Рішення № 134623750, 04.03.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/121/26

Провадження № 2-о/700/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,

заявника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лисянська селищна рада, про встановлення факту спільного проживання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Лисянська селищна рада, звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання.

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,0824 га, кадастровий номер 7122881200:05:001:0057.

З огляду на відсутність у його дядька інших родичів та необхідності надання йому допомоги і догляду, задовго до його смерті заявник фактично проживав разом із ним.

Впродовж тривалого періоду часу і до самої смерті дядька ОСОБА_2 , вони разом вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та взаємними правами та обов`язками, надавав йому допомогу і здійснював за ним догляд.

Факт його постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується довідкою Будищанського старостинського округу №157 від 10.09.2025 року .

З метою оформлення спадщини після смерті дядька заявник звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій відмовлено ОСОБА_1 , а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що ним не було надано документів, які б підтверджували факт родинних відносин.

Просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2018 року до моменту відкриття спадщини.

Заявник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив встановити факт постійного проживання з ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи, Лисянської селищної ради, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 з 2017 року.

Заслухавши сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 жовтня 2024 року.

Останнє місце реєстрації та проживання ОСОБА_5 була адреса АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Будищанського старостинського округу №157 від 10.09.2025 року підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав (без реєстрації) разом із дядьком ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 2018 року за адресою АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

Постановою приватного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 04.04.2025 року №421/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті дядька ОСОБА_2 у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не було надано документів, які б підтверджували факт родинних відносин.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

За змістом ч.1,2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

У відповідності до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадщину за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця. Його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно до ч.3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові, якби вони буди живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що оскільки встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2018 року до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 породжує для заявника юридичні наслідки та встановити даний факт іншим шляхом, аніж звернутися до суду за судовим захистом є неможливим, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог заявника, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 315-319 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Лисянська селищна рада про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2018 року до моменту відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій ПІЧКУР