Постанова № 13461710, 23.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.10Справа №2а-11898/10/15/0170 (16:50) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Маляр К.В., за участю:

представника позивача - Вишневського В.Л.

представника відповідача Володькіна С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Євротранс»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулося з адміністративним позовом Приватне підприємство «Євротранс» (далі позивач) до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.09.2010 року №0003091502/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Євротранс» з податку на додану вартість за червень 2010 року. За результатами перевірки посадовими особами відповідача складений акт від 20.08.2010 року №3300/15-2/32003201. Відповідно до висновків акту встановлено порушення ПП «Євротранс» п.п. 5.1.13 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, у сумі 11303,00 гривень. На підставі акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.09.2010 року №0003091502/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 гривень. Позивач зазначає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Закону України «Про податок на додану вартість», тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.09.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення на адміністративний позов. Представник відповідача зазначив, що податкове повідомлення рішення, оскаржуване позивачем, було прийнято за результатами проведеної перевірки у звязку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах повноважень, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначив, що рішенням Ялтинської міської ради №1655 від 24.07.2008 року були погоджені тарифи на проїзд на міських автобусних маршрутах на території м. Ялта. Представник відповідача підкреслив, що відповідно до пп. 5.1.13 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від оподаткування звільняються операції з наданням послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом, а ні погоджуються.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість.

Такім чином, органи державної податкової служби, в даному випадку, Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим, є субєктом владних повноважень, який у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю відповідача є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобовязаний перевірити, чи прийнято податкове повідомлення рішення, яким позивачеві визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкцій на загальну суму 37300,00 гривень, на підставі закону, у межах повноважень податкового органу та у спосіб, передбачений законом.

Судом встановлено, що ПП «Євротранс» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 32003201), зареєстрованою виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 26.06.2002 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 445069 (а.с.21), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-06-01/1211 (а.с.22), статутом позивача (а.с. 23-46), є платником податків і зборів (обовязкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Євротранс» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязано виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

20.08.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Євротранс» з податку на додану вартість за червень 2010 року.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складений акт від 20.08.2010 року №3300/15-2/32003201, за висновками якого встановлено порушення п.5.1.13 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, у сумі 11303,00 гривень (а.с.10).

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.09.2010 року №0003091502/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 гривень (а.с.16).

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Відповідно до п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР оподаткування звільняються операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Судом встановлено, що ПП «Євротранс» відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року N 2344-III та договору №22/09 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 10.12.2009 року, договору №20/09 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 10.12.2009 року, договору №48/10 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 09.04.2010 року здійснює господарську діяльність по наданню послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Ялта.

На підставі рішення №1655 від 24.07.2008 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради з 01.08.2008 року був погоджений єдиний тариф 2-00 гривень на проїзд на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі. Дія зазначеного рішення поширюються на всіх автомобільних перевізників, які обслуговують міські автобусні маршрути загального користування в м. Ялта на зазначених в додатку до рішенні маршрутах, у тому числі на ПП «Євротранс».

Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснює діяльність по наданню послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом у межах населеного пункту, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що на ПП «Євротранс» не поширюються пільги, встановлені п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 та п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачу тарифи органом місцевого самоврядування були погоджені, а ні врегульовані, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Частиною 6 статті 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III, який є спеціальним законом та визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, встановлено, що реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту методику розрахунку тарифів за видами перевезень.

Механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, автобусних маршрутах спеціальних перевезень та автобусних маршрутах нерегулярних перевезень, а також тарифів на послуги з перевезення пасажирів у таксі та легковими автомобілями на замовлення встановлений Методикою розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку Українивід 17 листопада 2009 року N 1175, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України27 листопада 2009 р. за N 1146/17162 (далі Методика).

Відповідно до п.1.1. Методики вона застосовується органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми господарювання.

Пунктом 1.3. Методики передбачено, що тариф регульований - це тариф на послуги, який відповідно до законодавства встановлюється (затверджується або погоджується) органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

Статтею 28 ч. 1 п. «б» Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року №280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських ради належить здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів.

Виходячи з аналізу наведених норм Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року N 2344-III, Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17 листопада 2009 року N 1175, Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР суд дійшов висновку про правомірність заповнення позивачем рядка 4 колонки А декларації з ПДВ за червень 2010 року (операції, які звільнені від оподаткування) на суму 61022 гривень, оскільки ці операції згідно п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування. При розгляді справи суд зясував у сторін питання достовірності та правильності розрахунку суми, зазначеної у рядку 4 колонки А податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період червня 2010 року, на що представник відповідача зазначив, що спору по правильності визначення цієї сум немає, спір є суто правовій, у звязку з невірно застосуванням, на думку представника відповідача, ПП «Євротранс» підпункту 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 та п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який, на його думку, не поширюються на спірні правовідносини та не підлягає, у даному випадку, застосуванню, у звязку з чим позивачем було занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у звітному періоді червня 2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних, допустимих доказів своєї правової позиції на підтвердження правомірності нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 гривень.

Виходячи з встановлених судом обставин справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 11303,00 гривень, а також штрафних санкцій на суму 25997,00 гривень, визначених згідно п.п. «в» п 4.2.2. ст. 4 п.п. 17.1.4 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 року.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення рішення від 02.09.2010 року №0003091502/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.11.2010 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 26.11.2010 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим від 02.09.2010 року №0003091502/0 про визначення Приватному підприємству «Євротранс» суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 37300,00 гривень

3.Стягнути на користь Приватного підприємства «Євротранс» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.