Постанова № 13461734, 13.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.01.11Справа №2а-14456/10/1/0170 (12:27) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Дубініній А.В., за участю

представника позивача - Панасюк О.О.,

представника відповідача Гайдамака О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом ЗАТ «Кримський ТИТАН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000714001/0 від 19.05.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень, № 0000714001/1 від 05.08.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень, № 0000714001/2 від 19.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених в ньому, пояснив, що Спеціалізованою державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим в період з 11.05.2010 року по 13.05.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

Представник позивача пояснив, що за результатами проведення перевірки складено акт від 13.05.2010 року № 146/40-1/3785994.

Представник позивача зазначив, що перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Кримський ТИТАН» завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 8040000,00 гривень.

Представник позивача пояснив, що на підставі акту перевірки податковим органом складено податкове повідомлення рішення від 19.05.2010 року № 0000714001/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8040000,00 гривень.

Представник позивача зазначив, що висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ є безпідставним.

Представник позивача пояснив, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» подало до Спеціалізованою державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, які були перевірені податковим органом, і ніяких порушень встановлено не було.

Представник позивача зазначив, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим проводила виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року, перевіркою підтверджено повністю заявлене бюджетне відшкодування, про що складена відповідна довідка № 25/40-01/32785994 від 19.03.2010 року.

Представник позивача пояснив, що проведення повторної невиїзної перевірки здійснене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим є порушенням вимог п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача зазначив, що податковий орган в акті перевірки зазначив, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» не має права на податковий кредит, отриманий від постачальника та на бюджетне відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень у звязку з тим, що відомості, викладені у податковій накладній від 29.12.2009 року № 4427, не відповідають дійсності, а саме:постачальник за юридичною адресою, вказаною у податковій накладній не знаходиться.

Представник позивача пояснив, що податкова накладна, надана постачальником, оформлена відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» та містить всі необхідні відомості, в т.ч. і місцезнаходження контрагента.

Представник позивача зазначив, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» були виконані всі необхідні умови, встановлені Законом України «Про податок на додану вартість», для включення сплаченого ПДВ у рахунок бюджетного відшкодування за податковою декларацією за січень 2010 року у розмірі 10293333,33 гривень.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні, пояснила, що податкові повідомлення рішення, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим, № 0000714001/0 від 19.05.2010 року, № 0000714001/1 від 05.08.2010 року, № 0000714001/2 від 19.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень є такими, що прийняті податковим органом законно та обґрунтовано.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (що діяв на момент існування спірних відносин) податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Згідно з п.п. 41.1.1. п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим, є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобовязаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у звязку прийняттям таких повідомлень рішень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є юридичною особою, яка 31.08.2004 року зареєстрований виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 439803, довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 192471 від 18.08.2010 року.

Відповідно до акту перевірки № 146/40-1/32785994 від 13.05.2010 року Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.09.2004 року за № 228.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100264999 від 01.02.2010 року ЗАТ «Кримський ТИТАН» зареєстроване платником ПДВ 16.09.2001 року.

Таким чином, судом встановлено, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим, головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового супроводження підприємств транспорту та інших галузей Управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери діяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим, інспектором податкової служби 2 рангу Мухортовим П.Ю. згідно п.1 ст.11 та п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року, з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 146/40-1/32785994 від 13.05.2010 року (надалі акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що у порушення п.7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» позивачем:

- завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 8040000,00 гривень, відображеного у р.17 Декларації з ПДВ за грудень 2009 року (вх. № 211509 від 19.01.2010 року);

-завищено суму відємного значення ПДВ на суму 8040000,00 гривень, відображеного у р.р.18.2,22.2 Декларації з ПДВ за грудень 2009 року (вх. №211509 від 19.01.2010 року);

-завищено суму відємного значення ПДВ на суму 8040000,00 гривень, відображеного у р.р. 23,24 Декларації ПДВ за грудень 2009 року (вх. № 211509 від 19.01.2010року);

-завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 8040000,00 гривень, та відображено у р.25 Декларації з ПДВ за січень 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що за результатами проведеної перевірки підлягає зменшенню ПДВ, задекларований до відшкодування по декларації за січень 2010 року на суму 8040000,00 гривень.

На підставі акту перевірки № 146/40-1/32785994 від 13.05.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення рішення № 0000714001/0 від 19.05.2010 року, яким за порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Кримський ТИТАН» зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 8040000,00 гривень.

