Постанова № 13462044, 12.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2011 року Справа № 2а-8529/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Солоніченко О.В.

при секретарі:Псоміаді С.І.,

за участю

представника позивачаКарун С.С. дов. від 15.06.2010, від 05.01.11.,

представників відповідачаВедмеденка Р.І. дов. від 04.01.2011.,

Мартинової І.О. дов. від 15.12.2010.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 № 0001932310/0 та № 0001942310/0 , -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 № 0001932310/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 8393620,5 грн. та № 0001942310/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в розмірі13921598,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, серед іншого, зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом за результатами проведеної в жовтні 2010 року перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Перевіркою встановлено порушення вимог ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також, що договори на постачання вугілля та товарно-матеріальних цінностей, укладені між позивачем та ПП «КФ «Парадігма», суперечать інтересам держави і суспільства та відповідно до вимог Цивільного кодексу України є нікчемними, не створюють юридичних наслідків та підлягають виключенню з податкового обліку позивача. З висновками вказаної перевірки позивач не згоден оскільки, на його думку, висновки податкового органу про нікчемність вказаних угод не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. В акті перевірки не міститься фактів, які підтверджують безтоварність операцій, або умисел посадових осіб позивача на змову з посадовими особами КФ «Парадігма», направлену на ухилення від сплати податків. Крім того, позивач посилається на недотримання податковим органом Порядку оформлення результатів перевірок, порушення строку складання акту перевірки, неправомірне вимагання від позивача документального підтвердження взаємовідносин з ПП «КФ «Парадігма» після завершення перевірки. Позивач зазначає також, що аналіз господарської діяльності позивача під час перевірки здійснено відповідачем не на підставі даних бухгалтерського та податкового органу, як того вимагає Наказ ДПА України № 166 від 30.05.97., а на підставі відомостей програмного продукту «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Наявність розбіжностей між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не є підставою для визнання правочину нікчемним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просив скасувати податкові повідомлення-рішення, як такі, що прийняті на підставі необґрунтованих висновків проведеної перевірки.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову, в яких, зокрема, зазначено, що в ході проведеної перевірки позивача встановлені факти, що свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма». Договір та інші бухгалтерські документи від імені цього підприємства підписні особою, яка не мала на це повноважень. Оскільки певна господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Право на податковий кредит або валові витрати у платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності. Відповідач звертає увагу суду на наявність на день розгляду справи такого, що набрав чинності вироку суду, яким засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» гр. ОСОБА_5 визнано винним у створенні вказаного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Таким чином, відповідач вважає, що вказані угоди суперечать інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що порушують публічний порядок, а, отже, є нікчемними та не породжують жодних зобовязань бюджету. На думку відповідача, про відсутність реального характеру вказаних операцій свідчать також неможливість здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт чи послуг, відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що підтверджується серед іншого і поясненнями працівників підприємства позивача. Крім того, відповідач вказав на встановлення в ході перевірки порушень оформлення позивачем документів первинного обліку, зокрема, дорожніх листів, товарно-транспортних накладних тощо.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, та встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 08.06.2005. за № 1379123 0000 000225, внесено до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ) за № 24052390, взято на облік платником податків Антрацитівською ОДПІ 15.04.97., зареєстровано платником податку на додану вартість 16.06.05.Ю, що підтверджується відповідними свідоцтвами та довідками (арк. с. 185-188).

На підставі направлення від 06.09.2010 № 59 виданого Антрацитівською ОДПІ Луганської області відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання співробітниками відповідача з 06.09.2010 по 15.10.2010 проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010. За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.10.2010. за № 788/23-24052390 (т.1 арк..с.14-180).

Висновками акту зафіксовано порушення з боку позивача, серед іншого:

1)п.5.1, пп.5.2.1., п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заниження податку на прибуток на 6960799 грн., у т.ч. за календарний квартал 2009р. на 3394274 грн., за півріччя 2009р. на 4249880 грн., за три квартали 2009р. на 4970909 грн. за 2009р. на 6969799 грн.;

2)п. п.7.4.1, 7.4.2., 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено залишок відємного значення ПДВ станом на 01.01.2009р. у сумі 91980 грн. та відємне значення ПДВ, заявлене платником податків протягом 2009 р. у сумі 328272 грн. та занижено ПДВ на суму 5595747 грн. , у т.ч. за лютий 2009 р. в сумі 1183062 грн., за березень 2009р. в сумі 1467404 грн., за квітень 2009р. в сумі 86595 грн., за серпень 2009 р. в сумі 54624 грн., за вересень 2009 р. в сумі 817289 грн., за січень 2010 р. в сумі 52536 грн., за лютий 2010р. в сумі 87882 грн., за березень 2010 р. в сумі 104821 грн., за квітень 2010 р. в сумі 160922 грн., за травень 2010 р. в сумі 41199 грн.;

