Ухвала суду № 134633091, 29.01.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/770/23

Провадження №: 1-кп/755/311/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2026 р. Дніпровський районний суду міста Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000415 від 05.08.2022р., за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник подали клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Також просили скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 24.11.2022 на вилучені під час обшуку грошові кошти та предмети, що належать ОСОБА_3 та повернути їх володільцю. Крім того, не заперечували проти повернення грошових коштів у сумі 1400 доларів США на яких серійні номера збігаються з протоколом вручення (а.с. 66 т. 4), інші грошові кошти просив повернути ОСОБА_3 , оскільки це його особисті кошти.

У судовому засіданні обвинувачений клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження. Вирішуючи питання речових доказів, просила грошові кошти у розмірі 2800 доларів США вилучені у ОСОБА_3 під час обшуку повернути державі, оскільки на її думку, це ті кошти які були надані для проведення контролю за вчиненням кримінального правопорушення, а всі номери не співпадають через те, що обвинувачений міг обміняти частину грошових коштів, які були вручені йому агентом.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положення ч. 1-3 ст. 49 КК, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Так, суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року за наявності передбачених у ст. 49 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином строк давності продовжує спливати і в період досудового розслідування, і протягом судового розгляду кримінального провадження, і навіть після оголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх сплив. Отже, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, у якій стадії кримінального процесу знаходиться кримінальне провадження щодо цієї особи.

Передбачений ст. 49 КК вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.02.2025 року справа № 712/8174/23, суд прийшов до висновку, що у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння.

Крім того, в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 566/554/16-к вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190 та ч.1 ст. 358 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії проступків. Положеннями п.2 ч.1 ст.49 КК України передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, якщо з дня вчинення кримінального проступку минуло три роки.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії інкриміновані ОСОБА_3 за ч.1 ст. 358 КК України були вчиненні 11.11.2022 року, а епізод за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 190 КК України не пізніше 11.11.2022 року.

Таким чином, визначений п.2 ч.1 ст.49 КК України трирічний строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності минув.

Обвинуваченому ОСОБА_3 судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки з дня вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК минув трирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою, відповідно до вимог ст.284 ч.2 п.1 КПК України та ст.49 КК України, для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, судом не встановлено.

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Частиною 9 ст. 100 КПК України визначено обов`язок суду під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, вирішити питання про долю речових доказів.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підстав для застосування спеціальної конфіскації Судом не було встановлено.

Відповідно до протоколу огляду та вручення коштів і документів (т. 4 а.с. 66), для контролю за вчиненням злочину ОСОБА_6 були вручені 30 купюр номіналом по 100 доларів США. В подальшому під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 у останнього було вилучено 28 купюр номіналом 100 доларів США, на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2022 року було накладено арешт.

Так, з 28 купюр, номіналом 100 доларів США, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 - 14 купюр збігаються з купюрами врученими ОСОБА_6 , відповідна до протоколу вручення, дані кошти підлягають поверненню володільцю - Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;

Інші грошові кошти, 14 купюр номіналом 100 доларів США наступних серій та номерів: HB32515883N, FK71416533A, CB54348137B, FF62320256B, HF56302423A, LB02299641J, MB41106592G, PF83549884H, MВ64253724A, LF32177286A, KB70608285B, KB56201629H, AL39551882C, AB52898652J, які мають індивідуальні ознаки (серія номер) та які не збігаються з врученими ОСОБА_6 не можуть бути речовим доказом вчинення кримінального правопорушення та підлягають поверненню ОСОБА_3 , так як стороною обвинувачення не доведено їх походження, і не спростовано доводи захисту, що це особисті кошти ОСОБА_3 ..

Доводи прокурора про те, що обвинувачений міг замінити частину вручених купюр, не знайшли свого підтвердження та базуються лише на припущеннях. Наявність арешту чи лише ухвали слідчого судді не є автоматичною підставою для конфіскації.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.44, 49 КК України, ст.ст.284 ч.2 п.1, 285, 286, 288, 369 -372, 392КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого та захисника - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000415, за обвинуваченням ОСОБА_3 - закрити.