Позивачем податкове повідомлення рішення № 0000714001/0 від 19.05.2010 року було оскаржено в адміністративному порядку.

Судом встановлено, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» 27.05.2010 року начальнику Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим подано скаргу № 02-011-01/5809 про скасування податкового повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000714001/0 від 19.05.2010 року.

Рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим від 28.07.2010 року № 3488/10/31-010 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення рішення № 0000714001/0 від 19.05.2010 року залишено без змін, а скарга ЗАТ «Кримський ТИТАН» - без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження ЗАТ «Кримський ТИТАН» податкового повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000714001/0 від 19.05.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000714001/1 від 05.08.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем 09.08.2010 року Голові ДПА в АР Крим подано скаргу № 02-011-01/8786 про скасування податкового повідомлення рішення № 0000714001/0 від 19.05.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на 8040000,00 гривень, а також рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим від 28.07.2010 року № 3488/10/31-020 про результати розгляду первісної скарги.

Рішенням ДПА в АР Крим від 08.10.2010 року № 2475/10/25-023 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000714001/0 від 19.05.2010 року та рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим від 28.07.2010 року № 3488/10/31-020, прийняте за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а повторна скарга ЗАТ «Кримський ТИТАН» від 09.08.2010 року № 02-011-01/8786 - без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження ЗАТ «Кримський ТИТАН» до ДПА в АРК податкового повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000714001/0 від 19.05.2010 року та рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим від 28.07.2010 року № 3488/10/31-020 про результати розгляду первісної скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000714001/2 від 19.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000714001/1 від 05.08.2010 року та рішення, прийняті за результатом розгляду скарг, поданих позивачем, були оскаржені ЗАТ «Кримський ТИТАН» до ДПА України.

Рішенням від 05.11.2010 року № 11722/6/25-0115 ДПА України продовжено до 19.11.2010 року строк розгляду повторної скарги.

Станом на день розгляду справи рішення ДПА України, прийняте за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення № 0000714001/1 від 05.08.2010 року та рішення, прийняті за результатом розгляду скарг, поданих ЗАТ «Кримський ТИТАН», суду не надано.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 договору № 1514/3 від 29.12.2009 року, укладеного позивачем з ТОВ «Облреахім», (надалі - договір) ЗАТ «Кримський ТИТАН» («Покупець») передає, а ТОВ «Облреахім» («Продавець») покупає мазут М-100, (надалі Товар) в кількості та за цінами згідно додаткам, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно п.1.2 договору Товар використовується для виробничих цілей Покупця.

Відповідно до п.3.1 договору продаж товару здійснюється на умовах СРТ м.Армянськ, склад Покупця (в редакції «Інкотермс -2000»).

Згідно з п.3.2 договору строк постачання: 150 днів від дати надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, але не пізніше 1 липня 2010 року.

Відповідно до п.3.3 договору на кожну партію Товару Продавець надає Покупцю наступні документи:

-накладну на відпустку товару;

-оригінал рахунку фактури;

-сертифікат якості заводу виробника;

-податкову накладну.

Зазначені документи повинні бути надані представнику Покупця разом з Товаром.

Згідно з п.10.5 договору строк дії договору від дати підписання до 31.12.2010 року.

Відповідно до Додатку № 1 до договору Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар: Мазут М-100 кількістю 12000 т за ціною 3350,00 гривень без ПДВ за 1 т на загальну суму 48240000,00 гривень (ПДВ 8040000,00 гривень). 25.06.2010 року ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Облреахім» уклали додаткову угоду до договору за № 1, відповідно до п.1 якої п.3.2 договору викладено в наступній редакції: «Строк поставки: 247 днів з дати надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок Подавця, але не пізніше 30 вересня 2010». Зазначена додаткова угода є невідємною частиною договору № 1514/3 від 29.12.2009.

Інші пункти договору № 1514/3 від 29.12.2009 року залишаються без змін.

12.07.2010 року ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Облреахім» уклали додаткову угоду до договору за № 2, відповідно до п.1 якої п.7.4 договору викладено в новій редакції.

Зазначена додаткова угода є невідємною частиною договору № 1514/3 від 29.12.2009.

Інші пункти договору № 1514/3 від 29.12.2009 року залишаються без змін.

27.10.2010 року ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Облреахім» уклали додаткову угоду до договору за № 3, відповідно до п.1 якої п.3.2 договору викладено в наступній редакції: «Строк постачання 368 днів від дати надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, але не пізніше 31 грудня 2010».

Зазначена додаткова угода є невідємною частиною договору № 1514/3 від 29.12.2009.

Інші пункти договору № 1514/3 від 29.12.2009 року залишаються без змін.

24.12.2010 року ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Облреахім» уклали додаткову угоду до договору за №4, відповідно до п.1 якої п.3.2 договору викладено в наступній редакції: «Строк постачання: не пізніше 30 грудня 2011 р».

Згідно п.2 додаткової угоди п.10.5 договору викладено в наступній редакції: «Строк дії договору від дати підписання до 31.12.2011 р.».

Зазначена додаткова угода є невідємною частиною договору № 1514/3 від 29.12.2009.

Інші пункти договору № 1514/3 від 29.12.2009 року залишаються без змін.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору здійснено попередню оплату ТОВ «Облреахім» за товар, який постачатиметься за договором, на суму 48240000,00 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 21786 від 29.12.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Облреахім» виписано податкову накладну від 29.12.2009 року № 4227 на суму 48240000,00 гривень (ПДВ в розмірі 8040000,00 гривень).

Судом встановлено, що податкова накладна № 4227 на суму 48240000,00 гривень (ПДВ в розмірі 8040000,00 гривень) включена позивачем до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року була подана до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим 19.01.2010 року, що підтверджується вхідним штампом податкового органу на ній.

Судом встановлено, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» 19.02.2010 року до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 року (вх. № 456), розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що до складу бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року включено відємне значення з ПДВ за грудень 2009 року, яке склалося за рахунок податкового кредиту по ТОВ «Облреахім» в розмірі 8040000,00 гривень.

Суд зазначає, що спірними податковими повідомленнями рішеннями позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість винесення податковим органом податкових повідомлень рішень № 0000714001/0 від 19.05.2010 року, № 0000714001/1 від 05.08.2010 року, № 0000714001/2 від 19.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, та бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Суд зазначає, що необхідними підставами для відшкодування ПДВ з бюджету є наявність у платника податку податкової накладної, виданої продавцем товару та оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з ПДВ та докази використання отриманого товару в господарській діяльності.

Перевіряючи наявність підстав для відшкодування позивачеві ПДВ в сумі 8040000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Кримський ТИТАН», у звязку з чим позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 8040000,00 гривень.

Посилання позивача на незаконність проведення 13.05.2010 року повторної невиїзної документальної перевірки суд не приймає до уваги та зазначає, що проведена 13.05.2010 року перевірка є документальною невиїзною перевіркою ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року, з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

При цьому, проведена 19.03.2010 року перевірка була позаплановою виїзною перевіркою ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 29810423,00 гривень за січень 2010 року на розрахунковий рахунок платника в банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Крім того, в акті перевірки № 25/40-01/32785994 від 19.03.2010 року було зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 XII «Про державну податкову службу в Україні» із змінами і доповненнями.

Отже, суд зазначає, що проведення податковим органом вищевказаних перевірок є правомірним.

Перевіряючи допущення позивачем порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Кримський ТИТАН» та наявність у позивача податкової накладної, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Суд зазначає, що як встановлено вище, ТОВ «Облреахім» виписано податкову накладну від 29.12.2009 року № 4227 на суму 48240000,00 гривень (ПДВ в розмірі 8040000,00 гривень), яка була отримана позивачем.

Таким чином, отримання ЗАТ «Кримський ТИТАН» податкової накладної від 29.12.2009 року № 4227 на суму 48240000,00 гривень є підставою для виникнення права позивача на податковий кредит.

Посилання податкового органу на той факт, що відомості, викладені у податковій накладній від 29.12.2009 року № 4227, не відповідають дійсності, а саме: постачальник за юридичною адресою, вказаною в податковій накладній від 29.12.2009 року № 4227, не знаходиться, у звязку з чим позивачем допущено порушення п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд не приймає до уваги та зазначає, що зазначена обставина не є підставою для відмови платнику податку в формуванні податкового кредиту.

Суд зазначає, що доводи податкового органу щодо того, що постачальник - ТОВ «Облреахім» за юридичною адресою, вказаною в податковій накладній від 29.12.2009 року № 4227, не знаходиться, спростовуються наступним:

-актом перевірки № 4213/23-3/34876538 від 13.05.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Облреахім» (ЄДРПОУ 34876538) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ «Кримський ТИТАН» (ЄДРПОУ 32785994) за грудень 2009 року;

-витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 08.12.2010 року.

