Ухвала суду № 134626029, 05.03.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття пiдготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті

05 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/353/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача Попов О.М.,

представник відповідача Родич М.В.,

представник третьої особи Мальцева Г.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-11-24-012000-а, яка проведена Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

25 лютого 2026 року представником позивача подано до суду клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що поданий відповідачем відзив по суті є супровідним листом, до якого додано відзив на позовну заяву як додаток у PDF форматі. Відтак, відзив на позовну заяву надійшов як окремий PDF-файл, а не як створений із застосування вбудованого текстового редактора системи «Електронний суд» процесуальний документ. Вказує, що поданий відповідачем процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу, що, на переконання представника позивача, є підставою для залишення відзиву без розгляду.

У підготовчому засіданні представник позивача від позову не відмовився. Просив задовольнити подане клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.

Представник відповідача до суду заяву про визнання позову не подавала. У підготовчому засіданні заперечила щодо заявленого клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду з підстав його необґрунтованості.

Представник третьої особи у підготовчому засіданні підтримала позицію сторони позивача.

Надаючи оцінку клопотанню представника позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, суд вказує наступне.

Відповідно до ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ч. 5 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2026 представником відповідача Родич М.В. через підсистему «Електронний Суд» подано відзив на позовну заяву, при цьому у додатку до такого долучено відзив на позов у форматі pdf.

За змістом ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.6 ст.18 КАС України передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Таким чином, процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.

У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За змістом ч.1 ст.7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

За змістом ч.4 ст.18 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Матеріалами справи підтверджується, що відзив на позов сформований представником відповідача через підсистему «Електронний суд» та підписаний ЕЦП.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не може подати відзив до суду через підсистему «Електронний Суд», не скріпивши його електронним цифровим підписом, та не будучи зареєстрованим в підсистемі «Електронний кабінет», чим спростовуються доводи представника позивача про відсутність підпису на поданому відзиві на позовну заяву.

При цьому, долучення відзиву на позовну заяву з додатками у форматі pdf жодним чином не суперечить вимогам діючого законодавства та не є підставою для залишення такого відзиву без розгляду.

Слід підкреслити, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, а не їх обмеження судами.

З наведених вище підстав, суд вважає подане клопотання представника позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду необґрунтованим та безпідставним.

Відтак, з метою забезпечення реалізації права відповідача на доступ до правосуддя та доведення своєї позиції у суді, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.

У підготовчому провадженні судом було здійснено всі передбачені ч. 2 ст. 180 КАС України дії. Відповідач скористався наданим правом для подання заяв по суті справи відповідно до ст. ст. 159, 162-163 КАС України у межах встановленого строку, зокрема подав відзив на позовну заяву. Третя особа скористалась правом на подання пояснень по суті спору. Судом з`ясовано обставини справи, які підлягають встановленню.

Судом встановлено, що відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представники сторін та представник третьої особи у підготовчому засіданні не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про наявність підстав для призначення даної справи до судового розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 173, 179, 180 - 181, 183, 192, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву відмовити.

Закрити підготовче провадження в адміністративній справі за позовом комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 01 квітня 2026 року на 14:00 год. засідання відбудеться за адресою: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 21.

Ухвалу направити (надати) учасникам справи.

З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися за веб-адресою: http://adm.zk.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади.

Справу буде розглянуто суддею Луцович М.М. одноособово.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя М.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 06.03.2026 року.