Вирок № 134640584, 05.03.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1593/25

Провадження 1-кп/193/45/26

В И Р О К

іменем України

05 березня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області об`єднане кримінальне провадження за №12025046580000012 від 22.03.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Мар`ївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючої, домогосподарки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

09.01.2023, в денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщені кабінету соціального працівника Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вакулове, вул. Сонячна, 30, маючи на меті прямий умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області, шляхом обману, усвідомлюючи, що має дитину від свого співмешканця ОСОБА_6 , з яким вона не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але разом з ним проживає і виховує сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітню доньку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітню доньку - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, ввівши в оману працівника управління соціального захисту населення, приховавши факт спільного проживання з біологічним батьком однієї з дитини, що впливає на призначення і виплату державної допомоги одиноким матерям передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», умисно вказавши при заповнені заяви «Про призначення всіх видів соціальної допомоги та компенсацій», затвердженої наказом міністерства соціальної політики України 21.04.2015 № 441, дані, які містять завідомо неправдиві відомості, щодо самостійного виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , малолітньої доньки ОСОБА_8 , малолітнього сина ОСОБА_10 та малолітньої доньки ОСОБА_11 , що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 , спільно проживає і виховує неповнолітню доньку ОСОБА_8 , малолітню доньку ОСОБА_8 , малолітнього сина ОСОБА_10 та малолітню доньку ОСОБА_11 , з біологічним батьком останньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з моменту її народження в 2022 році по теперішній час. 13.01.2023 ОСОБА_5 офіційно одружилась з ОСОБА_6 , при цьому 07.02.2023 при поданні до Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги, знаючи що перебуває в офіційному шлюбі з ОСОБА_6 не вказала останнього як особу, яка входить до складу сім`ї. Надавши завідомо неправдиву заяву «Про призначення всіх видів соціальної допомоги та компенсацій» та свідоцтва про народження дітей, згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України, для призначення допомоги до Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області, на підставі яких 14.02.2023 в порушення абзацу 4 ст. 18 - 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», ОСОБА_5 незаконно призначено щомісячну допомогу як одинокій матері з 01.01.2023 по 30.06.2023 у розмірі 446 грн. 90 коп. на трьох дітей, всього на загальну суму 1340 грн. 70 коп. щомісячно, заволодівши якими ОСОБА_5 витратила їх на власний розсуд в корисливих для себе цілях.

Внаслідок умисних протиправних дій, ОСОБА_5 , спричинила державі, в особі Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області (01.07.2025 згідно постанов КМУ № 695, № 765 та № 766 відбулася передача функцій з призначення та виплати державних соціальних допомог з Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької РВА до Пенсійного фонду України), матеріальну шкоду на загальну суму 8044 грн. 20 коп..

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Також, 14.04.2025, в денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , повторно, перебуваючи в приміщені кабінету соціального працівника Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вакулове, вул. Сонячна, 30, маючи на меті прямий умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області, шляхом обману, усвідомлюючи, що має дитину від свого співмешканця ОСОБА_6 , з яким вона вже не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але разом з ним проживає і виховує сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітню доньку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітню доньку - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, ввівши в оману працівника управління соціального захисту населення, приховавши факт спільного проживання з біологічним батьком однієї з дитини, що впливає на призначення і виплату державної допомоги одиноким матерям передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», умисно вказавши при заповнені заяви «Про призначення всіх видів соціальної допомоги та компенсацій», затвердженої наказом міністерства соціальної політики України 21.04.2015 № 441, дані, які містять завідомо неправдиві відомості, щодо самостійного виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , малолітньої доньки ОСОБА_8 , малолітнього сина ОСОБА_10 та малолітньої доньки ОСОБА_11 , що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 , спільно проживає і виховує неповнолітню доньку ОСОБА_8 , малолітню доньку ОСОБА_8 , малолітнього сина ОСОБА_10 та малолітню доньку ОСОБА_11 , з біологічним батьком останньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з моменту її народження в 2022 році по теперішній час. Надавши завідомо неправдиву заяву «Про призначення всіх видів соціальної допомоги та компенсацій» та свідоцтва про народження дітей, згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України, для призначення допомоги до Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області, на підставі яких 29.04.2025 в порушення абзацу 4 ст. 18 - 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», ОСОБА_5 незаконно призначено щомісячну допомогу як одинокій матері з 01.04.2025 по 31.07.2025 у розмірі 1622 грн. 21 коп. на кожну з трьох дітей, всього на загальну суму 4866 грн. 63 коп. щомісячно, а також з 01.08.2025 по 30.09.2025 у розмірі 1622 грн. 21 коп. на кожну з трьох дітей, всього на загальну суму 3244 грн. 42 коп. щомісячно, заволодівши якими ОСОБА_5 витратила їх на власний розсуд в корисливих для себе цілях.

