Ухвала суду № 134633170, 04.03.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/8939/25

Провадження № 2-і/756/2/26

Оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

04 березня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пегети І.Е.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності, у справі № 756/8939/25, що перебуває на розгляді у судді Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», ОСОБА_6 , про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року у справі № 756/8939/25 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

18 серпня 2026 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності, у справі № 756/8939/25, що перебуває на розгляді у судді Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В.

У підготовче судове засідання, призначене на 04.03.2026 о 10 год 00 хв учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у прийнятті зустрічної позовної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу. Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Пред`явлення зустрічного позову не змінює первісного процесуального статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони. Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Отже, за змістом статті 193 ЦПК України однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 357/8692/24.

Суд вважає, що об`єднання первісного й зустрічного позову в одне провадження та їх спільний розгляд є недоцільним, оскільки позови містять різний предмет заявлених вимог та виклад обставин, які підлягають доказуванню.

Зокрема, предметом розгляду первісних позовних вимог є:

- визнання недійсним договору інвестування у нерухомість № 133-5-ВВП (1) від 06.02.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»;

- скасування рішення № 64317536 від 28.07.2022 про державну реєстрацію прав на приміщення 78, загальною площею 23,73 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, предметом зустрічного позову є:

- визнання недійсним договору № 1331027 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду А від 28.11.2006, укладено між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_4 , який в подальшому відступив право вимоги за цим договором ОСОБА_2 відповідно до договору № 1331027 про відступлення права вимоги від 18.10.2007;

- визнання недійсним договору № 1331012 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду А, укладено між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_3 ;

- скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , проведену Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» 18.05.2009 на підставі свідоцтва про право власності від 05.05.2009 серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), загальною площею 88,60 кв. м, та будь-яких похідних від права власності речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 , обтяжень таких прав, у тому числі, але не обмежуючись, забороною, орендою та іпотекою;

- скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_2 , проведену Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» на підставі свідоцтва про право власності від 22.07.2009 серії НОМЕР_2 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), загальною площею 135,10 кв. м, та будь-яких похідних від права власності речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 , обтяжень таких прав, у тому числі, але не обмежуючись, забороною, орендою та іпотекою.

Таким чином, як вбачається з позовних заяв, вони стосуються різних об`єктів нерухомого майна, різних договорів, а правовідносини, з приводу яких вони заявлені, не пов`язані між собою та мають різний суб`єктний склад.

При цьому відсутні жодні підстави вважати, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову, чи іншим чином вплинути на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про те, що предмети первісного та зустрічного позовів є різними, вимоги не є взаємовиключними, їх спільний розгляд може ускладнити судовий розгляд й вирішення справи, тому суд приходить до висновку, про недоцільність їх спільного розгляду, а отже слід відмовити ОСОБА_1 у прийнятті зустрічної позовної заяви.

В свою чергу повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності, у справі № 756/8939/25, що перебуває на розгляді у судді Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В.

Зустрічну позовну заяву повернути відповідачу.

Роз`яснити відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає зверненню до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій ПУКАЛО