Рішення № 134622752, 24.02.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5569/25

Провадження 2-330/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 лютого 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Рабчуна Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту,

В С Т А Н О В И В:

У поданій позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ ФК «Артеміда-Ф» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15358 грн. 02 грн., та судові витрати в справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 15 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «Форза» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №000210420321, за яким остання отримала кредит у розмірі 4829 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом строком на 30 днів. Отримавши кредит, відповідачка належним чином взяті по договору зобов`язання не виконала, порядку погашення кредиту не дотримувалась, що призвело до утворення заборгованості.

30 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Форза» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» укладено договір факторингу №20211130-Ф/1, за яким право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором відступлено позивачу. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2025 року, клопотання представника позивача задоволено частково, витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Юридична адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 д, м. Київ, 01001; адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, поштова скринька: cancelyaria@privatbank.ua) інформацію про рух коштів, а саме зарахування коштів (поступлення) на поточний рахунок № картки НОМЕР_1 , що зазначений(-а) Позичальником гр. ОСОБА_1 , РНОКПП(ІПН): НОМЕР_2 , за період з 15.04.2021 року і протягом 3-ох банківських/робочих днів, включно (виписка з рахунку та/або інший документ, тощо).

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Відзив на позовну заяву відповідачка не подала.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.04.2021 року між ТОВ «ФК «Форза» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №000210420321 у вигляді електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерцію» особливостей, за яким останній отримала кредит у розмірі 4829 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням платіжної картки строком на 30 днів, із денною процентною ставкою 1,85 відсотків та процентною ставкою 2,5 відсотки за кожен день, яка застосовується поза межами строку дії договору.

15.04.2021 року ТОВ «Форза» ініціювало переказ коштів в сумі 4829 грн. згідно договору №000210420321 від 15.04.2021 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію та успішний переказ коштів та випискою за договором №б/н за період 15.04.2021-20.04.2021 року наданою на виконання ухвали суду від 27.11.2025 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Водночас суд зазначає, що додаток до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №000210420321 від 15.04.2021 містить відомості щодо погодження отримання кредиту в сумі 4829 грн., строком 30 днів до 14.05.2021 зі сплатою процентів лише за цей переіод.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до договору та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З правового висновку Верховного Суду в справі №524/5556/19 від 12 січня 2021 року вбачається, що «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом та без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону позичальника, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт кредитора за допомогою логіна та пароля, кредитний договір не був би укладений, тобто відповідає внутрішній волі позичальника».

Кредитний договір №000210420321 від 15.04.2021 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, h091423b, а тому є укладеним.

30 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Форза» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу №20211130-Ф/1, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №000210420321 від 15.04.2021 відступлено позивачу, що свідчить про заміну кредитора.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст. 530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачка передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачувала, лише здійснила оплату загальною сумою 300 грн., сума останнього платежу 06.06.2021 року.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом становить 15 358 грн. 02 коп. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4829 грн. 00 коп., залишку заборгованості за процентами 2680 грн. 10 коп., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7243 грн. 50 коп., нарахованих за період 01.12.2021 року по 29.01.2022 року, інфляційного збільшення 605 грн. 42 коп., нарахованих станом на 23.02.2022.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитним коштами, суд звертає увагу на таке.

В наданих позивачем анкеті-заяві на кредит та рішенні по заяві обумовлено заявлений строк користування кредитом складає 30 днів.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України).

Тобто в наданих до справи копій кредитного договору з додатками фактично визначені два строки, в межах який здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів.

Тому суд прийшов до висновку, що при вирішенні спірних правовідносин необхідно застосувати положення принципу contra proferentem.

Суд зважає на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) вказується, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути 7 243 грн. 50 коп. з розрахунку 2,5 % від суми простроченої заборгованості.

Суд зауважує, що п. 7.3. договору передбачає сплату пені у розмірі 2,5 % від суми простроченої заборгованості, а не розмір проценти річних від простроченої суми згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

Тому, суд приходить до висновку, що сторонами не погоджено розмір проценти річних від простроченої суми згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

У свою чергу позивачем не заявлено позовної вимоги про стягнення пені, а тому суд відмовляє у позовній вимозі про стягнення 7 243 грн. 50 коп. відсотків за користування коштами поза межами строку дії договору.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 18 Прикіцевих та прехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено строк кредитування в 30 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Враховуючи узгоджені сторонами строки кредитування, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору (сплати платежів згідно угод про пролонгацію), позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору в розмірі 2680,10 грн. (4829 грн. х 1,85% х 30).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 7814 грн. 52 коп. (4829 грн. тіло кредиту - 300 грн. здійснені платежі ОСОБА_1 по поверненню суми кредиту+2680,10 грн. залишок заборгованості за процентами + інфляційне збільшення нараховане за період 15.05.2021 року по 23.02.2022 року 605,42 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог - на 50,88% (7814,52*100:15358,02), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1232,57 грн. (2422,4*50,88% )покладаються на відповідача.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача подано копії договору про надання правової допомоги №20250908-11К від 08.09.2025, розрахунком суми судових витрат.

Наданими позивачем документами стверджується отримання позивачем правової допомоги у розмірі 7 000,00 грн.

Отже, відповідно до принципу розумності, значення справи для сторін, а також її складності, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000210420321 від 15.04.2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК», код МФО банку 300528) в розмірі 7814,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК», код МФО банку 300528) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1232,57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК», код МФО банку 300528) 1000 витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Р.О. Рабчун