Постанова № 13461941, 11.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 р. справа № 2а-24641/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-50 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивача Горбачева Е.В.

представника відповідача Часовникова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до Донецького територіального управління Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку про скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №84-ДО, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (далі АКБ «Капітал»)звернулось з адміністративним позовом до Донецького територіального управління Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку (далі - Комісія) про скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №84-ДО

В обґрунтування вимоги позивач зазначив, що 24.03.2010р. Комісією винесено про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №84-ДО, якою на позивача накладено штраф у розмірі 85000,00 грн. на підставі складеного акту про правопорушення №84-ДО. Вищевказаний акт складено відповідно до скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо нездійснення переведення акцій, які отримали вищевказані громадяни у спадщину.

Позивачем 14.01.2010р. отримано документи від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо переведення акцій, які були отримані у спадщину на підставі свідоцтва про спадщину виданого державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори 24.11.2009р. Але станом на 14.01.2010р. банк мав заяву ОСОБА_5 в якій повідомлялось, що в провадженні Марїнського районного суду Донецької області розглядається справа про право на спадщину ОСОБА_5 на майно ОСОБА_6 до заяви було надано копію ухвали цього суду від 17.11.2009р. зазначеною ухвалою суд заборонив державним нотаріусам Ясинуватської державної нотаріальної контори здійснювати будь-які дії з видачі свідоцтва про право на спадщину, а також інші дії повязані з прийняттям спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення розгляду справи. У звязку з тим, що у банку виникли сумніви щодо законності видачі державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори 24.11.2009р. свідоцтва про спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач відмовив зазначеним особам в переведенні цінних паперів з рахунку АКБ «Капітал».

Позивач вважає що штраф на АКБ «Капітал» накладено відповідачем неправомірно, просить скасувати постанову Комісії про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №84-ДО від 24.03.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив що відповідач виніс постанову про накладення санкції на ВАТ «АКБ «Капітал» за правопорушення на ринку цінних паперів №84-ДО від 24.03.2010р. правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України» та частини 2 ст.47 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія по цінним паперам та фондовому ринку.

Статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.14 ст.8 цього Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», ідентифікаційний номер 13486837, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №713628.

АКБ «Капітал» здійснює на фондовому ринку депозитарну діяльність зберігача на підставі ліцензії №399463 серії АГ виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно до рішення від 20.09.2007р.

Основні функції депозитарних установ та правила здійснення операцій при виконанні ними зберігання та обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів, особливості депозитарного обслуговування інститутів спільного інвестування та пенсійних фондів, порядок взаємодії зберігачів і депозитаріїв цінних паперів з іншими учасниками Національної депозитарної системи, вимоги до складання облікового та зведеного облікового реєстру власників цінних паперів, вимоги до здійснення та суміщення депозитарної діяльності визначені «Положенням про депозитарну діяльність» (далі - Положення), затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року N 999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 р. за N 1238/13112.

Судом встановлено, 14.01.2010р. року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до АКБ «Капітал» з заявами про переведення цінних паперів з рахунків зазначеного банку на їх рахунки, відкриті у зберігача ЗАТ «Альтера Фінанс». Серед наданих документів зазначеними особами були надані свідоцтво про право на спадщину №3416 спадкоємцю ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину №3416 спадкоємцю ОСОБА_4 видані 24.11.2009р. державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори.

17.01.2010р. АКБ «Капітал» за вхідним номером 2214 отримав заяву ОСОБА_5 в якій повідомлялось, що в провадженні Марїнського районного суду Донецької області розглядається справа про право на спадщину ОСОБА_5 на майно ОСОБА_6

До заяви ОСОБА_5 надав копію ухвали цього суду від 17.11.2009р. у справі №2-319/10 зазначеною ухвалою суд заборонив державним нотаріусам Ясинуватської державної нотаріальної контори здійснювати будь-які дії з видачі свідоцтва про право на спадщину, а також інші дії повязані з прийняттям спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення розгляду справи.

Згідно до абзацу другого пункту 1 розділу I Положення, безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах, це списання, зарахування або переказ цінних паперів на рахунку у цінних паперах депонента та/або клієнта без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв'язку із зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 глави 2 розділу V Положення обслуговування операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах здійснюється депозитарними установами унаслідок виконання безумовної операції з цінними паперами відповідно до вимог законодавства на підставі відповідних документів або їх копій, засвідчених у встановленому законодавством порядку, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій, і поданих згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 глави 1 цього розділу.