Перевіряючи факт оплати продавцю - ТОВ «Облреахім» за договором № 1514/3 від 29.12.2009 року вартості товару з ПДВ: мазуту М-100, суд зазначає наступне.

Суд підкреслює, що, як встановлено вище, ЗАТ «Кримський ТИТАН» здійснено попередню оплату ТОВ «Облреахім» за мазут М-100, який є предметом постачання за вищевказаним договором, на суму 48240000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 21786 від 29.12.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Отже, вищевказане підтверджує факт сплати продавцю - ТОВ «Облреахім» за договором № 1514/3 від 29.12.2009 року вартості товару з ПДВ: мазуту М-100, який є предметом постачання.

Щодо факту реального виконання зобовязань, а саме постачання мазуту М-100 ТОВ «Облреахім», відносно якого ЗАТ «Кримський ТИТАН» нарахувало та включило ПДВ до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, та використання зазначеного товару позивачем в господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, предметом договору № 1514/3 від 29.12.2009 року, укладеного ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Облреахім», є мазут М-100 в кількості та за цінами згідно додаткам до договору.

Судом встановлено, що невідємними частинами вищевказаного договору є укладені додаткові угоди до нього.

Судом встановлено, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Облреахім» були укладені додаткові угоди № 1 від 25.06.2010 року, додаткова угода № 2 від 12.07.2010 року, додаткова угода № 3 від 27.10.2010 року, додаткова угода № 4 від 24.12.2010 року.

З останньої додаткової угоди № 4 від 24.12.2010 року до договору № 1514/3 від 29.12.2009 року вбачається, що п.3.2 договору викладено в наступній редакції: «Строк постачання: не пізніше 30 грудня 2011 р.».

Отже, з вищевказаного вбачається, що товар, який є предметом постачання за вищевказаним договором, взагалі не був поставлений позивачеві.

Доказами того, що мазут М-100 не був поставлений за вищевказаним договором на момент звернення позивача з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування є листування, яке відбувалося між ЗАТ «Кримський ТИТАН» та ТОВ «Облреахім».

Так, судом встановлено, що 25.10.2010 року позивачем директору ТОВ «Облреахім» направлено лист за № 04-013-27/12066, в якому позивач просив організувати постачання мазуту марки И-100 та направити графік постачання.

З відповіді директора ТОВ «Облреахім» від 27.10.2010 року за вих. № 27/10-10 на вищевказаний лист позивача вбачається, що ТОВ «Облреахім» має труднощі в переговорах з нафтовими компаніями в питанням цінової політики та якісних показників, у звязку з чим просить пролонгувати строк постачання мазуту за договором.

Таким чином, судом встановлено, що фактичне відвантаження товару за договором № 1514/3 від 29.12.2009 року не проводилось.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що факт виконання зобовязань за договором № 1514/3 від 29.12.2009 року щодо постачання мазуту марки М-100 є недоведеним.

Суд підкреслює, що виникнення права на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає виконання умови щодо реальності вчинення господарських операцій з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Приймаючи до уваги, що товар за договором № 1514/3 від 29.12.2009 року позивачеві поставлено не було, відповідно зазначений товар не використовувався в господарській діяльності.

Таким чином, приймаючи до уваги, що товар за договором № 1514/3 від 29.12.2009 року не використовувався позивачем в господарській діяльності, суд приходить до висновку про відсутність у позивача обовязкової сукупності підстав для відшкодування ПДВ з бюджету, а саме: наявність у платника податку податкової накладної, виданої продавцем товару та оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з ПДВ та використання отриманого товару в господарській діяльності.

На підставі викладеного, суд зазначає про відсутність у ЗАТ «Кримський ТИТАН» права на отримання бюджетного відшкодування за зазначеними операціями.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що податковим органом податковими повідомленнями рішеннями № 0000714001/0 від 19.05.2010 року, № 0000714001/1 від 05.08.2010 року, № 0000714001/2 від 19.10.2010 року обґрунтовано зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування на 8040000,00 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000714001/0 від 19.05.2010 року, № 0000714001/1 від 05.08.2010 року, № 0000714001/2 від 19.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8040000,00 гривень не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.01.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 18.01.2011 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.