Вирок № 134618668, 06.03.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.03.2026

Справа № 334/10222/24

Провадження № 1-кп/334/242/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Енергодар, громадянки України, з вищою освітою, має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Військовослужбовці збройних сил та інших воєнізованих формувань російської федерації шляхом збройної агресії 24.02.2022 незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, інших об`єктів цивільного сектору соціального забезпечення, та здійснили застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям Збройних сил України та об`єктах цивільної інфраструктури, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі на території Запорізької області.

З метою відсічі військовій агресії РФ 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України до 07 лютого 2025 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Енергодарська міська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, як така, що тимчасово окупована російською федерацією з 04.03.2022 року.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Так після повної військової окупації території міста Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, представниками зф держави-агресора рф всупереч порядку установленого Конституцією України, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Василівського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до збройних формувань держави-агресора верств місцевого населення, створено незаконний правоохоронний орган мовою оригіналу - «межрайонное управлении милиции в г. Энергодар», яке у подальшому було змінено на, мовою оригіналу - «отдел полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» (в подальшому, а саме з 21.02.2023 зареєстрований в «реестре юридических лиц,осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Отдел министерства внутренних дел российской федерации «Энергодарский») створеного на захопленій матеріально-технічній базі Енергодарського міського відділу Національної поліції України в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.

Так, громадянка України ОСОБА_5 будучи проросійськи налаштованою особою, маючи критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, перебуваючи у місті Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади, Василівського району Запорізької області, яке з 04.03.2022 і на час складення обвинувального акту є тимчасово окупованою територією, представниками зф держави-агресора рф, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи у правоохоронному органі, погодилася на пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників окупаційної влади держави агресора рф та починаючи з 04 червня 2022 року добровільно зайняла посаду, мовою оригіналу - «начальника отдела участковых уполномоченных полиции и по делам несовершеннолетних» в незаконному правоохоронному органі - мовою оригіналу - «отделе полиции №1 (дислокация г. Энергодар) Управления внутренних дел по г. Васильевка и Васильевскому району» створеному на тимчасово окупованій території міста Енергодар Енергодарської міської територіальної громади, за фактичним місцем розташування: Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників, буд. 17.

Перебуваючи на незаконно займаній посаді в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Енергодар, ОСОБА_5 , починаючи з 04 червня 2022 року, діючи умисно, на виконання покладених на неї окупаційної владою держави-агресора рф обов`язків, здійснювала керівництво, мовою оригіналу - «отделом участковых уполномоченных полиции и по делам несовершеннолетних), вчиняла протиправні дії в інтересах окупаційної влади, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора рф на тимчасово окупованій території Енергодарської міської територіальної громади, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади держави- агресора рф шляхом утворення і функціонування незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території України.

Вказаними діями ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окуповані території України.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Просить врахувати, що у судовому засіданні не було отримано показів свідків які б вочевидь вказували на вчинення нею кримінального правопорушення, неможливо виключити вчинення таких дій під психологічним чи фізичних примусом, тому вважає, що ОСОБА_5 має бути виправдана.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом.

Допитані в судовому засіданні свідки, а саме:

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що до повномасштабного вторгнення працював у м. Енергодар адвокатом. З ОСОБА_5 був добре знайомий, вона працювала в Енергодарському відділу поліції, його офіс знаходився у одній будівлі, що й відділ поліції та суд. З 3 по 4 березня 2022 року місто Енергодар було окуповане, суд перестав працювати, тому в нього теж не було роботи. Приблизно у травні 2022 року окупаційна влада почала створювати місцеву поліцію, пропонували працювати колишнім працівникам поліції. Біля відділу поліції є невеликий кіоск з кавою, біля нього часто збираються поліцейські, адвокати, працівники суду. Десь у червні липні 2022 року, свідок біля цього кіоску спілкувався з ОСОБА_5 особисто. Вона питала його думку, щодо працевлаштування до окупаційної поліції, адже її звільнили з української поліції та виїжджати вона не планує. Свідок їй пояснював, що це все одно державна зрада, бо вона не виконала наказ про виїзд з окупованої території. ОСОБА_5 жалілася, що житла немає, переймалася нестачею коштів, а в неї дитина на утриманні. Потім свідок вже бачив обвинувачену на новій машині, вона йому сказала, що це її машина. Біля відділку поліції бачив обвинувачену неодноразово, тому впевнений, що вона пішла працювати на окупаційну владу. Зі спілкування з обвинуваченою, свідок впевнений, що посаду у окупаційній поліції ОСОБА_5 зайняла добровільно, без примусу. Свідок виїхав з м. Енергодар 24.10.2022 року, можливість виїхати з окупованої території була у всіх бажаючих. Після референдуму у вересні 2022 року це було трохи складніше, необхідно було отримувати дозвіл, але хто хотів усі виїхали.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що з ОСОБА_5 давно знайомий,є хрещеним її сина ОСОБА_10 , вона працювала у Енергодарському відділі поліції, посади її свідок не знає. Свідок виїхав з окупованого м. Енергодар 01.12.2022 року. Зі спілкування з обвинуваченою,свідок знає, що поліції був наказ покинути окуповану територію, проте ОСОБА_5 нікуди їхати не збиралася, сказала, що їй треба доглядати за матір`ю, в неї дитина, тому вона залишиться. В літку 2022 року вони зустрілися особисто, тоді вона сказала, що пішла працювати у російську поліцію, посаду не сказала, щось пов`язане з роботою з неповнолітніми. ОСОБА_5 пояснила, що її знайшли представники окупаційної влади, оскільки були адреси колишніх працівників поліції, запропонували працювати, вона і погодилися. Після цього свідок припинив спілкування з обвинуваченою. Свідок впевнений, що посаду в поліції обвинувачена зайняла добровільно, якщо б її змушували, вона б йому повідомила.

