Ухвала суду № 134629453, 05.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

05 березня 2026 року справа № 580/1791/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув у письмовому порядку питання щодо зупинення провадження у розгляді заяви про відстрочити виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/1791/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Прикордонника Лазаренка 1, м. Черкаси, 18029, ЄДРПОУ 38646021) [представник Юрій Попов] до Черкаського політехнічного фахового коледжу (вул. Надпільна 226, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, ЄДРПОУ 05407864) [представник Тетяна Власенко], третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (бул. Шевченка 185, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 02141265) [не прибув] про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, постановив ухвалу.

24.02.2026 вх.№9702/26 Черкаський політехнічний фаховий коледж звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/1791/20 від 11.11.2025.

Ухвалою від 26.02.2026 суд призначив судове засідання з розгляду заяви від 24.02.2026 вх.№9702/26 до розгляду на 26.02.2026, 27.02.2026, 05.03.2026.

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/1791/20 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - задовольнив: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року - скасував, ухвалив нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнив - застосував заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Черкаського політехнічного фахового коледжу, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна 226, шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

22.12.2025 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду ухвалено Касаційну скаргу Черкаського політехнічного фахового коледжу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 580/1791/20 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Черкаського політехнічного фахового коледжу, третя особа: Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - повернути особі, яка її подала.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України). Згідно з ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення виконання судового рішення є правом суду, що постановив судове рішення, у разі виключних обставин, що ускладнюють виконання прийнятого рішення. Підставою для застосування вказаних законодавчих норм є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIIІ) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, відповідно до частини 4 статті 378 цього Кодексу, враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, зокрема: не надані відомості про відкриття касаційного провадження та/або вирішення клопотання судом касаційної інстанції.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен на підставі наданих додатків до клопотання на підтвердження, враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи, що здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Під час розгляду заяви суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання строків виконання рішення в цілому з урахуванням того, що наявність підстав має бути доведена боржником.

У судовому засіданні суд встановив, що представник боржника не звертався до стягувача про здійснення позапланового заходу для перевірки усунутих недоліків у 2025-2026, третя особа не зверталась до суду з відомостями про ускладнення виконання заходів з метою усунення виявлених недоліків згідно з актами перевірок.

У постанові від 06 грудня 2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення у розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, що визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Покликання представника боржника на те, що власником майна є Держава в особі Міністерства освіти і науки України, що використовують різні навчальні заклади, не підтверджує складність виконання судового рішення у встановлений строк.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2020 року у справі №819/150/17).

У заяві представник Черкаського політехнічного фахового коледжу зазначає, що Коледжем вживаються заходи спрямовані на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду та припису Черкаського районного управління ГУ ДСНС від 15.05.2025 №1, здійснення оплати яких заплановано за рахунок власних надходжень (спеціальний фонд), зокрема: укладений договір від 09.02.2026 №01-26-БЕС на розробку проєктно-кошторисної документації на влаштування пристроїв для захисту будинків і споруд від розрядів блискавки; укладений договір від 09.02.2026 №11/26 на виконання робіт з коригування та проходження комплексної експертизи з отриманням позитивного звіту проєктно-кошторисної документації та приведення проєктно-кошторисної документації «Автоматична система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу» приміщень корпусів 1, 2, 3, 4, гаражів, майстерень та складів на об`єкти: Черкаський політехнічний технікум в м. Черкаси по вул. Надпільна, 226». З метою оплати означених вище зобов`язань, здійснюється перерозподіл коштів по КЕКВ, з відповідним внесенням змін до кошторисів. Водночас Коледж, без виділення додаткових асигнувань не зможе забезпечити оплату інших робіт, зокрема : з облаштування захисту будівель та споруд 1 і 2 корпусів від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1 Припису); обладнання будинків і приміщень системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» учбового корпусу № 4 складу, гаражу та учбового корпусу №3 з прибудовами (пункт 2 Припису).

Суд враховує, що заявлені доводи про часткове усунення недоліків, зазначених в акті позапланової перевірки не містять доказів здійснення контрольних заходів саме стягувачем.

Суд уважає, що під час розгляду заяв або клопотань щодо відстрочення виконання судового рішення строки відтермінування перебувають у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість рішення повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника та найкращих інтересів дітей, тому доходить висновку про необгрунтованість заяви.

Заявником не надано до суду безумовних доказів на підтвердження обставин, що заважають чи унеможливлюють виконати судове рішення під час дії режиму воєнного стану.

За перевірених обставин, суд доходить висновку, що заява від 24.02.2026 вх.№9702/26 про відстрочення виконання рішення суду у справі №580/1791/20 не належить задоволенню як передчасна за відсутності підтвердження виключних обставин, підтверджених доказами та байдужості у вирішенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст.2, 243, 248, 256, 293-295, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Черкаського політехнічного фахового коледжу про відстрочення виконання рішення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 №580/1791/20.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала складена, підписана 05.03.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА