Ухвала суду № 134620336, 02.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/172/26

н/п 2-з/953/18/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Дяченко О.М.,

за участю секретаря судових засідань Собченко В.С.,

представника позивача адвоката Фадєєва О.П.,

представника відповідача адвоката Петракова В.А. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петракова Володимира Анатолійовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Хазар» ЛТД до ОСОБА_1 про визнання права оренди припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду міста Харкова знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Хазар» ЛТД до ОСОБА_1 про визнання права оренди припиненим.

Ухвалою суду від 15.01.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

25.02.2026 відповідач подав до суду заяву про забезпечення доказів шляхом:

1) зобов`язати ТОВ Фірма «Хазар» ЛТД, забезпечити доступ до нежитлових приміщень підвалу № 1-6; (одна друга) частина приміщення № 7, № 8-13; 1-ro поверху № 2-10 загальною площею 480, 5 м. кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Вальтера, 6. 10, для огляду всередині, та відповідно можливості складання акту стану орендованих приміщень, або руйнувань-пошкоджень та визначення суми збитків;

2) зобов`язати ТОВ Фірма «Хазар» ЛТД, надати до суду фотознімки об`єкту оренди (які є невід`ємною частиною Акту), які передавались разом із Актом приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна від 07.10.2019р. (Акт приймання-передачі від 07.10.2019р.).

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновків виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (стаття 77 ЦПК України), допустимості (стаття 78 ЦПК України), достовірності (стаття 79 ЦПК України) та достатності (стаття 80 ЦПК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до статті 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Аналізуючи наведені положення, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до ч. ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення доказів мета забезпечення доказів заявником позбавлена конкретності, а також вимоги щодо витребування доказів не дають можливості встановити, що ці вимоги є предметом доказування.

Процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).

Заявником не доведено, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 ст. 118 ЦПК України).

Враховуючи викладене, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку, заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.116,118, 260,261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петракова Володимира Анатолійовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Хазар» ЛТД до ОСОБА_1 про визнання права оренди припиненим відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.03.2026.

Суддя О.М. Дяченко