Рішення № 134642308, 05.03.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

( повний текст)

05 березня 2026 рокуСправа №451/1901/25 Провадження № 2/451/53/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І.

Справа № 451/1901/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції про визнання батьківства, виключення відомостей про батька,

з участю позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

13.11.2025 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції про визнання батьківства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Описова частина рішення:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що 02 вересня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, що зареєстрований Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що зроблено відповідний актовий запис №114. Стосунки із ОСОБА_3 не склалися і орієнтовно з кінця 2022 року вони перестали підтримувати стосунки. Відсутність між ними взаєморозуміння, а також як наслідок широкомасштабне вторгнення рф на територію України слугували підставою для виїзду ОСОБА_3 за межі території Львівської області. На даний час позивач із-за відсутності засобів комунікації з колишнім чоловіком, не має змоги контактувати із ним, а тому їй не відомо де він знаходиться та, як вийти із ним на зв`язок. У подальшому, маючи намір припинити стосунки та шлюбні відносини позивач звернулася до суду із заявою про розірвання шлюбу та 17 вересня 2024 року рішенням Красноградського районного суду Харківської області у справі № 451/696/24, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано. Ще до розірвання шлюбу із ОСОБА_3 позивач почала підтримувати стосунки із ОСОБА_2 та з часом завагітніла від нього. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28 січня 2025 року. Під час відвідин органу ДРАЦС пояснили, що в графі батько дитини « ОСОБА_5 » будуть реєструвати дані не фактичного батька - ОСОБА_2 , а ОСОБА_6 , оскільки від дати розірвання шлюбу не пройшло більше десяти місяців. Таким чином, ОСОБА_3 внесли у відомості про народження ОСОБА_5 , як батька дитини. ОСОБА_2 не заперечує батьківства ОСОБА_5 , проте в силу діючих вимог закону, за відсутності згоди і спільної заяви ОСОБА_6 щодо батьківства, змінити відомості про батька у актовому записі про народження сина, без відповідного рішення суду не можливо. Просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 батьком ОСОБА_7 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із актового запису № 16 від 28 січня 2025 року, складеного Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , як про батька ОСОБА_7 . Внести зміни до актового запису № 16 від 28 січня 2025 року, складеного Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ), вказавши батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та змінивши про цьому відомості по батькові дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали.

Третьою особою письмових пояснень на позовну заяву не подано.

Позиція учасників справи в судовому засіданні

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Пояснила, що проживала в м.Харків з 2019 до літа 2022. Повернулася в м. Радехів літом 2022. В період зачаття дитини в квітні 2024 підтримувала стосунки із ОСОБА_2 , проте ще перебувала у шлюбу із ОСОБА_3 . Шлюб із ОСОБА_3 був розірваний - 17.09.2024. Біологічним батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 , інших доказів суду представити не може. Вважає, що призначати експертизу в даному випадку не потрібно, оскільки достатнім є визнання відповідачем ОСОБА_2 батьківства сина та її пояснення.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнав. Пояснив, що є біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитина схожа на нього. Із позивачкою перебуває у стосунках з 21.09.2023. Із відповідачем ОСОБА_3 розмовляв по телефону, він військовослужбовець на даний час перебуває в СЗЧ, про те, що це не його дитина знає.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання 05.03.2026 повторно не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме (а.с.140-142, 145-146).

Третя особа: Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції в підготовче засідання не з`явилися. Згідно повідомлення начальника Радехівського відділу ДРАЦС Л.Хома від 09.01.2026 представник просить справу слухати за відсутності представника (а.с.113).

Заяви (клопотання) учасників справи

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, згідно повідомлення начальника Радехівського відділу ДРАЦС Л.Хома від 09.01.2026 просить справу слухати за відсутності представника (а.с.113).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 17.11.2025 матеріали позовної заяви залишено без руху.

26.11.2025 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків вказаної ухвали із долученими додатками.

Ухвалою судді від 28.11.2025 матеріали позовної заяви повторно залишено без руху.

10.12.2025 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків вказаної ухвали із долученими додатками.

11.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшли відповіді №2117681 від 11.12.2025 та №2117665 від 11.12.2025 щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів.

11.12.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі про визнання батьківства. Підготовче засідання призначено на 09.01.2026 о 09.10 год.

09.01.2026 підготовче засідання протокольно відкладено у зв`язку із неявкою відповідача - ОСОБА_3 та представника Радехівського відділу ДРАЦС у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції.

27.01.2026 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17.02.2026 о 11.00 год.