Від допиту інших свідків прокурор відмовився.

Також суду було надані наступні письмові докази.

Протокол огляду від 27.11.2024 року, проведений слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_11 , шляхом пошуку інформації в браузері «Google Chrome» за параметрами пошуку «федеральная налоговая служба россии», слідчим було оглянуто сторінку сайту «Федеральная налоговая служба», в якому було обрано підрозділ «предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП» та здійснено пошук за запитом «Отдел министерства внутренних дел российськой федерации «Энергодарский», знайдено інформацію про реєстрацію юридичної особи 21.02.2023 року «Отдел министерства внутренних дел российськой федерации «Энергодарский», адреса: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, начальник ОСОБА_12 . Протокол огляду від 20.11.2024 року, проведений слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_11 , у ході якого було проведено огляд телеграм каналу «ДШК Друзья майора Селиванова», на якому розміщена публікація від 29.03.2022 року о 08:57 на якому ОСОБА_13 (начальник Енергодарського міжрайонного управління поліції) повідомляє про створення відділів поліції у м. Енергодар та у м. Мелітополь та закликає колишніх працівників поліції приєднатися до створюваних органів поліції рф на окупованих територіях.

Протокол огляду від 15.11.2024 року, проведений слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_11 , у ході якого було проведено огляд телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому розміщена публікація від 28.02.2024 року щодо ОСОБА_5 .

Протоколом огляду від 29.01.2024 року, проведений слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_11 , у ході якого було проведено огляд диску DVD-R №59/14/493т від 29.01.2024 року (розсекречено), який є додатком до копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем. Під час огляду було здійснено відкриття додатку «Телеграм», який зареєстрований на номер НОМЕР_1 під ім`ям « ОСОБА_14 ». Серед чатів виявлено спілкування з видаленим абонентом, в якому 23.07.2022 року о 21:33 абонент « ОСОБА_14 » надіслала документ з навою «Приказ Энергодар 23.07.2022». При відкритті вказаного файлу, було встановлено що це проект наказу про призначення осіб на посади, виконаний на бланку «МВД россии, Главное управление минимтсерства внутрених дел по Запорожской области», серед яких також вказана ОСОБА_5 , яка призначена на посаду «начальника отдела участкових уполномочених полиции по делам несовершенолетних отдела полиции №1 управления внутренних дел по г. Васильевке и Васильевському району по контракту, с 17 июня 2022 года. Основание: заявление ОСОБА_5 ».

Протоколом огляду від 26.11.2024 року, проведений слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_11 , у ході якого було проведено огляд флеш носія №55/623т від 13.09.2022 року (розсекречено), який є додатком до копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем. Під час огляду було здійснено відкриття додатку «Телеграм», який зареєстрований на номер НОМЕР_2 під ім`ям « ОСОБА_15 », в якому серед чатів виявлено чат «РУВД», в якому 26.12.2022 року о 12:03 користувачем « ОСОБА_16 » надіслано файл «Министерство внутренних дел росийськой федерации приказ №460 от26.06.2020 року«Об утверждении Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел рф», а також «Ведомость об ознакомлении с приказом №460 від 26.06.2020 року». Під номером 4 значиться ОСОБА_5 та у відповідному рядку містить підпис; 29.12.2022 року о 10:38 користувачем «Шаман» надіслано документ «График дежурства личного состава ОП№1 УВД по г. Васильевка и Васльевскому району, на период усиленного варианта несения служби». Під час огляду встановлено, що інформацію про ОСОБА_5 вказано в розділі «резерв» 06.0.2023 року та 19.01.2023 року.

Протоколом огляду від 25.11.2024 року проведений слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_11 , у ході якого було проведено огляд диску DVD-R №59/14/486т від 04.09.2022 року який є додатком до копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/908т від 04.09.2022 року (розсекречено). Під час огляду було здійснено відкриття додатку «Телеграм», який зареєстрований на номер НОМЕР_3 під ім`ям « ОСОБА_17 », в якому серед чатів виявлено листування з абонентом « ОСОБА_18 », в якому 01.09.2022 року о 12:33 було надіслано файл під назвою «Отдел полиции №1 (дислокация Энергодар) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», в якому у списку під №15 вказана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посада ««начальник отдела участкових уполномочених полиции по делам несовершенолетних».

Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: постанову про визначення групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій, постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в межах одного органу досудового розслідування, повідомлення про підозру та виклик до слідчого ОСОБА_5 , постанови про оголошення у розшук підозрюваної ОСОБА_5 , повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_5 , доручення про надання безоплатної правової допомоги, постанови про доручення призначити захисника для здійснення безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні, повістки про виклик, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянкою України, зайняла посаду, в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території України, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.111 - 1 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставини, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлені. Обставини, які обтяжує її покарання, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не засуджена, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції встановленої ч.7 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування та органах, що надають публічні послуги, із застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, а також, у відповідності до приписів ст. 54 КК України, з позбавленням спеціального звання «старший лейтенант поліції».

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, у тому числі правоохоронних органах, строком на 15 років, з конфіскацією майна.

Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту її затримання на виконання цього вироку.

Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, у тому числі правоохоронних органах, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціального звання «старший лейтенант поліції».

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1