкості задишки МДР та Тест з оцінки ХОЗЛ (ТОХ) з підписом хворого.

7. Чи вірно встановлений діагноз Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої другої стадії, група В. ЛН першого-другого ступеня) Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини»?

8. Чи зменшується рівень професійного ризику при застосуванні працівником ЗІЗ, а саме респіратора РПА-ТД? Якщо, так, то до якого значення може бути зменшено ступень та клас професійного ризику?

9. Чи мав працівник медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов`язаних із впливом виробничих факторів (робота за професією) під час проходження періодичних медичних оглядів в 2017-2021 роках?

В обґрунтування клопотання зазначено, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання та права Позивачу надати належний доказ щодо необґрунтованості висновку про причинний зв`язок захворювання з професійною діяльністю та трудовими обов`язками, викладеним у висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) та повідомлення ДУ «Український науково дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3, вважають за необхідне у справі проведення судово медичної експертизи.

Сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Суд, дослідивши клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач у порушення вимог законодавства проігнорував інші чинники, які можуть привести до професійного захворювання, у тому числі розвитку ХОЗЛ є лише одним з багатьох чинників і можливий лише при знаходженні особи у виробничому середовищі у концентраціях, що перевищують граничнодопустимі та працівник не забезпечений та/або не використовує засоби індивідуального захисту органів дихання. Крім того, працівники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в повному обсязі забезпечені та використовують засоби індивідуального захисту органів дихання, зокрема і ОСОБА_1 , що також зазначено в Інформаційній довідці про умови праці працівника, і оскільки ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків був забезпечений ЗІЗ органів дихання, то вважає, що концентрація шкідливих речовин у повітрі, яке пройшло фільтрацію через респіратор РПА-ТД-2 та яке безпосередньо вдихав ОСОБА_1 не перевищувала гранично допустимі норми, тобто такий шкідливий чинник як пил був виключений. Проте, відповідачем при встановленні зв`язку захворювання з виробництвом та як наслідок направленні повідомлення за формою П-3 наведені обставини не досліджено, що свідчить про помилковість висновку про професійний характер ХОЗЛ у ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з положеннями ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, до компетенції судово-медичної експертизи належить: експертиза трупів у випадках насильницької смерті, експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи, експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб, експертиза речових доказів, експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.

Крім того, вказаною Інструкцією визначено, що участь кількох експертів є обов`язковою при проведенні, зокрема експертиз з визначення втрати загальної та професійної працездатності і проведення цих експертиз здійснюється у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичних експертиз управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів, у відділі комісійних експертиз республіканського бюро (АРК), а також у судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

У разі необхідності вирішення питань, що потребують спеціальних знань з судової медицини та інших галузей науки та техніки, призначається комплексна експертиза, яка виконується судово-медичним експертом та фахівцями інших спеціальностей.

У своєму клопотанні представник позивача не навів обґрунтування призначення саме комплексної експертизи, а також не зазначив яких фахівців інших спеціальностей необхідно залучати для проведення експертного дослідження.

Крім того, зазначені представником позивача питання, крім питання про підтвердження встановленого ОСОБА_1 діагнозу, не можуть бути предметом дослідження судово-медичної експертизи з наведених вище положень нормативних актів, які регулюють проведення такого виду експертиз.

При цьому, необхідність перевірки правильності встановленого ЛЕК ОСОБА_1 діагнозу, не обґрунтовано у клопотанні, лише зазначено про необхідність підтвердження обставин, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, що не надає суду в силу вимог ст. 12, 13 ЦПК України право самостійно визначити підстави для проведення експертизи і яке значення, з точки зору позивача, мають для справи обставини, про з`ясування яких ним заявлене клопотання.

Таким чином, враховуючи, що експертиза призначається у тих випадках, коли необхідність отримання висновку експерта вбачається з обставин справи та поданих сторонами доказів, при цьому ініціатор клопотання про призначення експертизи зобов`язаний обґрунтувати та довести необхідність її призначення, виходячи із предмету спору, поданих учасниками справи доказів, суд вважає, що призначення комплексної судово-медичної експертизи в даній справі не є необхідним і представником позивача не доведено суду така необхідність.

На підставі викладеного, керуючись ст. 102-105, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Єлістратова Р.В. про призначення комплексної судово-медичної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 09 березня 2026 року.

Суддя Р. В. Дехта