Ухвала суду № 134639122, 03.03.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1311/26

ун. № 759/3756/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого ГСУ НП України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024000000002456 від 05.12.2024 про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку у ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000002456 від 05.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 305, частиною першою, другою та третьою статті 307, частиною другою статті 311 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на території Київської області діє група осіб, яка займається незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та незаконним збутом особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах.

Також встановлено, що учасники вказаної групи займаються незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням прекурсорів в особливо великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин.

14.02.2026 року ОСОБА_4 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 311 КК України.

14.02.2026 під час проведення санкціонованого обшуку відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_4 , вилучено майно.

Враховуючи сукупність відомостей, отриманих під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, вилучені речі постановою слідчого визнано речовим доказом, оскільки на собі зберегли сліди вчинення злочину, що в тому числі підтверджується матеріалами НСРД.

За таких обставин, з метою збереження речових доказів, а також для забезпечення конфіскації майна як виду покарання згідно санкції інкримінованої статті, слідчий просить накласти арешт на вилучені речі та майно згідно ст. 170 КПК України.

Слідча у судове засідання не з`явилася, подала заяву у якій просить розглянути клопотання, яке підтримує у повному обсязі, у її відсутності.

Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував. Зокрема, зазначив, що клопотання слідчого необґрунтоване, а підстави для накладення арешту відсутні. Подав письмові заперечення, у яких звертає увагу на те, що вилучені у ОСОБА_4 речі не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадження. Так, вилучені грошові кошти є особистим збереженнями ОСОБА_4 , мобільний телефон, придбаний після квітня 2025, а підозра стосується подій, які відбувались до квітня 2025, у автомобілі не було виявлено жодних речей і документів, які вказані в ухвалі слідчого судді, вилучені каністри з рідиною не є прекурсорами та офіційно придбані для особистих потреб. Враховуючи викладене, просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Заслухавши адвоката ОСОБА_3 , дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що 14.02.2026 під час проведення обшуку відповідно до ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_4 вилучено майно, яке визнано речовими доказами.

У випадку, передбаченому п.1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучені речі, з метою абезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого ГСУ НП України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024000000002456 від 05.12.2024 про накладення арешту- задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- 3 (три) зіп-пакети із твердоподібною речовиною зеленого кольору, які поміщено до сейф-пакунку НПУ №PSP2225236;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S24 Ultra», моделі SM-S928B/DS, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім-картою НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 та упаковано до сейф-пакунку НПУ №PSP2225231;

- грошові кошти в сумі 18000 тис. доларів США (180 купюр номіналом по 100), які поміщено до сейф-пакунку НПУ №PSP2225233;

- 3 білі каністри з рідиною із специфічним запахом, які поміщено до 3-х прозорих сейф-пакетів, що опечатано бирками №Н30664131, №Н30664133, №Н30664132, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з будь-якою метою.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1