Ухвала суду № 134620696, 05.03.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1442/16-к

Провадження № 1-кп/455/57/2026

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2026 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , з професійно-технічною освітою, згідно ст.89 КК України судимості не має, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8 ,

сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 07.10.2016 року, близько 15:00 години, взявши із собою 19 господарських мішків, шляхом вільного доступу, зайшов в сад, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_7 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою збагачення, назбирав 5 господарських мішків яблук, після чого перейшов на сусідню земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та належить ОСОБА_9 , де назбирав 14 господарських мішків яблук різних сортів, таким чином викрав 19 мішків яблук, загальною вагою 563 кг. Однак, винісши 13 мішків з яблуками за територію саду ОСОБА_9 , не довів злочин до кінця, з причин, які не залежали від його волі, так як був виявлений на місці злочину ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_3 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, пояснивши, що розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, надані йому законом права заперечувати проти закриття кримінальної справи та на проведення судового провадження в повному обсязі.

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, оскільки це є його право. Також зазначив, що сплив строків, визначених ч. 2 ст. 49 КК України, попри перебування обвинуваченого в розшуку є підставою для закриття кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_5 в підготовче засідання 05.03.2026 року не з`явилася, її представник адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо клопотання ОСОБА_3 , посилаючись на те, що по факту, як зазначається в ухвалі судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.08.2020 року: з 10.01.2017 року обвинувачений ОСОБА_3 ухилявся від прибуття в судові засідання, і з цих підстав спочатку було застосовано привід до обвинуваченого (згідно ухвали суду від 28.03.2017 року), а після повторного приводу (згідно ухвали суду від 28.03.2017 року та ухвали суду від 06.06.2017 року) саме ухвалою суду від 22.06.2017 року провадження по кримінальній справі зупинено і обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено у розшук. Такий розшук тривав до середини 2025 року, оскільки ймовірно тільки після з`ясування поліцією місця перебування обвинуваченого в Україні і за відповідним поданням правоохоронних органів тільки на 27.10.2025 року на 14 годинв 00 хвилин згідно повістки про виклик до суду ОСОБА_5 , як потерпілу, викликано до суду у справі по обвинуваченню ОСОБА_3 . Тому вважає, що з 10.01.2017 року (дата застосування до обвинуваченого першого приводу до суду) і до середини 2025 року (дати виявлення місця перебування обвинуваченого в Україні), про що чітко і достатньо повинен пояснити суду прокурор, перебіг давності в даному конкретному випадку зупиняється. Просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №12016140320000744 від 07.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_7 в підготовчому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України, посилаючись на обставини, викладені у письмовому клопотанні його представника - адвоката ОСОБА_8 від 26.02.2026 року.

Адвокат ОСОБА_8 в підготовчому засіданні зазначив, що з 10.01.2017 року обвинувачений ОСОБА_3 ухилявся від явки до суду. Так 22.06.2017 року провадження у справі було зупинено та обвинуваченого оголошено в розшук, який тривав до середини 2025 року. Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа ухиляється від суду. Вважає, що період з 10.01.2017 року до встановлення місця знаходження обвинуваченого у 2025 році не підлягає зарахуванню до строку давності. Період розшуку не включається до строку давності. Тривале ухилення обвинуваченого (понад 8 років) є формою зловживання зальними правами. Зазначив, що оскільки особа ухилялась, то 36 місяців не спливають календарно, а обчислюються без урахування періоду ухилення. Окрім того, 36 місяців це не довільна цифра, це законодавчо встановлений диференційований строк давності для інкримінованого правопорушення. Станом на сьогоднішній день строк давності не сплив, а отже і клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що з 07.10.2017 року (з моменту події - кримінального проступку) минуло три роки, не підлягає задоволенню. З огляду на тривале ухилення обвинуваченого від суду, закриття провадження фактично створило б ситуацію зловживання процесуальними вами, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України. Продовжити судовий розгляд кримінального провадження по суті. Розглянути та вирішити цивільний позов потерпілих у межах кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_10 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак обвинувачений не заперечував щодо розгляду його клопотання за її відсутності.

Вислухавши думку прокурора, потерпілого, представників потерпілих та обвинуваченого, суд вважає, що клопотання обвинуваченого необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав клопотання про закриття кримінального провадження з підстави його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Згідно із ч.4 ст.286 КПК України при здійсненні судового провадження за обвинувальним актом і зверненні сторони кримінального провадження до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частина 1 ст. 285 КПК України вказує на те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до змісту п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.284 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Разом із цим, у ч.2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років..

В ч.3 ст.49 КК України наголошено на тому, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України.

Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Пунктом 8 вищезазначеної постанови чітко визначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ст.49 КК України та за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Відомості про вчинення даних кримінальних правопорушень були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140320000744 від 07.10.2016 року.

Про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_3 було повідомлено 07.10.2016 року.

01.11.2016 року в провадження Старосамбірського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду, було визначено головуючого суддю ОСОБА_11 ..

Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.11.2016 року у кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.01.2017 року у кримінальному провадженні було призначено нове підготовче судове засідання на 28.03.2017 року на 16 годину 00 хвилин, застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Ухвалою суду від 28.03.2017 року у кримінальному провадженні було призначено нове підготовче судове засідання на 06.06.2017 року на 09 годину 15 хвилин, застосовано повторно привід до обвинуваченого ОСОБА_3 , а також долучено актовий запис про смерть потерпілого ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 06.06.2017 року у кримінальному провадженні було призначено нове підготовче судове засідання на 22.06.2017 року на 12 годину 00 хвилин, застосовано повторно привід до обвинуваченого ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.06.2017 року оголошено в розшук обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, кримінальне провадження зупинено до його розшуку.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року відновлено кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України, призначено судове засідання у справі на 16 годину 00 хвилин 24.04.2019 року.

Ухвалою суду від 24.04.2019 року у задоволенні клопотання прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , - відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.04.2019 року про відмову у наданні дозволу на затримання з метою приводу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24.05.2019 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду та призначено апеляційний розгляд за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.04.2019 року про відмову у наданні дозволу на затримання з метою приводу на 17 годину 30 хвилин 06.06.2019 року в приміщенні Львівського апеляційного суду.

Ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.04.2019 року про відмову у наданні дозволу на затримання з метою приводу закрито, апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 13.09.2019 року призначено нове підготовче засідання на 19.09.2019 року на 15 годину 00 хвилин, застосовано повторно привід до обвинуваченого ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19.09.2019 року оголошено в розшук обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 89 КК України судимості немає, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140320000744 від 07.10.2016 року відносно ОСОБА_3 зупинено до його розшуку.

Наказом №47-К від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_11 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю 07.07.2020 року.

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду ОСОБА_12 №03/07/2020 від 14.07.2020 року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 року справу передано для розгляду судді ОСОБА_1

13.10.2025 року від начальника Самбірського РВП №1 ГУНП у Львівській області надійшов лист, в якому зазначено, що 08.10.2025 року працівниками ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області встановлено місце знаходження розшукуваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 13.10.2025 року відновлено кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначено підготовче судове засідання на 14 годину 00 хвилин 27.10.2025 року, яке неодноразово відкладено.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вищевказане кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце 07.10.2016 року.

На час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, це правопорушення відповідно до ст. 12 КК України (у редакції, чинній на момент вчинення) відносилося до нетяжких злочинів.

1 липня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII, відповідно до якого кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України віднесено до кримінальних проступків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України про те, що закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, суд дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, яке інкримінується ОСОБА_3 , слід визначати відповідно до положень чинного на час розгляду клопотання законодавства як кримінальний проступок.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 року у справі № 735/1121/20, провадження № 13-26кс22, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Суд звертає увагу на те, що судом не було здобуто доказів щодо вчинення ОСОБА_3 протягом цих строків нового кримінального правопорушення (злочину), а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України не зупинявся і не переривався.

Таким чином, всупереч аргументам, наведеним в своїх запереченнях та поясненнях потерпілими та їх представниками, оскільки з часу вчинення ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення пройшло більше п`яти років, то на час розгляду справи в суді закінчилися строки давності, визначені ч. 2 ст. 49 КК України, в даному випадку 5 років, після спливу яких настають наслідки, що передбачають звільнення обвинуваченої особи від кримінальної відповідальності.

Також окремо суд звертає увагу на правові висновки викладені у постанові ККС ВС від 14.01.2026 року у справі № 454/3997/24, а саме на те, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не передбачає згоди потерпілої сторони на таке звільнення. У випадку, коли застосування положень ст. 49 КК України є обов`язковим для суду, позиція потерпілих у кримінальному провадженні не є вирішальною.

При цьому, обвинуваченому ОСОБА_3 судом відповідно до вимог ч.3 ст.285 КПК України були роз`яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз`яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінчення строків давності та закрити дане кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Щодо заявлених позивачами ОСОБА_5 цивільного позову до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, суд зазначає, що нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Тому, у зв`язку із закриттям кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлені потерпілими цивільні позови до ОСОБА_3 слід залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає цивільниму позивачам пред`явити позови у порядку цивільного судочинства.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст.12, 49 КК України, ст.ст.284, 314, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданого внаслідок вчинення злочину - залишити без розгляду.

Речові докази, а саме:

- яблука в кількості 563 кг, які передані ОСОБА_9 вважати повернутими ОСОБА_9 ;

- куртку чорного кольору, спортивного типу та мобільний телефон марки «Леново», які передані на зберігання власнику ОСОБА_3 вважати повернутими ОСОБА_3 ;

- 19 господарських мішків (17 виготовлених з поліетилену, 2 виготовлені з мішковини) та три пластикові відра, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Старосамбірського ВП Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області (на даний час Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області) згідно квитанції №809 від 08.10.2016 року знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 12 годині 45 хвилини 06.03.2026 року.

Суддя ОСОБА_1