Внаслідок умисних протиправних дій, ОСОБА_5 , спричинила державі, в особі Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області (01.07.2025 згідно постанов КМУ № 695, № 765 та № 766 відбулася передача функцій з призначення та виплати державних соціальних допомог з Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької РВА до Пенсійного фонду України), матеріальну шкоду на загальну суму 20602 грн. 66 коп..

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Позиція обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_5 винною себе у вказаних кримінальних правопорушеннях за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнала повністю і також пояснила, що дійсно після народження всіх своїх двох дітей із першим чоловіком ОСОБА_12 та третьої дитини з другим чоловіком ОСОБА_6 дітей вона самостійно вирішила при їх реєстрації у органах державної реєстрації актів цивільного стану зазначити їхнього батька за своєю вказівкою (у порядку ч. 1 ст. 135 СК України). Батьками дітей зазначила ім`я та по батькові біологічних батьків, але за своїм прізвищем. Причиною звернення до місцевого органу соціального захисту населення для отримання державної соціальної грошової допомоги, як одинокій матері також вважає нероз`яснення соціального працівника наслідків такої дії. Вона розуміла, що не має законних підстав на отримання такої соціальної допомоги, але при заповненні відповідної заяви у кабінеті УСЗН вона свідомо приховала відомості, що вона фактично з часу народження останніх своїх дітей деякий час спільно проживала з первісним біологічним батьком двох дітей та другим батьком молодшої дитини. Шкодує про скоєне, щиро розкаялася у вчиненому та просила суворо не карати. Пред`явлений до неї цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 23455,84 грн. визнала у повному обсязі і не заперечувала проти його задоволення. Пообіцяла поступово всі завдані нею збитки відшкодувати державі. А також пояснила, що з матеріальної допомоги як малозабезпечені й родині та багатодітній сімї відбуваються часткові відрахування щомісяця. На цей час на дітей стягуються аліменти, однак все нараховано по заборгованості.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Представник потерпілого, Головного пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , у судовому засіданні поданий до обвинуваченої цивільний позов про відшкодування збитків завданих злочином на суму 23 455,84 грн. підтримала і просила його задовольнити у повному обсязі.

Зважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях за обставин, викладених в обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що учасники судового провадження, у тому числі потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин, суд, у відповідності до вимог ч 3 ст. 349КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом лише обвинуваченої та дослідженням щодо останньої характеризуючих матеріалів.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК Українипро те, що у такому випадку остання буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Суд, також, пересвідчився у добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстав вважати, що остання себе обмовляє або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 вичинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.190 КК України , а саме:заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винною у вчиненні яких визнається обвинувачена.

Встановлені обставини вказують на те, що протиправні дії обвинуваченої ОСОБА_5 щодо заволодіння шляхом обману грошовими коштами УСЗН Криворізької РДА за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 на загальну суму 8044,20 грн., свідчать про скоєння нею кримінального проступку, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 190 КК України.

Подальші аналогічні протиправні дії обвинуваченої ОСОБА_13 щодо заволодіння шляхом обману грошовими коштами УСЗН Криворізької РДА за період з 01.04.2025 по 31.07.2025 на суму 4866,63 грн. на кожну дитину, грошовими коштами УСВП Криворізької РВА за період з 01.08.2025 по 30.09.2025 на загальну суму 3244,42 грн. на кожну дитину, на загальну суму 20602,66 грн , свідчать про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Загальна сума шкоди складає 28646,86 грн., з якої ОСОБА_5 відшкодовано в добровільному порядку 5191,10 грн.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченій, суд визнає її щире каяття, добровільне часткове погашення заборгованості.

