Рішення № 134622199, 04.03.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3103/25

провадження у справі № 2-о/0285/43/26

04 березня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Васильчук Л.Й.

за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Звягельська міська рада Житомирської області,

про встановлення юридичних фактів,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин, що заявниця є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановити факт реєстрації смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації м. Норильськ.

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом та залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка для житлового будівництва, що розташована на території м. Звягель Житомирської області. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними сестрою та братом, однак в документах, що підтверджують їхню родинність, а саме в свідоцтвах про народження містяться розбіжності: в графі мати у заявника зазначено « ОСОБА_4 », а у спадкодавця - « ОСОБА_4 ». Зазначає, що звернувшись до нотаріуса з метою реалізації своїх спадкових прав, їй було відмовлено у заведенні спадкової справи у зв`язку з відсутністю факту смерті та родинних відносин із ОСОБА_3 . Таким чином ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити спадщину за законом та одержати свідоцтво про право на спадщину у позасудовому порядку у нотаріуса.

Заявниця та її представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибула, надіслала заяву про розгляд справи без участі представника Звягельської міської ради.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

Кожна особа, як убачається зі змісту ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті м. Норильськ, Красноярський край, росія, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 06.11.2015 (російською мовою).

Відповідно до відповіді Звягельської державної нотаріальної контори Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 03.04.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт смерті ОСОБА_3 , факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 0,4600 га., яка розташована в АДРЕСА_1 , пропонують звернутися до суду з позовами про встановлення відповідних юридичних фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, у свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_1 (до укладення шлюбу ОСОБА_5 ) в графі мати вказано « ОСОБА_5 Домка Іллічна», в графі батько вказано « ОСОБА_6 », в той час як в свідоцтві про народження брата ОСОБА_7 в графі мати вказано « ОСОБА_4 чна», в графі батько вказано « ОСОБА_6 ».

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що померлий ОСОБА_3 дійсно був рідним братом ОСОБА_1 .

П.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (ч.1, 2 ст. 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі ст. 315-317 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації факту смерті.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Норильським територіальним відділом агентства запису актів цивільного стану Красноярського краю від 06.11.2015 (російською мовою), вбачається, що ОСОБА_3 , громадянин росії, ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Норильськ Красноярського краю, росія.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас п. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940, деталізує положення ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 року № 545.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, відповідно до ст. 273 ЦПК України, суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Тобто факт смерті може бути встановлений в порядку особливого провадження за умови наявності у минулому актового запису.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що в розумінні ст. 77-78 ЦПК України заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення юридичного факту.

Враховуючи те, що свідоцтво про смерть ОСОБА_3 видане на території іншої держави, що зумовило неможливість реєстрації його смерті у встановленому законом порядку, і усунення цього порушення іншим шляхом ніж судовим, не вбачається можливим, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті у судовому порядку, що також за правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Таким чином, оскільки встановлення даних фактів має для заявника юридичне значення, а встановити дані факти в позасудовому порядку неможливо, тому суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись статтями 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) є рідною сестрою ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт реєстрації смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації (м. Норильськ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Дата виготовлення повного тексту рішення 06.03.2026

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Л. Й. Васильчук