Речові докази:

Купюри номіналом 100 доларів США у кількості 14 штук наступних серій та номерів: LF32177286A, LB02299641J, MB64253724A, MB41106592G, PF83549884H, FK71416533A, FF62320256B, CB54348137B, AL39551882C, KB70608285B, HB32516883N, KB56201629H, HF56302423A, AB52898652J- повернути володільцю - Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (відповідно до протоколу вручення (т.4 а.с. 66);

Купюри номіналом 100 доларів США у кількості 14 штук наступних серій та номерів: HF48799286A, HB35228329N, HB831002981, AC3174783A, KB66004862A, PB97700848K, KH63504715A, KF39535461D, PG56111975B, PG52791894B, PG71376920A, DC108724624, HB25625523H, HE33678593A; - Купюри номіналом 200 гривень у кількості 33 штук наступних серій та номерів: XЄ8864452, ПЗ8594640, XЛ3675357, CX4079938, TЖ3050402, EA0910735, УE0413168, CB7243220, ХЕ7613675, ПЕ0661900, ХЄ2543903, УД4921781, ХЖ9169428, СЛ9610216, ЕА0909389, ПA9663364, ЄВ2997420, УЖ7300417, XЕ5405241, СИ1584408, ЦА4914306, ПЗ3009286, ТД5321980, УГ1940252, КM5617742, УЗ9684153, ВИ7092888, ТБ9944069, ГА4438446, ГГ6823682, CВ4493767, ПЗ9208457, ХА6006156, а всього 6 600 гривень;- купюри номіналом 1000 гривень у кількості 40 штук пастуших серій та номерів: ЕБ1430326, EБ1430325, ЕБ1430324, AБ8636589, AЕ5824539, АБ1319938, AЕ8604815, AЕ8824829, АЄ9886559, АД1474622, АЗ9403000, АЕ5871777, AВ1946857, AЗ7304511, AЄ4165302, AА5087073, АГ 8786829, АИ0502498, АА1510684. AВ1502273, АГ3460482, AB2177264, AД5035191, ЕB2145600, AБ1875984, AЕ7949606, АЕ0115824, АГ1705547, ЕГ8496310, АА1297960, АЖ9539396,АИ2597622, EB3134084, AВ9472146, АA6285539, AГ6311086, АИ5576804, АА5263376, АГ8646419, AЗ8451146, а всього 40 000 гривень; купюри номіналом 500 гривень у кількості 39 штук наступних серій та номерів: XЕ2263149, ВИ7551351, EЄ4235925, ГБ2663420, AH2539794, ХB0038046, АИ2041198, ТБ8304311, XE130194, АЖ0866294, 3И4956793, ХЄ9294280, ЄД2166765, ХB7052965, СИ9043078, Х31060010, ГA0094380, ХД3875387, ХА7062239, ХЄ2247515, ЄЕ7705825, ЗБ8500464, ВИ8222545, ХЄ9320057, ВД5179145, ЕГ2758950, ГА5101253, ГА5101402, ГА7085795, ГA9317567, ЕВ8018783, ЄA3056549, AE5880839, ЄЖ9023398, АМ8138315, АЗ8497877, XЕ5419134, ЕЄ4279881, ЕЗ7242357, а всього 19 500 гривень; Ноутбук АСУС К 53Е №C5NOAS493478217; Паспорт, ідентифікаційний код, військовий квиток на ім?я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та 6 фотокарток розміром 3*4 см; Паспорт та ідентифікаційний код, на ім?я ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та 6 фотокарток розміром 3*4 см; мобільний телефон Vivo Y31 в силіконовому чохлі, ІМЕІ: НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_3 .

Печатку з написом «KATARZYNA STANEK NOTARIUSZ W MIKOLOWIE»; Печатку з написом «м. Київ Управління внутрішніх справ Дніпровського району ПРОПИСКА» - знищити.

Два аркуші паперу з вільними зразками почерку та підпису ОСОБА_3 (ВЛК); Дві довідки на ім?я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 #950/2022; Три фото розмірами 3*4 см. із зображенням ОСОБА_9 ; Копія довідки про внесення відомостей до державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_9 ; Копія паспорту (ІД картки) на ім?я ОСОБА_10 ; Копія ідентифікаційного колу на ім?я ОСОБА_9 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Суддя