При цьому, обставин, які згідно вимог ст.67КК України обтяжували б покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання за ч. 1 ст. 190 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченої її соціальне та матеріальне становище, що вона раніше не судима, має задовільний стан здоров`я, міцні соціальні зв`язки, не одружена, має на утриманні на час розгляду справи трьох неповнолітніх дітей віком 15-ти, 12-ти, 3-х, років, ніде не працює та не навчається, доглядає за трьома дітьми, веде власне домогосподарство, за місцем проживання характеризується добре, за наявності обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає необхідним та достатнім призначити їй покарання у виді громадських робіт, визначеного санкцією ч. 1ст. 190 КК України за якою вона обвинувачується.

Визначаючи міру покарання за ч. 2 ст. 190 КК України, окрім зазначених вище обставин, суд враховує те, що обвинувачена ОСОБА_5 не працює, а тому покарання у виді штрафу та виправних робіт до неї застосовувати не доцільно, тоді як покарання у виді обмеження волі до неї не може бути застосоване з огляду на вимоги ч. 3 ст. 61 КК України, оскільки обвинувачена має на утриманні (двох) дітей віком до чотирнадцяти років. Тому, за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2ст. 190 КК України, приймаючи до уваги матеріальне становище обвинуваченої, суму завданих державі матеріальних збитків, які добровільно відшкодовує обвинувачена, задля досягнення мети покарання, враховуючи вищевказані дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують покарання, суд дійшов висновку, що достатнім і необхідним буде призначення мінімального покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією зазначеної статті.

При цьому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, відсутність тяжких наслідків, за наявності пом`якшуючої обставини, критичне ставлення обвинуваченої до скоєних кримінальних правопорушень, часткове відшкодування завданих матеріальних збитків, наявність на її утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також беручи до уваги позицію прокурора, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без відбування покарання і, на підставі положень ст.75 КК України, приймає рішення про її звільнення від відбування покарання з встановленням випробувального строку тривалістю, з огляду на перше притягнення її кримінальної відповідальності, на 1 рік та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Розв`язання цивільного позову.

Статтями 127,128 КПК України передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 56 КПК України визначено, що потерпілий має право, зокрема, на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

У пункті 7 ч. 1ст. 368 КПК України зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Пунктом 3 ч. 1ст. 91 КПК України передбачено, що вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У цивільному позові представник Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказує на те, що внаслідок приховування відомостей відповідачкою ОСОБА_5 їй виплачено суму державної соціальної допомоги як одинокій матері у загальному розмірі 28646,86 грн, з яких відповідачкою добровільно відшкодовано 5191,10 грн. З огляду на це представник потерпілого просила стягнути з ОСОБА_5 23455, 84 грн. на користь Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріальну шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час судового розгляду кримінального провадження доведено, що протиправними діями ОСОБА_5 спричинено шкоду державі в особі Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на загальну суму 23455,84 гривень. Сума заподіяної шкоди співпадає з обсягом пред`явленого обвинувачення, враховуючи часткове відшкодування, є підтвердженою, обвинуваченою визнана у повному обсязі і не оспорюється та добровільно не відшкодована, а відтак заявлений Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позов про відшкодування матеріальної шкоди суд уважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Мотиви ухвалення інших рішень при ухваленні вироку.

Запобіжний захід до обвинуваченої на стадії досудового розслідування чи судового розгляду не обирався, необхідності для обрання обвинуваченій запобіжного заходу на час набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. 122, 124-126, 349, 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України і призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді громадських робіт на строк двісті годин;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Згідно положень ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки, передбачені п. 2 та п.1 ч. 1ст. 76 КК України, що на неї покладаються, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , місце постійного проживання: АДРЕСА_2 на користь Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (р/рUA103004650000025601321300598, МФО 300465, код ЄДРПОУ 00035323 ПАТ «Держаний ощадний банк України») матеріальні збитки завдані кримінальним правопорушенням у розмірі 23455 (двадцять три тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 84 коп.

Матеріали кримінального провадження № 12025046580000012 від 22.03.2025 на 214 арк. залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №193/1593/25, провадження №1-кп/193/45/26.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, представнику потерпілого.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1