Ухвала суду № 134626094, 04.03.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

04 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4610/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.,

за участю:

представник ОСОБА_1 Шпуганич В.П.,

представник Головного управління ДПС у Закарпатській області Буря О.О.,

представник Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Райчинця Федора Васильовича про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 335427,14 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 по справі № 260/4610/21 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 335 427,14 грн., в т.ч. пеня 135 650,75 грн. по платежам: 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 314 987,56 грн., в т.ч. пеня 125 216,08 грн.; 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 20439,58 грн., в т.ч. пеня 10 434,67 грн.

16 березня 2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №260/4610/21.

16 лютого 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, яка обґрунтована тим, що на даний момент ОСОБА_1 не займається підприємницькою діяльністю, доходів які б гарантували погашення заборгованості відсутні. Разом з тим відповідач не відмовляється від виконання рішення суду, проте не має змоги вчиняти активні дії щодо його виконання, а саме: вносити грошові кошти, оскільки всі рахунки боржника, починаючи з лютого 2022 року арештовані. Вказує, що існують об`єктивні причини, які ускладнюють виконання рішення суду. Окрім того на вихованні у заявника перебуває троє малолітніх дітей. Заявник ОСОБА_1 планує після завершення процедури лікування працевлаштуватись. Середньостатистична щомісячна заробітна плата в регіоні становить 25 тис грн. Отже, у заявника буде можливість щомісячно сплачувати суму боргу, яку розстрочить суд у межах строку.

23 лютого 2026 року Головне управління ДПС у Закарпатській області подало до суду заперечення на заяву ОСОБА_2 від 16.02.2026 року про розстрочення рішення суду від 02.02.2022 року по справі №260/4610/21, яке мотивувало тим, що в поданій заяві від 16.02.2026 року ОСОБА_1 не навів жодної обставини, яка свідчила б про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому з моменту прийняття Закарпатським окружним адміністративним судом по справі №260/4610/21 судового рішення, ОСОБА_1 не здійснювалось виконання такого, оскільки жодної суми на його виконання не було сплачено.

Представник заявника у судовому засідання заяву підтримав та просив задовольнити її з мотивів, що у ній наведені.

Представник податкового органу у судовому засіданні щодо розстрочення виконання судового рішення заперечував та просив суд відмовити у задоволенні заяви, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі у судове засідання не з`явився, просив розглядати заяву у його відсутності, вказав про відсутність заперечень по даній заяві.

Розглянувши вказану заяву, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з вимогами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Аналіз наведених норм права вказує, що суд за заявою сторони у справі може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.

Як видно з поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення, на які посилається заявник є те, що заявник не займається підприємницькою діяльністю, доходів які б гарантували погашення заборгованості відсутні, всі рахунки з лютого місяця 2022 року є арештованими, на вихованні у заявника перебуває троє малолітніх дітей.

В той же час, суд зазначає, що інформація викладена у заяві про розстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки не є доказами щодо відсутності руху коштів на рахунках платника протягом періоду виникнення податкової заборгованості та на момент подання заяви до суду.

Крім того, зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів того, що ним вчинялися дії на виконання судового рішення та було розпочато сплату вищезазначеного боргу, починаючи з 04.03.2022 року (дати набрання законної сили судовим рішенням), суд вважає, що твердження відповідача про недостатність коштів для сплати податку не є підставою для відстрочення виконання судового рішення у цій справі, оскільки фактично створює боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення.

Судом береться до уваги не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Також, слід наголосити, що невиконання заявником зобов`язань призведе до порушення інтересів держави, зокрема ненадходження коштів до бюджету, що є неприпустимим в умовах економічної стабільності держави.

В свою чергу, Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Отже, у ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст. 378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.

Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що заявником не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не надано доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про розстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Райчинця Федора Васильовича про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 06.03.2026 року.