3)договори від 01.10.2008 № 01/10-08 між ПП «КФ «Парадігма» та ТОВ «Темп ЛТД-А» на постачання вугілля та товарно-матеріальних цінностей суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

На підставі акту перевірки відповідачем 03 листопада 2010 року прийнято податкові

повідомлення-рішення № 0001942310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств 13921598 грн., в тому числі за основним платежем 6960799 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6960799 грн. та № 0001932310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість (надалі ПДВ) 8393620,50 грн., в тому числі за основним платежем 5595747 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2797873,5 грн. (арк. с. 12, 13).

Вказані обставини сторонами не заперечувались.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток та з ПДВ фактично ґрунтуються на відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд враховує наявність на день розгляду справи вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочинів направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування. Вирок на день розгляду справи набрав законної сили та підлягає виконанню.

В силу ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що гр. ОСОБА_5 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя Приватного підприємства «Комерційної фірми «Парадігма» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Вироком встановлено, що гр. ОСОБА_5 зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ПП «КФ «Парадігма» не складав та не підписував. Гр. ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

П.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (Надалі Закон № 334) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі Закон № 168). 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, N 2755-VI, прийнятий 02.12.2010, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу Закон України «Про податок на додану вартість» втратив чинність. Проте, оскільки, як зазначалось, на момент виникнення спірних правовідносин діяли вимоги Закону № 168, суд з урахуванням норм ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобовязання з ПДВ саме нормам Закону № 168.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В силу пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97. № 233/2037, затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (надалі Порядок №165).

П.2 Порядку № 165 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 18 Порядку № 165 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності включення сум до валових витрат та формування податкового кредиту позивачем надано документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори та податкові накладні, які підписані від імені ПП «КФ «Парадігма» гр. ОСОБА_5 (т.2 арк. с. 19-210). При цьому, як зазначалось вище, ця особа до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мала, документів не підписувала, доручень на здійснення своїх повноважень директора та засновника у встановленому порядку іншим особам не надавала. Тобто, відповідальна особа, ПП «КФ «Парадігма» не підтвердив факт причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства. Отже, договори, первинні документи та документи податкового обліку ПП «КФ «Парадігма» вважаються такими, що укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, тобто не мають статусу юридично значимих та вважаються недійсними.

Таким чином, взаєморозрахунки між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» не підтверджують факти отримання товарно-матеріальних цінностей, документи бухгалтерського та податкового обліку ( в тому числі, податкові накладні та договори) не мають статусу юридично значимих, вважаються недійсними та не дають позивачу права на віднесення цих сум до валових витрат, та не дають позивачу права на податковий кредит з ПДВ.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що відповідач правомірно визначив позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми податкових зобовязань з податку на прибуток та з ПДВ.

Суд звертає увагу, що податковим органом на час проведення перевірки та дату складання акту перевірки обставини, які встановлені вироком суду, не враховувались. Висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані неможливістю здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарно-матеріальних цінностей, відсутність у платника податків необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень. Разом з тим, на час розгляду справи, висновки акту перевірки щодо недійсності господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» підтверджуються вироком суду.

З огляду на вищенаведені обставини, судом не оцінюються посилання позивача на неврахування податковим органом при проведенні перевірки правильності ведення позивачем бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки безпосередньо факти здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» не знайшли підтвердження в судовому засіданні у звязку з визнанням судом діяльності ПП «КФ «Парадігма» фіктивним підприємництвом.

Порушення відповідачем Порядку оформлення перевірок, строку складання акту перевірки, вимагання від позивача документів після завершення перевірки, про які зазначає позивач, на думку суду, само по собі не може бути підставою для визнання висновків перевірки неправомірними та для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено суми податкових зобовязань.

З огляду на вищевикладене, підстав для задоволення позову не вбачається.

Відповідно до ст. 160 КАС України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення повного тексту постанови відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст . 158 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А» до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2010 № 0001932310/0 та № 0001942310/0 відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено та підписано18 січня 2010 року.

Суддя О.В. Солоніченко