Рішення № 134626092, 06.03.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/589/26

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Дору Ю.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677), в якому просить:

-Визнати протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради Закарпатської області (код в ЄДРПОУ: 04053677, пл. Миру, 5, м. Виноградів, Закарпатська обл., 90300), що полягає у неоприлюдненні публічної інформації на офіційному веб-сайті Виноградівської міської ради Закарпатської області https://vin-rada.gov.ua у повному обсязі, передбаченої Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, що є додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835.

-Зобов`язати Виноградівську міську раду Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 04053677, пл. Миру, 5, м. Виноградів, Закарпатська обл., 90300) оприлюднювати публічну інформацію на офіційному веб-сайті Виноградівської міської ради Закарпатської області https://vinrada.gov.ua згідно з додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835.

-Стягнути з Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 04053677, пл. Миру, 5, м. Виноградів, Закарпатська обл., 90300) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

-Стягнути з Виноградівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 04053677, пл. Миру, 5, м. Виноградів, Закарпатська обл., 90300) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що неоприлюднення публічної інформації відповідачем порушує право позивача на доступ до публічної інформації, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №835 інформація щодо усіх розпорядників інформації підлягає оприлюдненню відповідачем у формі відкритих даних.

Позивач також зазначає, що всупереч вимог чинного законодавства Виноградівська міська рада Закарпатської області, як розпорядник відповідної публічної інформації, до якої ОСОБА_1 мав намір отримати гарантований Законом доступ на офіційному вебсайті Виноградівської міської ради, чинить протиправну бездіяльність, що виражається у неналежному, неповному та несвоєчасному оприлюдненні публічної інформації на своєму офіційному вебсайті, розпорядником якої є Відповідач.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зазначену ухвалу відповідач отримав 12 лютого 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа у матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, правом на подачу відзиву не скористався, про наслідки не подання відзиву був попереджений. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

25 лютого 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки відзиву відповідачем подано не було.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оцінивши надані сторонами документи, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини, суд вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 34 Конституції України закріплює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Правовідносини щодо прав та обов`язків учасників справи регулюються Законом України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII), Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, з поміж іншого, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За приписами ст. 10-1 Закону № 2939-VI публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;

4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

Створення та забезпечення функціонування Єдиного державного вебпорталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.

Згідно з п. 5-1 ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.

На виконання ст. 10-1 Закону № 2939-VI Кабінет Міністрів України Постановою № 835 від 21.10.2015 затвердив Положення про набори даних, які підлягають оприлюднення у формі відкритих даних, яке визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.

Відповідно до п. 3, 4 Положення № 835 розпорядники інформації згідно з цим Положенням оприлюднюють у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком, а також будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних.

Набори даних оприлюднюються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на його офіційному вебсайті та на його вебсторінці на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

За правилами п. 21, 24, 26 Положення № 835 оприлюднення набору даних передбачає можливість їх перегляду і завантаження без проведення додаткової авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень.

Завантаження наборів даних на Єдиний державний вебпортал відкритих даних здійснюється безоплатно відповідальною особою розпорядника інформації, яка заповнює та подає паспорт набору даних, структуру набору даних та сам набір даних.

Документ розпорядника інформації про визначення відповідальної особи (осіб) розпорядника інформації оприлюднюється на офіційному вебсайті розпорядника інформації не пізніше робочого дня, що настає за днем після його видання.

Розпорядник інформації забезпечує оприлюднення нового набору даних відповідно до вимог цього Положення протягом 10 календарних днів.

Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, є додатком до Положення № 835.

Згідно вказаного переліку, усі розпорядники інформації (у межах компетенції) оприлюднюють такі дані:

- довідник підприємств, установ (закладів) та організацій розпорядника інформації та організацій, що належать до сфери його управління, у тому числі їх ідентифікаційних кодів, офіційних веб-сайтів, адрес електронної пошти, телефонів та адрес;

- інформація про організаційну структуру розпорядника інформації;

- нормативи, що затверджуються та підлягають оприлюдненню відповідно до закону розпорядником інформації;

- переліки національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів;

- звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

- реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації;

- адміністративні дані в значенні Закону України "Про державну статистику", що збираються (обробляються) та підлягають оприлюдненню відповідно до вимог закону розпорядником інформації;

- переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти нормативно-правових актів;

- переліки регуляторних актів із зазначенням дати набрання чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження їх результативності та інформації про джерело їх оприлюднення;

- план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів із зазначенням видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів і підрозділів, відповідальних за розроблення проектів, дати їх внесення на розгляд регуляторного органу та посилання на джерело оприлюднення;

- інформація про нормативно-правові засади діяльності;

- фінансова звітність суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки;

- річні зведені основні фінансові показники виконання фінансових планів підприємств державного та комунального секторів економіки;

- інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги;

- інформація із системи обліку публічної інформації;

- результати інформаційного аудиту.

