Ухвала суду № 134640486, 02.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/928/26-к

1-кс-759/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна директора ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), яка діє в інтересах директора ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 23.12.2025 під час проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 12025000000001190 від 24.04.2025,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах директора ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12025000000001190 від 24.04.2025, яка полягає у неповерненні майна, вилученого 23.12.2025 під час проведення обшуку в приміщеннях житлового будинку та господарських будівлях за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:03:018:0141, 1210100000:03:018:0139, що на праві власності належить ОСОБА_3 , а саме:

- мобільний телефон «Хіaomi», який належить ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон «Ноnor 8x», який належить ОСОБА_3 ;

- акт надання послуг № 292 від 15.12.2025 по взаємовідносинам із ТОВ «ЮДІ-ГРУПП»;

- рахунок на оплату до нього, ТТН № 63 від 15.12.2025;

- акт надання послуг № 291 від 15.12.2025 по взаємовідносинам із ТОВ «ЮДІ-ГРУПП»; ТТН № 64;

- рахунок на оплату № 141 від 04.12.2025 ТОВ «АВТОСПЕЦКОМ»;

- рахунок на оплату№ 1729 від 29.11.2025 ТОВ «ВЕСТ-ЛАЙН компанії;

- чеки нової пошти;

- товарно-транспортні накладні (перевізник Автосоюз Україна) № 1 від 28.11.2025; № 2 від 29.11.2025; № 3 від 29.11.2025 (перевізник ВЕСТ-Лайн компанії);

- чорнові аркуші, на яких міститься звичайні арифметичні розрахунки, без прив`язки до найменування будь-яких юридичних осіб;

- звіт використання коштів № 13 від 20.11.2025;

- звіти використання коштів № 12, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, які не містять підписів;

- акт надання послуг № 107 від 04.12.2025 між ТОВ «Автотехцентр» та ТОВ «Екопром Енерджі Інвест», акт приймання - передачі відходів до нього;

- акт надання послуг № 96 від 28.11.2025 між ТОВ «Логісттранс АВ» (44439610) та ТОВ «Екопром Енерджі Інвест»;

- ТТН № 65 від 16.12.2025 (перевізник ТОВ «Алчевське автотранспортне підприємство);

- великий обсяг оригіналів господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Екопром Енерджи Інвест» з іншими контрагентами.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 23.12.2025 було проведено обшук в приміщеннях житлового будинку та господарських будівлях за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:03:018:0141, 1210100000:03:018:0139, що на праві власності належить ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2025 у справі № 757/61829/25-к, під час виконання якої вилучено майно, на яке до цього часу не накладено арешт та яке непричетне до даного кримінального провадження, власники майна не мають відношення до вчинення кримінальних правопорушень, незаконне утримання тимчасово вилученого майна - оригіналів господарських документів підприємства може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ», блокування її законної діяльності та інших наслідків, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших підприємств, а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.

У судовому засіданні володілець майна директор ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах директора ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , вимоги скарги підтримали, просили задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_6 щодо задоволення скарги заперечувала, оскільки дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях житлового будинку та господарських будівлях за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:03:018:0141, 1210100000:03:018:0139, з метою виявлення та вилучення речей та документів, які просить повернути особа, яка звернулась зі скаргою, надано 09.12.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, тому вказане майно не має статусу тимчасово вилученого.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши скаргу, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна, у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000001190 від 24.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

09.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_6 та надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях житлового будинку та господарських будівлях за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:03:018:0141, 1210100000:03:018:0139, що на праві власності належить ОСОБА_3 , з метою виявлення та вилучення:

- комп`ютерної техніки, за допомогою якої було вчинено правопорушення, електронні носії інформації (диски, USB-Flash накопичувані, micro-SD карти пам`яті, зовнішні накопичувані) на яких було міститься інформація щодо вчиненого правопорушення;

- мобільних телефонів, що перебувають у користуванні осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також інших мобільних телефонів, що використовувались для вчинення злочину для встановлення інших учасників зазначеного кримінального правопорушення;

- сім-карток операторів мобільного зв`язку;

- банківських карток, інформації про рахунки, транзакції, в тому числі міжнародні, крипто гаманців;

- відеореєстратори жорсткі диски, SD-карти чи зовнішні USB-накопичувачі;

- блокноти, чорнові записи;

- документи бухгалтерського обліку, журнали, схеми, карти, рішення, розпорядження, висновки, угоди ; додатками, додаткові угоди, рахунки, накладні, товаро-транспортні накладні, акти прийому-передачі, акти звірок, довіреності, протоколи, висновки, листи, платіжні доручення, статут/положення, накази, розпорядження, посадові інструкції, функціональні обов`язки;

- інші документи, речі які можуть свідчити про кримінальну протиправну діяльність фігурантів.

Відповідно до частини першої статті 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень частин 8, 9 статті 236 КПК України особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя, при вирішенні даної скарги, враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною п`ятою статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25.10.2012).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі статтею 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до статті 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

У судовому засіданні встановлено, що майно, вилучене відповідно до протоколу обшуку від 23.12.2025 в приміщеннях житлового будинку та господарських будівлях за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:03:018:0141, 1210100000:03:018:0139, що на праві власності належить ОСОБА_3 , на поверненні якого наполягає представник володільців майна, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2025 у справі № 757/61829/25-к, на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.

Відтак, вилучене майно не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 169 КПК України, та процедура за частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги, за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності директора ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що в даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав директора ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.

Одночасно слідчий суддя звертає увагу на те, що у вступній частині ухвали, постановленої за результатами розгляду цієї скарги, не вказано учасника судового провадження, а саме слідчого ОСОБА_6 , тому вказана описка підлягає виправленню.

Керуючись статтями 100, 169, 170, 303, 305, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1