Підпунктом 20 гл.2 р.5 Положення визначено, що облікові операції виконуються протягом не більше трьох робочих днів з дати прийняття розпорядження та/або документів, що є підставою для здійснення цих операцій.

У звязку з тим, що АКБ «Капітал» не здійснив переведення цінних паперів за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зазначені особи звернулись зі скаргами до Донецького територіального управління Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку (вх.№0221 від 27.10.2010р. та №02221 від 20.01.2010.)

Розділом ХІІ Положення встановлено, що контроль за дотриманням вимог цього Положення здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно із законодавством.

Згідно до абз.1 п.9 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за порушення емітентом чи професійним учасником ринку цінних паперів порядку ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, що призвело до втрати системи реєстру (її частини), а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру або до системи депозитарного обліку - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

«Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 р. N 2272, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 р. за N 120/14811.

Ці Правила визначають порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів.

Розділом І Правил визначено, що уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.(п.5)

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність правопорушення, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідним підрозділом територіального органу Комісії в цих Правилах є юридична служба територіального органу Комісії. (п.6)

Структурним підрозділом Комісії в цих Правилах є департамент, управління, відділ Комісії або її територіального органу, який здійснює функції щодо регулювання відповідного напряму діяльності на ринку цінних паперів (п.7)

Розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно уповноваженими особами Комісії (далі - уповноважені особи) у межах наданих повноважень (п.8)

Юридична особа може бути притягнена до відповідальності за вчинення правопорушення не пізніше трьох років з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше двох місяців з дня його виявлення.(п.10)

Розділом VII. Правил передбачено, що розглянувши справу про правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичних осіб, уповноважена особа приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.(п.1)

За справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;

2) про закриття справи.(п.3)

Згідно до Розділу XIV Правил розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.(п.1)

У разі ухилення від виконання або несвоєчасного виконання розпорядження про усунення порушень уповноважена особа застосовує відповідну санкцію та у разі необхідності виносить нове розпорядження.(п.9)

Внаслідок перевірки проведеної Комісією за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідачем було встановлено, що АКБ «Капітал» не здійснив переведення акцій, які отримані вказаними особами у спадщину (безумовна операція), на їх рахунки у цінних паперах протягом 3 днів з моменту отримання документів, та 26.02.2010р.складено акт №84-ДО про правопорушення на ринку цінних паперів.

24.03.2010р. уповноваженою особою Комісії винесено постанову №84-ДО про правопорушення на ринку цінних паперів, якою за порушення підпункту 20 гл.2 р.5 «Положення про депозитарну діяльність» - за ухилення АКБ «Капітал» від внесення змін до системи депозитарного обліку застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 85000 грн.

Крім того, 24.03.2010р. Комісією винесено розпорядження №47-ДО, яким зобовязано АКБ «Капітал» усунути порушення підпункту 20 гл.2 р.5 «Положення про депозитарну діяльність» до 30.03.2010р.

На виконання розпорядження №47-ДО від 24.03.2010р. АКБ «Капітал» 29.03.2010р. та 30.03.2010р. здійснив операції переказу цінних паперів які належали ОСОБА_6 на імя спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно свідоцтв про право на спадщину, виданих 24.11.2009р. державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори, що підтверджено виписками про операції з цінними паперами за період з 29.03.2010р. по 02.04.2010р.

Невиконання вимог депонентів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про переказ акцій в строк визначений підпунктом 20 гл.2 р.5 «Положенням про депозитарну діяльність» позивач обґрунтовує тим, що у зберігача - АКБ «Капітал» виникли сумніви щодо законності видачі державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори 24.11.2009р. свідоцтва про спадщину зазначеним особам.

Проте суд не погоджується з такими доводами позивача з наступних підстав.

Пунктом 13 глави 2 розділу V «Положенням про депозитарну діяльність» визначено, що безумовні операції з цінними паперами здійснюються на підставі наданих депозитарній установі письмових документів, а саме:

виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження";

постанови уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді зупинення розміщення (продажу) та обігу цінних паперів;

свідоцтва про право на спадщину;

свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

документів, що посвідчують виконання операції емітента щодо випущених ним цінних паперів (крім викупу цінних паперів);

інших документів, визначених законодавством.

Безумовні операції щодо певної кількості цінних паперів, що належать власнику (або власникам), можуть здійснюватися тільки зберігачем.

Якщо зазначені вище документи не містять усіх необхідних реквізитів для виконання безумовної операції та/або їх оформлення не відповідає вимогам законодавства, депозитарна установа має право вимагати надання необхідної інформації.

