Постанова № 134630431, 06.03.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/449/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участю секретарки Хоменко Н.І.

розглянув справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції Тихонова Владислава Вячеславовича поліцейського ВП №1 Бориспільського РУП ГУ НП у Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Позивач просить скасувати постанову серії ЕГА №1973612 від 14.02.2026, винесену сержантом поліції Тихоновим В.В. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що місце вчинення правопорушення, зазначене в постанові не відповідає дійсності, також поліцейським допущено порушення законодавства щодо того, що ним не було враховано обставини, що пом`якшують відповідальність, справу розглянуто не за місцем його вчинення.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 24.02.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні позивач визнав, що помилився щодо того, чи угнали його машину, коли викликав поліцію. Розуміє, що мав спочатку перепитати дружину щодо того, де знаходиться їх спільний автомобіль. Був втомлений після роботи, у стані сп`яніння не був.

Поліцейський ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Тихонов В.В. зазначив, що допустив помилку в написанні вулиці місця скоєння правопорушення через втому, але це відбувалося безпосередньо біля місця проживання позивача вул. Новокиївське шосе, 2Б, а не шосе Золотоніське, 2Б. При визначенні питання накладення стягнення не застосовував приписи ст. 33 35 КУпАП, але врахував, що заява про угон автомобіля «задіяє» значні сили та засоби поліції, а тому неправдивий виклик з цих підстав спричиняє значну шкоду.

Від ГУНП в Київській області надійшов відзив, в якому висловлено заперечення щодо задоволення позову, оскільки порушень при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не було та обставини неправдивого повідомлення про угон автомобіля мали місце.

Досліджені судом докази та встановлені обставини:

Постановою поліцейського серії ЕГА №1973612 від 14.02.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 14.02.2026 близько 01:10 за адресою: м. Переяслав, Шосе Золотоніське, 2б здійснив завідомо неправдивий виклик за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, що не знайшло свого підтвердження.

У постанові не зазначається про будь-які обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 183 КУпАП передбачено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 4 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

З досліджених доказів та пояснень учасників вбачається, що працівником поліції при складенні оскаржуваної постанови допущено помилку щодо визначення місця правопорушення Шосе Золотоніське, замість Новокиївське шосе.

Разом з тим, саме про шосе Новокиївське йдеться у вступній частині та на початку мотивувальної частини оскаржуваної постанови. Отже, суд оцінює це як описку працівника поліції, яка не впливає на законність постанови, що оскаржено.

При цьому судом встановлено, що при призначенні виду та розміру стягнення працівником поліції не дотримано приписів ст. 33 КУпАП, якою визначено загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, та безпідставно застосовано найвищий розмір стягнення.

З огляду на те, при розгляді справи не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 34, 35 КУпАП, за вчинене позивачем адміністративне правопорушення має бути застосований розмір стягнення, який відповідає характеру вчиненого, особі порушника, ступеню його вини.

При подачі позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,2 грн та комісію у сумі 40 грн.

Зважаючи на особу позивача, встановлені обставини вчинених ним порушень правил дорожнього руху, керуючись ст. 1, 2, 9, 33 35, 77, 139, 241 245, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити захід стягнення, застосований у постанові серії ЕГА №1973612 від 14.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, застосувавши до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 685 (шістсот вісімдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів.

Суддя Д. В. Свояк