17.02.2026 ухвалою суду відкладено судове засідання на 09 год. 00 хв. на 05.03.2026 у зв`язку із неявкою відповідача.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Як видно із паспорта громадянина України № НОМЕР_4 позивач ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Оглядів Радехівського р-ну Львівської області (а.с.6).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 06.02.2025 ОСОБА_1 зареєстрована з 27.10.1997 в АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: с. Оглядів Радехівський район Львівська область батьки - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с.9).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 02.09.2021 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у Красноградському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), прізвище після реєстрації шлюбу: « ОСОБА_1 ». Підстава розірвання шлюбу - рішення Красноградського районного суду Харківської області від 17.09.2024 3451/696/24 (а.с.22).

Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 16.06.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із нею зареєстрований син - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10).

Відповідно до даних Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 11.11.2025, дата складання актового запису - 28.01.2025, орган державної реєстрації актів цивільного стану - Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_3 , матір - ОСОБА_1 . Відомості про батька записані відповідно до ст.. 133 Сімейного кодексу України (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.01.2025 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 06.02.2025 ОСОБА_7 зареєстрований з 06.02.2025 в АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).

ОСОБА_2 , згідно довідки до Акта огляду медико-соціальної експертної комісії №012486 серії 12 ААД, має третю групу інвалідності - захворювання пов`язані із проходженням на службі (а.с.17,18).

Відповідно до військового квитка № НОМЕР_7 ОСОБА_2 18.10.2024 звільнений в запас ЗСУ за станом здоров`я (а.с.20).

Відповідно до паспорта № НОМЕР_8 ОСОБА_3 народився в с. Березівка Красноградського району Харківської області (а.с.21).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Заслухавши позивача, відповідача ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно ст.. 121 Сімейного кодексу України (далі - СК України) права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Згідно ст..133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 11.11.2025 видно - дата складання актового запису - 28.01.2025; орган державної реєстрації актів цивільного стану - Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_3 , матір - ОСОБА_1 .

Як видно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 02.09.2021 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 у Красноградському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Підстава розірвання шлюбу - рішення Красноградського районного суду Харківської області від 17.09.2024 3451/696/24.

Отже, в силу положень ст.. 122 СК України, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , водночас шлюб між сторонами розірвано - 17.09.2024, тобто до спливу десяти місяців.

В даному випадку, актовий запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 133 СК України.

Матеріалами справи встановлено, що спільної заяви про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини та як і подання іншою особою, зокрема ОСОБА_2 та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства до органів РАЦСу учасниками провадження не подано.

Відповідно до ст.. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Згідно до ст.. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

Згідно ст.. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК ), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Так, позивачем заявлено дві позовні вимоги це: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 батьком ОСОБА_7 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із актового запису № 16 від 28 січня 2025 року, складеного Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , як про батька ОСОБА_7 , кожна з яких потребує самостійного доведення належними доказами.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В підготовчих так і в судовому засіданні позивач неодноразово вказувала, що вважає достатніми докази, які долучені до матеріалів позовної заяви, а обставинами, які вказують на підставність та задоволення позовних вимог є її пояснення та визнання позову одним із відповідачів, а саме ОСОБА_2 , який є біологічним батьком дитини.

У частинах першій, четвертій статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, в розумінні приписів статті 206 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд звертає увагу сторони позивача на те, що учасниками провадження на стороні відповідача є двоє відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , водночас визнання позову одним із них не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку надання доказів на підтвердження існування обставин, які встановлюють відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком - ОСОБА_3 , і дитиною - ОСОБА_7 .

Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 642/6007/16 зроблено правовий висновок про те, що доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Водночас, на підтверджень обставин виключення батьківства ОСОБА_3 позивач не надала жодних доказів, які б надали суду можливість встановити батьківство ОСОБА_2 щодо ОСОБА_7 .

Передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 676/1200/20.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.

Зважаючи на пояснення сторін про відсутність відомостей про місцезнаходження відповідача - ОСОБА_3 учасники провадження не були позбавлені можливості клопотати про призначення перед судом експертного дослідження біологічного батьківства ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_7 .

В матеріалах цивільної справи відсутні будь-які відомості спільного проживання як подружжя чи реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому пояснення сторін, які надані в судовому засіданні, не підтверджено показами жодних свідків.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що із відповідачем ОСОБА_15 розмовляв по телефону, останній є військовослужбовцем та із його слів перебуває в СЗЧ, про що позивач не заперечила.

За вказаних обставин суд вважає, що виключення з актового запису відомостей про батька дитини, без документально підтвердженої відсутності кровної спорідненості між ним та дитиною, є негативним наслідком для дитини та не відповідає її інтересам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, суд залишає сплату судового збору на стороні позивача.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції про визнання батьківства, виключення відомостей про батька.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 80200, Львівська область, Червоноградський район, м. Радехів, вул. Львівська, будинок 12.

Повний текст рішення складено 09.03.2026.

Головуючий суддяПатинок О. П.