Рішення № 134613290, 05.03.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/18/26

Провадження № 2/353/189/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання - Гаврилів Х.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на земельну частку (пай) розміром 18,73 в ум.кад.га. у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Червона калина», що в с. Будзин Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом піля смерті померлого чоловіка ОСОБА_6 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її свекру ОСОБА_5 належало право на земельну чатку (пай) у розмірі 18,73 в ум.кад.га, у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Червона калина», що в с. Будзин Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 свекор ОСОБА_5 помер. Ще за життя він склав заповіт, яким на випадок смерті, все своє майно заповів своєму синові (її чоловікові) ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за заповітом на все належне йому майно. Після смерті свекра ОСОБА_5 спадщину за заповітом прийняв його син (її чоловік) ОСОБА_6 , шляхом постійного проживання разом і спадкодавцем на час відкриття спадщини, але за життя не оформив своїх спадкових прав і ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті чоловіка ОСОБА_6 спадщину за законом прийняла вона, шляхом постійного проживання разом і спадкодавцем на час відкриття спадщини. Їхні діти (відповідачі по справі) ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 від спадкування відмовилися і на спадщну не претендують. Інших спадкоємців немає.

Однак, в нотаріальному порядку їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну частку (пай), у зв`язку з тим, що відсутній Сертифікат на право на земельну частку (пай).

Вказала, що за життя ОСОБА_5 не отимав Сертифікат на право на земельну частку (пай). Разом з тим, право на земельну частку (пай) в розмірі 18,73 в ум.кад.га. свекра ОСОБА_5 підтверджується довідкою Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 214 від 01.03.2024 року про те, що він дійсно включений в списки громадян, що мають право на середню земельну частку (пай), яка є складовою проекту роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Будзинської сільської ради під № 4, розмір земельної частки (паю) становить 18,73 в ум.кад.га.

У зв`язку з вищевказаним, позивач просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 18,73 в ум.кад.га. у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Червона калина», що в с. Будзин Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом піля смерті померлого чоловіка ОСОБА_6 .

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак в позовній заяві у випадку її неявки в судове засідання просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник відповідача Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явилися, на адресу суду подали заяви (а.с. 111, 123, 129, 134), в яких позов визнали в поному обсязі та просили розгляд справи проводити без їх участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що відповідно до довідки Будзинського старостинського округу № 1 Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 214 від 01.03.2024 року ОСОБА_5 (свекор позивача) дійсно включений в списки громадян, що мають право на середню земельну частку (пай), які є складовою проекту роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Будзинської сільської ради під № 4, розмір земельної частки (паю) становить 18,73 умовних кадастрових гектарів (а.с. 79).

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 29-9-0.331-5690/0/2-25 від 19.12.2025 року (а.с. 5), відповідно до інформації, наданої відділом № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління встановлено, що у Відділі зберігається архівний примірник державного акту на право колективної власності на землю серії ІФ № 001402, який видано спілці селян «Червона калина» с. Будзин Тлумацького району Івано-Франківської області, якій передано в колективну власність 370,8 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Тлумацької районної ради від 09.12.1999 року та зареєстровано 29.12.1999 року в Книзі записів державних актів за № 2. В додатку 1 до державного акту Списки громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства зазначено прізвище, ім`я та по батькові громадян з №№ 1-5 та з №№ НОМЕР_1 . Інші дані відсутні. Крім того, повідомило, що у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу обліковується Проект роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Будзинської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, який затверджено розпорядженням Тлумацької районної державної адміністрації 25.12.1997 року № 757, до якого долучено списки громадян, що мають право на середню земельну частку (код документації 1997МФ14ІФТЛ000003). В списках громадян, що мають право на середню земельну частку (пай) зазначено прізвище ОСОБА_5 (свекор позивача), як пенсіонера с. Одаїв членів спілки «Червона калина» (під № 4), розмір земельної частки (паю) якого складає 22,3 умовних кадастрових гектарів. Вартість частки (паю) згідно розрахунку з списків громадян, що мають право на середню земельну частку (пай) складає 3059,05 грн. Відповідно до Проектру землеустрою щодо організації території селянських господарств з врахуванням заходів по охороні земель на території Будзинської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, який затверджений розпорядженням Тлумацької районної державної адміністрації від 25.11.200 року № 658 та обліковується в місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель за кодом 2008МФ25ІФТЛ000004, гр. ОСОБА_5 (свекор позивача) визначено розмір земельних ділянок, що передаються у власність за рахунок належних їх часток (паїв), а саме: 18,73 умовних кадастрових гектари становить 0,5659 га в урочищі «За селом» (контур № 194).

Із вищевказаних документів вбачається, що ОСОБА_5 (свекор позивача) мав право на земельну частку (пай) в розмірі 18,73 в ум.кад.га, яка розташована на території Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

У Постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №563/1407/19 зазначено, що статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Чоловік позивача ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження (а.с. 7). Позивач ОСОБА_10 29.09.1990 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 7 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (свекор позивача), а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 (чоловік позивача), що підтверджується копіями свідоцтва про смерть (а.с. 3). Ще за життя ОСОБА_5 (свекор позивача) посвідчив заповіт, яким усе належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за Законом матиме право, заповів своєму синові ОСОБА_6 (чоловік позивача), що підтверджується копією заповіту від 10.01.2008 року, зареєстрованому в реєстрі за № 1 (а.с. 87).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_12 вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Після смерті ОСОБА_5 (свекор позивача) його син ОСОБА_6 (чоловік позиваа) прийняв спадщину за заповітом, так як постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Олешанської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області № 1047 від 12.12.2019 року (а.с. 9). 08.06.2020 року ОСОБА_6 (чоловік позивача) отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, успадкувавши земельні ділянки, які не є предметом даного позову (а.с. 94 зворот, 98, 105, 107).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 129/2020 від 08.06.2020 року, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_5 (свекор позивача) (а.с. 82-109), з якої вбачається, що чоловік позивача ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 (свекор позивача), який прийняв та частково оформив спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом, які б бажали прийняти спадщину немає.

Після смерті ОСОБА_6 (чоловік позивача) ОСОБА_1 (позивач) прийняла спадщину за законом, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 546 від 22.11.2024 року (а.с. 10). 24.07.2025 року ОСОБА_1 (позивач) отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, успадкувавши 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельні ділянки, які не є предметом даного позову (а.с. 51, 55 зворот, 59 зворот, 63 зворот, 71 зворот, 76).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 464/2024 від 22.11.2024 року, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_6 (чоловік позивача) (а.с. 36-81), з якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , яка прийняла та частково оформила спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом, які б бажали прийняти спадщину немає.

Отже, на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на право на земельну частку (пай) в розмірі 18,73 в ум.кад.га, яка розташована на території Будзинської сільської ради Тлумацького (на даний час Івано-Франківського) району Івано-Франківської області в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який у свою чергу успадкував вказане право на земельну частку (пай) після смерті батька ОСОБА_5 (свекор позивача).

В нотаріальному порядку позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 на право на середню земельну частку (пай) у землі, розміром 18,73 в ум.кад.га, що перебуває на території Будзинської сільської ради Івано-Франківського (до ліквідації Тлумацького) району Івано-Франківської області в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, у зв`язку з тим, що відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай), який належав ОСОБА_5 (свекор позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. № 649/02-31 від 24.11.2025 року (а.с. 11-12).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 .

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з відсутністю на час складання рішення клопотання позивачів, питання про повернення судового збору не вирішується.

На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 142, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право на земельну чатку (пай), розміром 18,73 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Червона калина», що в с. Будзин Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, що належало ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК