Ухвала суду № 134611850, 02.03.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2974/25

Провадження №2/148/313/26

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,

при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тульчинської державної нотаріальної контори, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності (нікчемності) заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа.

В підготовче засідання позивач-відповідач та її предстаник не з`явилися. Від позивача-відповідача надійшов відзив за заустрічним позовом, згідно якого остання просить відмовити у задоволенні позову. Також від неї надійшло клопотання про закриття провадження, згідно якого вона просить закрити провадження в частині прийняття судом зустрічного позову ОСОБА_2 в частині визнання недійсним (нікчемним) заповіту, посвідченого 16.02.2023, обгрунтовуючи це тим, що оспорюваний ОСОБА_2 заповіт був предметом розгляду у справі №148/444/24, рішення у якій набрало законної сили. Окрім того, ОСОБА_1 у позовній заяві заявлено клопотання про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Від представника позивача-відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання, згідно якого він просить вирішити питання з приводу заявленого клопотання ОСОБА_1 , закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду, підготовче засідання провести у його та ОСОБА_1 відсутність. Також останнім було подано заперечення на клопотання, згідно якого він просить відмовити в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, обгрунтовуючи це тим, що клопотання є необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки висновок експерта може стосуватися виключно предмета спору.

Відповідач - позивач та його представник в підготовче засідання не з`явилися. Від представника відповідача-позивача ОСОБА_5 надійшла заява про виклик свідків, згідно якої він просить допитати в якості свідка ОСОБА_6 , який можу надати свідчення щодо стану ОСОБА_7 під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 . Також від нього надішло клопотання про призначення експертизи, згідно якої він просить призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу, обгрунтовуючи це тим, що ОСОБА_2 вважає, що підпис у відзиві на позовну заяву виконаний іншою особою, а не ОСОБА_1 . Окрім того ним подано заяву, згідно якої він просить підготовче засідання провести у його та ОСОБА_2 відсутність.

Третя особа - представник Тульчинської державної нотаріальної контори в підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, згідно довідки про доставку електронного листа (а.с.153), про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд розглядає справу в підготовчому засіданні за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши заяви та клопотання учасників справи, а також матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.8, 10, 15 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання свідків; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи ) для розгляду справи по суті.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.1, 4 ст.91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Відповідно до ст.92 ЦПК України сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, з метою з`ясування фактичних обставин справи, суд вважає необхідним задовольнити клопотання позивача та заяву представника відповідача-позивача про виклик свідків.

Вирішуючи клопотання позивача-відповідача про закриття провадження, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження це стадія судового процесу, в якій з`ясовується предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи по суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

У відповідності до вимог ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Необхідність застосування вказаної норми права зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами й обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Отже, закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України можливе за умов, якщо рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.2 ст.256 ЦПК України).

Крім того, заборона розгляду тотожного позову випливає і з принципу правової визначеності.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №761/7978/15-ц зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Дослідивши матеріали справи у межах, необхідних для вирішення клопотання, судом встановлено, що предмет позову та суб`єктний склад учасників даного провадження не є тотожним зі складом учасників справи та предметом спору у справі №148/444/24. При цьому суд зауважує, що визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності (нікчемності) заповіту мають різну природу застосування.

Відтак підстав для застосування п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України немає, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Вирішуючи клопотання представника відповідача-позивача про призначення експертизи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже з аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В той же час нормами процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача у відзиві.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги предмети позовів, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити у зв`язку із відсутністю підстав для його задоволення, оскільки мета призначення експертизи не стосується предметів позовів.

У ході підготовчого провадження та під час проведення підготовчого засідання у даній справі проведено підготовчі дії, передбачені ч.2 ст.197 ЦПК України. При цьому, підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому засіданні не встановлено.

Згідно п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті вчинено всі необхідні процесуальні дії, підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає, тому суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Керуючись ст.129 Конституції України, ст.12, ч.1 ст.76, ч.1, 4 ст.91, ст.92, п.п. 1, 2 ч. 1 ст.103, ст.189, 196, 198, 200, п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання позивача-відповідача ОСОБА_1 та заяву представника відповідача-позивача Кугутюка О.В. про виклик свідків задольнити.

У задоволенні клопотання позивача-відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача-позивача Кугутюка О.В. про призначення експертизи відмовити.

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тульчинської державної нотаріальної контори, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності (нікчемності) заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 02 квітня 2026 року о 13:00 годині під головуванням судді Ковганича С.В. в приміщенні Тульчинського районного суду за адресою: вул.Перемоги, 16, м.Тульчин, Вінницька область.

В судове засідання викликати учасників справи та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Попередити свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду за ст.384, 385 КК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки: http://tl.vn.court.gov.ua/sud0226/.

Копію ухвали до відома направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя