Постанова № 13462208, 23.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2010 р. № 2-а- 12368/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача - Коваля М.В.

представника відповідача - Іщук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного акціонерного товариства "KGS&СО"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

провизнання недійсним рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «KGS&CO» (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області (надалі відповідач), в якому, уточнивши позовні вимоги просило суд визнати протиправними та недійсними податкові повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ від 21.04.2010р. № 0001102311/0, від 07.06.2010р. № 00011023/1, від 07.07.2010р. № 0001102311/2, від 21.09.2010р. № 0001102311/3.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «KGS&CO» вказало, що з 02.02.2010р. по 16.03.2010р. відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. За результатами перевірки було складено акт № 267/2311/32500503 від 23.03.2010р., на підставі якого було винесено та надіслано на адресу підприємства податкове повідомлення - рішення від 21.04.2010р. № 0001102311/0. Вказаним рішенням податковою було визначено ПАТ «KGS&CO» податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 133353, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 6667, 5 грн. Керівництвом позивача було прийнято рішення про адміністративне оскарження даного рішення відповідача до Чугуївської ОДПІ Харківської області, ДПА в Харківській області, ДПА України. Всі скарги, подані позивачем, залишені без задоволення, у звязку з чим підприємство звернулось з позовом до суду.

Позивач стверджує, що в Акті відсутні конкретні розрахунки донарахованих сум податку на прибуток. Податківцями не був врахований уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку із виправленням позивачем самостійно виявлених помилок, поданий ним 11.11.2009р. (вх. № 9001799909), в якому позивач самостійно відкоригував значення рядку 05.1 Декларації на суму 5000000, 00 грн., задекларованих у попередньому періоді у рядку 04.9 Декларації як відємне значення обєкту оподаткування попередніх періодів 2007 2008 рр. Уточнюючий розрахунок було подано після узгодження підприємством податкового зобовязання з податку на прибуток згідно податкового повідомлення рішення № 0000332311/3 від 18.08.2009р., виданого на підстав акту попередньої планової виїзної документальної перевірки ЗАТ «KGS&CO» (акт № 8/2311/32500503 від 13.01.2009). При цьому, за перевіряємий період у ході перевірки податковою не було виявлено жодного факту порушення з боку ЗАТ «KGS&CO» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР. Всі донараховані податкові зобовязання з податку на прибуток та фінансові санкції неправомірно нараховані відповідачем з урахуванням даних документальної перевірки попереднього періоду, що у свою чергу підтверджує той факт, що відповідачем були проігноровані зазначені вище уточнюючи розрахунки по податкових зобовязань з податку на прибуток, надані у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

За таких обставин, представник позивача стверджує, що підстав для визначення податкових - зобовязань з податку на прибуток та винесення податкового повідомлення рішення від 21.04.2010р. № 0001102311/0, а отже і інших оскаржуваних рішень, прийнятих за наслідками розгляду скарг позивача, у податкової не було.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені вище, просив позов задовольнити, з урахуванням уточнень до позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

У письмових запереченнях на позов зазначено, що перевіркою було встановлено, що в результаті не відображення в повному обсязі порушень, встановлених актом попередньої перевірки від 13.01.2009р. № 8/2311/32500503 в порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5, п.п. 8.1.4, п. 8.1 ст. 8, п.п. 8.2.1, п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями встановлено завищення підприємством відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2008р. в сумі 6439394 та донараховано податок на прибуток за 2008 рік в сумі 133353 грн. Також, в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПрАТ «KGS&CO» завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6439394 грн., у тому числі за 3 квартали 2009 року в сумі 6439394 грн. Чугуївська ОДПІ діє виключно в межах компетенції визначеної законодавчими актами, а тому оскаржені підприємством податкові повідомлення рішення є цілком правомірними, прийнятими відповідно до чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов"язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Судом встановлено, що позивач приватне акціонерне товариство «KGS&CO» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержав свідоцтво про державну реєстрацію № 484226 серії А01, код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 32500503. На податковий облік в органах державної податкової служби підприємство взято 20.08.2003р. за № 77, станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Чугуївській обєднаній державній податковій інспекції в Харківській області.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Фахівцями Чугуївської ОДПІ Харківської області згідно із п. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009р.

Перевірка проводилась з 02.02.2010р. по 16.03.2010р.

Результати перевірки оформлені Актом від 23.03.2010 р. за № 267/2311/32500503.

Перевіркою було встановлено, що в результаті не відображення в повному обсязі порушень, встановлених актом попередньої перевірки від 13.01.2009р. № 8/2311/32500503 в порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5, п.п. 8.1.4, п. 8.1 ст. 8, п.п. 8.2.1, п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2008р. в сумі 6439394 та донараховано податок на прибуток за 2008 рік в сумі 133353 грн. Також, в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6439394 грн., у тому числі за 3 квартали 2009 року в сумі 6439394 грн.

21.04.2010р. з посиланням на даний акт Чугуївською ОДПІ в Харківській області було прийнято податкове повідомлення рішення №0001102311/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 200029, 5грн. (основний платіж 133353 грн.; штраф 66676,5грн.).

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення вказаного податкового повідомлення - рішення слугували відображені в акті від 23.03.2010р. № 267/2311/32500503 висновки відповідача про порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5, п.п 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підприємство не погодилось з вищевказаним рішенням податкового органу та розпочало процедуру адміністративного оскарження. Всі скарги підприємства були залишені органами податкової служби без задоволення. 03.09.2010 року ДПА України було прийняте рішення про результати розгляду скарги позивача № 8938/6/25-0515, на підставі якого скарга на рішення щодо визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 133353, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 66676, 5 грн., залишена без задоволення. Вказаним рішенням завершено процедуру адміністративного оскарження.

Відповідачем, Чугуївською ОДПІ в Харківській області, під час адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.06.2010р. № 00011023/1, від 07.07.2010р. № 0001102311/2, від 21.09.2010р. № 0001102311/3.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення). У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як. на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які іридбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб дій органів державної податкової служби України під час здійснення контролю за платниками податків з питання повноти нарахування податкових зобовязань визначений п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. “б” якого передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Аналогічне по суті правило міститься і в п.11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція), де указано, що податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Вимоги до оформлення акту перевірки встановлені Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205; далі за текстом Порядок), згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку); за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті (п.п.2.3.2 Порядку).

Дослідивши зміст акту перевірки від 23.03.2010 р. за № 267/2311/32500503, суд відзначає, що в акті відсутні конкретні розрахунки донарахованих сум податку на прибуток. Перевіряючими не врахований уточнювальний розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням позивачем самостійно виявлених помилок, поданий ним 11.11.2009 року (вх. № 9001799909), у якому позивач самостійно відкоригував значення рядку 05.1 Декларації на суму 5000000, 0 грн., задекларованих у попередньому періоді у рядку 04.9 Декларації як відємне значення обєкту оподаткування попередніх періодів 2007 2008 рр.

Уточнюючий розрахунок було подано після узгодження позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток згідно податкового повідомлення рішення № 0000332311/3 від 18.08.2009 року, прийнятого на підставі акту попередньої планової виїзної документальної перевірки ПрАТ «KGS&CO» (акт перевірки № 8/2311/32500503 від 13.01.2009р.).

За актом перевірки від 13.01.2009р. № 8/2311/32500503, ЗАТ «КС&Со» отримало кредитні кошти у доларах США на підставі кредитного договору про відкриття мультівалютної кредитної лінії №15-93/19-1551/07 від 24.04.2007 укладеного з філією «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» (код банку 334635), адреса: м. Донецьк, пл. Радянська, 1 (від імені банку контракт укладено в особі заступника начальника філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» Ільїна Сергія Вікторовича). Згідно п. 1.3 договору кредит надається з наступним цільовим призначенням: придбання обладнання, поповнення обігових коштів (здійснення розрахунків за товари, сировину, сплату послуг для забезпечення виробничого процесу, сплату за виконані роботи, погашення кредиторської заборгованості, авалювання податкових векселів, надання гарантій, відкриття акредитивів, виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів та інше) з можливістю часткової або повної конвертації кредиту в інші види валют.

Згідно п. 2.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 10,5% річних за кредитом, наданим в дол. США та євро. Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит. Відсотки за кредитом у сумі еквівалентній 4 225 404,33 грн. включені до складу валових витрат за перше півріччя 2008 року.

Аналізуючи напрямки фактичного використання кредитних коштів, податковим органом було встановлено:

1. Кредитні кошти частково використані на погашення заборгованості ТОВ «НК Перфект» (код ДРПОУ 34500243), м. Донецьк, вул. Куйбишева, 58 перед ТОВ комерційний банк «Український фінансовий світ» (код ЄДРПОУ 26444836, МФО 377777) м. Донецьк, пр. Миру 5 б згідно договору поруки №008/512Кл/Пор5 від 15.06.2007.

2. Кредитні кошти частково використані на погашення власної заборгованості перед ТОВ комерційний банк «Український фінансовий світ» (код ЄДРПОУ 26444836, МФО 377777) м. Донецьк, пр. Миру 5 б по раніше отриманому в даному банку кредиту.

3. Кредитні кошти частково використані на погашення власної заборгованості перед Компанією «ВАSЕРОNТ НОLDINGS LІМІТЕD» (Кіпр) по раніше отриманому від нерезидента-засновника кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом.

4. Кредитні кошти частково використані для розміщення на депозитному рахунку, який відкрито в ТОВ комерційний банк «Український фінансовий світ» (МФО 377777) м. Донецьк.

В акті перевірки від 23.03.2010р. № 267/2311/32500503, відповідач посилається на вищевказаний акт перевірки від 13.01.2009р. № 8/2311/32500503 та встановлені ним порушення.

Разом з тим, судом встановлено та не спростовується відповідачем, що на підставі рішення за результатами розгляду повторної скарги ЗАТ «KGS&CO», ДПА в Харківській області від 30.06.2009 року № 2734/10/25-103 та рішення ДПА України від 15.09.2009 року № 19908/7/25 0315 було погоджено податкове зобовязання підприємства з податку на прибуток у сумі 333061, 80 грн. (податкове повідомлення рішення Чугуївської ОДПІ від 14.07.2009р. № 0003762311/2 та № 0003762311/3), за основним платежем донарахування були зняті і дорівнюють 0, 00 грн.

За період з 01.07.2008р. по 31.12.2008 р. ЗАТ «KGS&CO» задекларувало доходи в сумі 63594580, 00 грн. Відповідно до акту перевірки (стор. Акту 5), за даними перевірки розбіжностей не виявлено.

Скориговані валові витрати за даними позивача за друге півріччя 2008р. 48990008, 00 грн. За даними перевірки 50449043, 00 грн.

Таким чином, частина витрат, які попередньо не були визнані валовими витратами, пізніше були визнані перевіряючими валовими витратами в сумі 1459035, 00 грн. (стор. 10 Акту).

Після узгодження податкового зобовязання за попередньою перевіркою ЗАТ «KGS&CO» у вигляді штрафу в сумі 333061, 80 грн. (податкове повідомлення рішення Чугуївської ОДПІ від 14.07.2009р. № 0003762311/2 і № 0003762311/3) та сплаті вказаних штрафних санкцій підприємством, останній самостійно подав до податкової уточнюючий розрахунок до Декларації з податку на прибуток.

За уточнюючим розрахунком були зменшені і скориговані валові витрати на суму 5000000, 0 грн. за рядком 04.9 відємне значення обєкту оподаткування за попередній період тобто за 2008р.

Окрім того, підприємством у 2010 р. до перевірки, 21.01.2010р. було надано до податкової уточню вальний розрахунок податкових зобовязань з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9000022023), де були задекларовані витрати за друге півріччя 2008р. в сумі 4247157, 0 грн.

Вказана обставина також не була врахована під час перевірки.

Щодо напрямків фактичного використання кредитних коштів слід зазначити, що кредитні кошти одержані підприємством від ПАТ «Промінвестбанк» за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 24.04.2007р. № 15-93/19-1551/07, були використані згідно п.п. 1.3 кредитного договору за визначеним у ньому цільовим призначенням. Так, п.п. 1.3 кредитного договору передбачено, що кредит надається із наступним цільовим призначенням: придбання обладнання, поповнення обігових коштів (здійснення розрахунків за товари, сировину, сплату послуг, для забезпечення виробничого процесу, сплату за виконані роботи, погашення кредиторської заборгованості , анулювання податкових векселів, надання гарантій, відкриття акредитивів, виплат заробітної плати та прирівняних до неї платежів та інше) з можливістю часткової або повної конвертації кредиту в інші види валют.

Кредитні кошти використовувались підприємством у відповідності до п.п. 1.3 кредитного договору на придбання обладнання, матеріалів для основного виробництва. Враховуючи обґрунтовану необхідність, для того, щоб уникнути штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, позивач прийняв рішення про необхідність взяти кредит на більш вигідних умовах за вказаним вище кредитним договором, частина якого у відповідності до п.п. 1.3 була використана для погашення заборгованості за попереднім кредитом. Частину вільних коштів підприємство утримувало на депозиті. Одержані відсотки по депозиту підприємством було віднесено до складу валових витрат, що ніяк не може бути визначено як нецільове використання кредитних коштів.

Отже, висновок ДПІ про порушення підприємством позивача п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5, саме: зайво включення до складу валових витрат відсотків за кредитом, який використаний не за цільовим призначенням та не у господарській діяльності, а також п.п 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не знайшов свого обґрунтованого підтвердження судовим розглядом.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "KGS&СО" до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання недійсним рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Чугуївської ОДПІ :

- від 21.04.2010 року № 0001102311/0

- від 07.06.2010 року № 0001102311/1

- від 07.07.2010 року № 0001102311/2

- від 21.09.2010 року № 0001102311/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "KGS&СО" (код за ЄДРПОУ 32500503) сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2010 року.

Суддя О.В. Панченко