Ухвала суду № 134635779, 06.03.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/518/26

Провадження № 2-з/147/4/26

УХВАЛА

іменем України

06 березня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши заяву представника заявника Гінгуляка Олександра Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Пролісок Люкс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Він зазначає, що Хода. О. О. є власником земельної ділянки площею 3,3033 га (кадастровий номер 0524184200:01:003:0093), розташованої на території Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. 19.02.2026 року заявник дізнався про державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки на підставі договору оренди від 09.02.2026 року, укладеного строком на 10 років з ФГ «Пролісок Люкс».

Заявник стверджує, що ОСОБА_1 такого договору не укладав, переговорів щодо передачі ділянки в оренду не проводив, а примірник договору у нього відсутній. На його думку, реєстрація права оренди на підставі неукладеного договору порушує його право власності на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Представник зазначає, що ОСОБА_1 самостійно обробляє та засіває цю земельну ділянку. Наявність зареєстрованого договору оренди може перешкодити йому здійснювати обробіток і посів у весняний період, що може спричинити збитки. Крім того, у разі проведення посіву відповідачем це може призвести до додаткових спорів щодо права на врожай та ускладнити виконання можливого рішення суду.

У зв`язку з цим заявник має намір подати позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, її повернення та скасування державної реєстрації права оренди, і просить суд до подання позову застосувати заходи забезпечення позову.

Зокрема, представник просить заборонити ФГ «Пролісок Люкс» здійснювати посів сільськогосподарських культур та будь-які агротехнічні роботи (обробіток ґрунту, оранку, культивацію, дискування тощо) на спірній земельній ділянці до вирішення спору судом.

Зваживши доводи заяви та дослідивши долучені матеріали, суд дійшов такого висновку.

Згідно з положеннями статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування, обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Встановлено, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо земельної ділянки площею 3,3033 га, кадастровий номер 0524184200:01:003:0093, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Заявник зазначає, що йому стало відомо про державну реєстрацію права оренди на зазначену земельну ділянку за ФГ «Пролісок Люкс» на підставі договору оренди від 09 лютого 2026 року строком на десять років.

Заявник обґрунтовує намір звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди тим, що він не укладав і не підписував договір оренди землі з ФГ «Пролісок Люкс», жодних переговорів чи домовленостей щодо передачі земельної ділянки в оренду не проводив, а підстави виникнення та державної реєстрації такого права оренди йому не відомі. На його думку, реєстрація права оренди на підставі неукладеного ним договору порушує його право власності на володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункту 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час встановлення зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження виникнення потенційних труднощів при подальшому виконанні такого рішення.

Із вказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Водночас варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Звертаючись із заявою, заявник зазначає причини, у зв`язку з якими необхідно вжити заходів забезпечення позову, та вказує на обставини, що свідчать про можливість істотного ускладнення або унеможливлення поновлення його порушених прав у разі невжиття таких заходів. Зокрема, заявник зазначає, що є власником земельної ділянки та самостійно здійснює її обробіток і засів, однак на зазначену земельну ділянку зареєстровано право оренди за ФГ «Пролісок Люкс» на підставі договору оренди від 09 лютого 2026 року, який заявник не укладав та не підписував.

За твердженням заявника, існує ризик того, що ФГ «Пролісок Люкс», посилаючись на зареєстроване право оренди, може здійснити посів сільськогосподарських культур та інші агротехнічні роботи на спірній земельній ділянці, що у подальшому може призвести до виникнення додаткових спорів щодо права на врожай, а також істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду про повернення земельної ділянки власнику.

На думку заявника, забезпечення позову шляхом заборони здійснення посіву сільськогосподарських культур та проведення агротехнічних робіт на спірній земельній ділянці є необхідним заходом, спрямованим на запобігання виникненню нових обставин, які можуть ускладнити відновлення його прав у разі задоволення позову.

З огляду на викладене заявник вважає, що існує ризик вчинення відповідачем дій щодо обробітку та засіву земельної ділянки, яка є предметом спору, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, у зв`язку з чим просить застосувати захід забезпечення позову у вигляді заборони здійснення посіву сільськогосподарських культур та проведення агротехнічних робіт на спірній земельній ділянці.

Судом встановлено факт наявності спору між сторонами та факт наявності ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також суд дійшов висновку про співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами, не вбачає підстав вважати, що дійсна мета звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову спрямована на зловживання учасником справи своїми правами.

Судом встановлено наявність достатньо обґрунтованого припущення, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі його задоволення, тому застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим.

Невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Здійснення нових посівів та агротехнічних робіт можуть створити підстави для подальших спорів і ускладнять виконання судового рішення.

Згідно з положеннями частини першої статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За правилами частин другої та третьої вказаної статті, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1)позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 157 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника Гінгуляка Олександра Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Пролісок Люкс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Фермерському господарству «Пролісок Люкс» (ЄДРПОУ - 31348493, місце реєстрації: вул. Заборовського Іпопита буд. 9, м. Бершадь, Гайсинський р-н, Вінницької області, 24400), здійснювати посів (засівання) сільськогосподарських культур на земельній ділянці площею 3,3033 га, кадастровий номер 0524184200:01:003:0093, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ободівської сільської ради, Тростянецького р-ну, Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , в тому числі вчиняти будь-які дії з підготовки ґрунту, його обробітку, культивації, оранки, дискування чи інших агротехнічних заходів, спрямованих на здійснення такого посіву, незалежно від виду чи призначення культур, у тому числі із застосуванням сільськогосподарської техніки або вручну.

Роз`яснити заявнику положення статті 159 ЦПК України, за якими у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Для виконання ухвали надати її копію позивачу та відповідачу.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О. Г. Борейко