Рішення № 134642069, 04.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 336/10975/25 2/335/572/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.05.2019 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту № 2302547, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок у розмірі 6 000,00 грн. Сторони погодили істотні умови договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши перерахування кредитних коштів. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України.

10.06.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025.

07.07.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025.

Відповідно до вищезазначених договорів факторингу відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2302547 від 19.05.2019.

Оскільки всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2302547 від 19.05.2019, яка становить 16 980,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 10 980,00 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2025, цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направлено за територіальною юрисдикцією до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.12.2025 цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду разом з позовною заявою клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує, просить суд розглядати справу без його присутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою ВПО та шляхом розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, та надіслання повідомлення (судових повісток) у додаток «Viber», тому вважається повідомленим про розгляд справи належним чином. Відзив на позовну заяву у наданий судом строк до суду не подала.

04.03.2026 судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 19.05.2019 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту № 2302547, відповідно до якого відповідач отримала кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку у розмірі 6 000,00 грн., строком на 305 календарних днів до 18.06.2019, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів відповідно до умов Договору в національній грошовій одиниці України гривні.

Відповідно до 1.6. Договору, при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: Базова процентна ставка за один день користування кредитом 1,7%; Спеціальна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості прострочення кредиту) 3%.

Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, що підтверджується довідкою № 5837 від 03.09.2025 виданої ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про те, що відповідно до договору № ВП0220817-1 від 22.08.2017 про надання послуг з переказу грошових коштів, укладеного ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ», 19.05.2019 успішно здійснено переказ на суму 6 000,00 грн., маска картки 5168755423434279, код авторизації 183790, номер транзакції в системі WayForPay 22448547307802555318931633636773.

Отже, позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № 2302547 від 19.05.2019.

Згідно платіжної інструкції №185 від 16.06.2025 року ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» здійснило переказ коштів ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» у розмірі 1 900 000,00 грн., призначення платежу: Оплата за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно Договору Факторингу № 06062025 від 06.06.2025 року без ПДВ.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2302547 від 19.05.2019 у розмірі 16 980,00 грн., з яких сума заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 10980,00 грн., сума заборгованості за пенею 0 грн.

07.07.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № 2302547 від 19.05.2019.

Згідно платіжної інструкції № 812 від 08.07.2025 року ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» (перейменовано в ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС»), здійснило переказ коштів ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» у розмірі 2012173,75 грн., призначення платежу: Оплата ціни придбання згідно Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025, без ПДВ.

Відповідно до наказу № 70-к від 01.07.2025 на виконання рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» № 1778 від 01.07.2025 перейменовано з 01.07.2025 ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» на ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2302547 від 19.05.2019 у розмірі 16 980,00 грн., з яких сума заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 10980,00 грн., сума заборгованості за пенею 0 грн.

Договорами факторингу № АК-10/06/2025 та № ДФ-07072025 підтверджено послідовне відступлення права вимоги. Факт оплати за договорами факторингу підтверджується платіжними інструкціями. Відповідач не надав доказів недійсності зазначених договорів або відсутності у позивача статусу фінансової установи. Отже, суд визнає позивача належним кредитором.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII).

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «ФК «Солвентіс» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «ФК «Алекскредит», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми чинного законодавства та надані у справі докази, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт укладення Договору № 2302547 від 19.05.2019 між ТОВ «Алекскредит» і ОСОБА_2 та отримання кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн.

Оскільки ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню повністю і з відповідача слід стягнути на користь позивача 16 980,00 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником Позивача надано копії договору про надання правової допомоги, додаткової угоди до нього, детального опису виконаних адвокатом робіт на загальну суму 6000 грн, акту приймання-передачі наданих послуг, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд вважає зазначені докази належними та допустимими, оскільки вони підтверджують як наявність договірних відносин між позивачем і адвокатом, так і факт надання послуг та їх вартість.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, з яких з відповідача підлягає стягненню.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 551, 599, 611, 612, 625, 629, 1046 - 1050 ЦК України, ст.ст. 2-13, 76-80, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» заборгованість за Кредитним договором № 2302547 від 19.05.2019 у розмірі 16 980 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Макаров