Ухвала суду № 134613111, 06.03.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/442/26

Провадження №: 2/343/500/26

У Х В А Л А

про передачу справи іншому суду

06 березня 2026 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до АТ "УКРНАФТА" про стягнення моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 900000,00 грн та понесені судові витрати.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом вказаної норми, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріплений у ч. 1 ст. 6 вказаної Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (п. 24 рішення від 20.07.2006, заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Водочас Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус судів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. Питання про підсудність справ позовного провадження визначається главою 2 розділу І ЦПК України.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Вимогами ч. 1 ст. 23 ЦПК України визначено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

У статті 27 ЦПК України регламентовано, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач, звертаючись до суду із вимогою про стягнення моральної шкоди, як відповідача зазначає АТ "УКРНАФТА", код ЄДРПОУ 00135390, і саме з нього просить стягнути визначену ним суму відшкодування.

Однак, як слідує з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є загальнодоступним, місцезнаходженням Акціонерного товариства "УКРНАФТА" є м. Київ, провулок Несторівський 3-5, що свідчить про те, що справа не підсудна Долинському районному суду Івано-Франківської області.

Натомість позовна заява не містить обґрунтувань щодо підстав застосування позивачем правил альтернативної підсудності, передбачених ст. 28 ЦПК України, у тому числі і щодо підсудності позову, що виникає з діяльності філії або представництва юридичної особи, не зазначає таких в жодному процесуальному статусі, як і не заявляє до них своїх вимог. Не заявляє він і інших позовних вимог, які б давали підстави для розгляду його позову за місцем його (позивача) реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За викладених вище обставин, суддя дійшла висновку про наявність підстав для передачі цієї справи за підсудністю за місцем реєстрації юридичної особи до належного суду, яким є Шевченківський районний суд м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 31, 32 187 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ "УКРНАФТА" про стягнення моральної шкоди передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя: С.М.Монташевич