Відповідно до пункту 9 глави 2 розділу V цього Положення порядок здійснення кожної депозитарної операції визначається внутрішніми документами депозитарної установи та може передбачати, зокрема:

приймання розпорядження від ініціатора депозитарної операції та/або відповідних документів, що підтверджують правомірність здійснення цієї депозитарної операції;

передання при необхідності повідомлення про приймання розпорядження або про відмову у виконанні розпорядження ініціатору депозитарної операції;

здійснення відповідних дій щодо виконання розпорядження.

Підставою для відмови депозитарною установою в узятті до виконання розпорядження може бути, зокрема:

розпорядження не відповідає вимогам законодавства щодо його складання та внутрішнім документам депозитарної установи;

у розпорядженні кількість цінних паперів, яка призначена для поставки, перевищує залишок на рахунку в цінних паперах депонента зберігача або клієнта депозитарію, скоригований на кількість цінних паперів, призначених для поставки відповідно до раніше прийнятих, але ще не виконаних розпоряджень;

у розпорядженні на поставку цінних паперів цінні папери, що призначені для поставки, обмежені в обігу і операція щодо переходу прав власності в зв'язку з цим не може бути виконана;

укладення правочину щодо переходу прав власності на цінні папери без участі торговця цінними паперами (за винятком договорів дарування, спадкування та інших, передбачених законодавством). Вказана підстава для відмови в узятті до виконання розпорядження не застосовується депозитарієм;

надання розпорядження стосовно проведення облікової депозитарної операції, що призводить до зміни кількості цінних паперів на рахунках у цінних паперах, у період дії обмежень на здійснення операцій із зазначеними у ньому цінними паперами, накладених судовим рішенням, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, зазначених у розпорядженні на поставку цінних паперів.

Отже, «Положенням про депозитарну діяльність», яке визначає основні функції діяльності депозитарних установ та правил здійснення ними операцій з цінними паперами не передбачено такої підстави у відмові депоненту в переказі акцій, як сумнів банку у правомірності здійснення нотаріусом своїх професійних обов'язків.

Крім того, статтею 2-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

«Порядок перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства» затверджено наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2008 р. N 2260/5 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2008 р. за N 1244/15935

Згідно зазначеного порядку перевірка організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил ведення нотаріального діловодства може бути плановою комплексною перевіркою за певний період, яка здійснюється не частіше одного разу в два роки, та позаплановою повторною перевіркою за зверненнями фізичних і юридичних осіб. (п.2)

Проведення перевірок організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються уповноваженими представниками Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління юстиції), діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату та нотаріальною діяльністю в Україні.(пп.2.1)

Підставою для проведення позапланової повторної перевірки організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса та виконання ними правил нотаріального діловодства є надходження звернення фізичної чи юридичної особи.(2.8.)

Доказів про звернення АКБ «Капітал» до головного управління юстиції в Донецькій області з заявою про перевірку законності видачі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори позивач суду не надав.

Як встановлено у судовому засіданні, після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 нотаріус Ясинуватської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 видала свідоцтва про спадщину за законом на імя спадкоємців ОСОБА_4, ОСОБА_3 24.11.2009р. за реєстровими №№ 3316, 3318.

03.12.2009р. за вх.№1815/0214 до Ясинуватської державної нотаріальної контори надійшла ухвала Марїнського районного суду Донецької області від 17.11.2009р. про заборону державним нотаріусам Ясинуватської державної нотаріальної контори здійснювати будь-які дії з видачі свідоцтва про право на спадщину, а також інші дії повязані з прийняттям спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення розгляду справи.

Отже, свідоцтва про право на спадщину №№ 3316, 3318 на імя спадкоємців були видані раніше ніж Ясинуватською державною нотаріальною конторою була отримана ухвала суду від 17.11.2009р.

15.06.2010р. за вх.№579/0214 до Ясинуватської державної нотаріальної контори надійшла ухвала Марїнського районного суду Донецької області від 27.05.2010р. про скасування заборони встановленою ухвалою цього суду від 17.11.2009р.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані докази, якими він обґрунтовує свої заперечення і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про накладення на АКБ «Капітал» санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №84-ДО від 24.03.2010р. діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням зазначених обставин, суд відмовляє у задоволенні позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення ч.2 ст. 94 КАС України згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем не надано підтвердження судових витрат, суд їх не стягує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до Донецького територіального управління Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку про скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №84-ДО від 24.03.2010р. відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 11 січня 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14 січня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.