Пунктом 2 Положення № 835 встановлено обов`язок розпорядників інформації, визначених Законом № 2939-VI, забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних вебсайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що норми статті 10-1 Закону № 2939-VI і Положення № 835 є обов`язковими для виконання, та не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №9901/116/20.

Отже, із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність Виноградівської міської ради Закарпатської області , яка полягає у неоприлюдненні публічної інформації на офіційному веб-сайті Виноградівської міської ради Закарпатської області https://vin-rada.gov.ua у повному обсязі, передбаченої Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, що є додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835

Відповідно до пунктом 2 Положення № 835 розпорядникам інформації, визначеним Законом України «Про доступ до публічної інформації», необхідно забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних вебсайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою, а також забезпечити надання інформації, необхідної для проведення оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних відповідно до Порядку.

Також, пунктом 3 Положення № 835 Міністерству цифрової трансформації забезпечити: належне функціонування Єдиного державного вебпорталу відкритих даних; проведення із залученням інститутів громадянського суспільства та представників громадськості періодичного моніторингу стану оприлюднення та оновлення наборів даних на офіційних веб-сайтах державних органів та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, зокрема шляхом проведення щорічної оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних відповідно до Порядку із подальшою публікацією результатів моніторингу на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та поданням результатів оцінки на розгляд Кабінету Міністрів України.

Згідно з Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, що є додатком до Положення № 835 передбачено оприлюднення наступних наборів даних у форматі відкритих даних, зокрема: інформацію про організаційну структуру розпорядника інформації, звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію, реєстр (перелік) наборів відкритих даних.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про те, що відповідачем не оприлюднено інформацію відповідно до Поставнови № 835, також досліджуючи Єдиний державний вебпортал відкритих даних https://data.gov.ua вбачається, що Виноградівською міською радою на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, вищевказана інформація не опублікована або не оновлена.

Доказів на спростування наведеного відповідачем суду не надано.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не спростовано протиправну бездіяльність, і це позбавляло позивача гарантованого законом права на доступ до публічної інформації.

До такого ж висновку щодо аналогічних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 09.11.2020 у справі №9901/116/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.02.2024 у справі №440/11412/23.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №9901/116/20 Велика Палата зазначає, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні на користь заінтересованих осіб юридично значимих й обов`язкових дій, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Норми Закону № 2939-VI і постанови №835 є обов`язковими для виконання та не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє, а відповідач не довів обґрунтованість своєї бездіяльності, позов підлягає задоволенню.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, відтак вкзана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також у позовній вимозі представник позивача просить про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 10000 грн.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відсутність договору про надання правової допомоги, розрахунку витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18.

До позовної заяви представником позивача долучено: ордер на надання правничої допомоги Лаціку Ігорю Богдановичу від 05 лютого 2026 серії ВН №1541364.

Суд також зазначає, що визначення розміру вартості послуг адвоката за відсутності договору про надання правничої допомоги та детального опису робіт, а також акту виконаних робіт суперечить приписам ст. 134 КАС України. Зазначена вимога чинного законодавства пов`язана з тим, що розмір вартості послуг адвоката, визначений в договорі, що фактично є гонораром адвоката, та розмір суми, який підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку фіксовану суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема, безпосередньо договором про надання правової допомоги та детальним описом робіт (наданих послуг), який в цій справі позивачем суду не подавався.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає необґрунтованими та такими що не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677), що полягає у неоприлюдненні публічної інформації на офіційному веб-сайті Виноградівської міської ради Закарпатської області https://vin-rada.gov.ua у повному обсязі, передбаченої Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, що є додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835.

Зобов`язати Виноградівську міську раду Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677) оприлюднювати публічну інформацію на офіційному веб-сайті Виноградівської міської ради Закарпатської області https://vinrada.gov.ua згідно з додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 гривень (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору