Рішення № 134636740, 05.03.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/11257/25

н\п 2/490/1721/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Помазан Яна Валеріївна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Онутчак В.І., звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до Миколаївської міської ради, в якому просив встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, який є достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обгрунтування позову вказав наступне.

Позивач є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті матері залишилася спадщина. За час свого життя, ОСОБА_2 не склала заповіт, відповідно, спадкування спадкоємцями покійної здійснюється за законом. Відповідно, позивач має право на спадщину за покійною ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги (як рідний син).

Позивач зазначає, що 17.12.2025 року він звернувся до приватного нотаріуса Помазан Я.В. із проханням завести спадкову справу до майна своєї матері. Однак, приватним нотаріусом було надано письмові роз`яснення за № 110/01-16 від 17 грудня 2025 року, в яких зазначено, що в ході перевірки нею документів та даних Спадкового реєстру встановлено, що заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї ОСОБА_1 не подавав та спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини відсутні. Нотаріусом надано рекомендацію звернутися ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Причиною пропуску строку позивач вказує те, що на момент смерті ОСОБА_2 , він був військовослужбовцем та є ним і станом на день подання цього позову.

За вказаних обставин, а також зважаючи на поважність причин пропуску звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в строки, встановлені чинним законодавством України, позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, який є достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

30.12.2025 року матеріали справи передано для розгляду судді.

Ухвалою судді від 05.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 05.02.2026 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява представниці позивача - адвоката Онутчак В.І. від 04.02.2026 року, в якій та просила розглядати справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явилися.

В матріалах справи містить заяви представниці Миколаївської міської ради - Захаренкової А.Ю. від 14.01.2026 року та приватного нотаріуса Помазан Я.В. від 02.02.2026 року, в яких вони просили розглядати справу за їх відсутності.

Суд зазначає, , що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (Постанова ВС від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

За такого, суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши всі аргументи сторін викладені ними в документах по суті справи та докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 12.05.1987 року міським РАЦСом м.Первомайська Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданим 11.11.2024 року Баштанським відділом ДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м.Одеса), актовий запис №488, складений 11.11.2024 року.

17.12.2025 року приватним нотаріусом Миколаївського МНО Помазан Я.В. надано позивачу роз`яснення №110/01-16 щодо неможливості видати йому свідоцтво про право на спадщину в зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно копії військового квитка серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 19.04.2022 року прийнятий на військову службу до в/ч НОМЕР_5 , 19.05.2023 виключений зі списків в/ч, 20.05.2023 зарахований до списку в/ч НОМЕР_6 , а 23.08.2023 виключений зі списків в/ч, 24.08.2023 зарахований до списку в/ч НОМЕР_7 .

Відповідно до довідки № 1719 від 18 грудня 2025 року, виданої начальником групи військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_3 , старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_7

За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та продовжено до теперешнього часу.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).

Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними є такі причини пропуску строку: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, перебування на військовій службі в Збройних Силах України є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Як встановлено судом, спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже останній день шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини є 06 травня 2025 року. Але протягом цього часу позивач не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що в період з 06 листопада 2024 року по 06 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі, а також перебуває на військовій службі і на день розгляду справи.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини суд виходить з того, що введення з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація. У зв`язку з цим, з оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях, і саме в цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду.

Враховуючи ту обставину, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі саме як військовослужбовець у військовій частині ЗСУ, що в період з 06.11.2024 - смерті спадкодавиці не дало можливості до закінчення строку для прийняття спадщини вчинити дії по прийняттю спадщини, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин.

При цьому, як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Миколаївського МНО Помазан Я.В. від 17.12.2025 року №110/01-16, спадкоємці, які постійно проживали разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини відсутні, а сторона відповідача заперечень проти позовних вимог не надала.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Помазан Яна Валеріївна ( АДРЕСА_1 ), про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком у два місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Саламатін О.В.