Ухвала суду № 134642640, 06.03.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1637/26

н\п 2/490/2437/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь в межах вартості прийнятого у спадщину майна: заборгованість за кредитним договором № 16-08 від 29 серпня 2008 року в розмірі 85317,27 грн. також судові витрати в розмірі 551,58 грн., який підтверджений рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2009 року у справі № 2-7-6855/09, яке набрало законної сили, позов задоволено, стягнуто в соліданому порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором № 16-08 від 29 серпня 2008 року в розмірі 85317,27 грн. також судові витрати в розмірі 551,58 грн.

Дослідивши подану заяву та додатки до неї, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для відмови у відкритті провадження.

Згідно із ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Отже, для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову та тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 29.08.2008 року між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №16-08, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 84 235,00 грн. строком до 28 серпня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21 % річних.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2009 року у справі № 2-7-6855/09, яке набрало законної сили, позов задоволено, стягнуто в соліданому порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором №16-08 від 29 серпня 2008 року в розмірі 85317,27 грн. також судові витрати в розмірі 551,58 грн.

На виконання зазначеного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва 09 вересня 2014 року видано виконавчі листи № 2-7-6855/09, на підставі яких відкрито виконавчі провадження.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018 року замінено первісного стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-7-6855/09, виданого Центральним районним судом міста Миколаєва 09.09.2014 року.

При цьму, судом встановлено, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.08.2025 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП67551359 щодо виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2009 року у справі № 2-7-6855/09 (дублікат виконавчого листа №490/6620/19) на її спадкоємця ОСОБА_2 в межах вартості успадкованого майна згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2024 року за реєстровим № 2-168.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ОСОБА_2 , як спадкоємиці ОСОБА_3 , заборгованості за кредитним договором №16-08 від 29.08.2008 року у розмірі 85317,27 грн.

Як на правову підставу позовних вимог у цій справі позивач посилався на статтю 1282 ЦК України, відповідно до частини другої якої вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Тобто зазначена норма права надає кредитору право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Однак, пред`являючи позов на підставі статті 1282 ЦК України, позовних вимог про звернення стягнення на спадкове майно позивач не заявив, тоді як на суд покладений обов`язок розглядати справи в межах заявлених позовних вимог.

Водночас установлено, що питання стягнення спірної заборгованості вже вирішено в судовому порядку рішенням суду від 15.07.2009 року у справі №2-7-6855/09.

Рішення суду набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні. Доказів закриття цього виконавчого провадження матеріали позову не містять.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

З огляду на викладене, оскільки позовних вимог про звернення стягнення на спадкове майно, як про це зазначено в статті 1282 ЦК України, позивач не заявляв, а право на стягнення з ОСОБА_2 , як спадкоємиці ОСОБА_3 , заборгованості за кредитним договором первісним кредитором, правонаступником якого є ОСОБА_1 , уже реалізовано і відповідно задоволення вимог у цій справі може призвести до подвійного стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, є недопустимим.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 522/1321/22, провадження № 61-12829св23.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі №417/7171/19, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Необхідність застосування п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України обумовлена, зокрема, неприпустимістю розгляду судами одного і того ж спору двічі, а передбачена цим пунктом підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Оскільки є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, вважаю за необхідне відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця.

При цьому, суддя зазначає, що відмова у відкритті провадження не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду

Керуючись ст. ст. 186, 354 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця - відмовити.

Роз`яснити право на звернення до суду за захистом порушеного права в порядку та спосіб, передбачений Законом.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня постановлення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін