Ухвала суду № 134611605, 03.03.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 Справа №607/2282/26 Провадження №1-кп/607/1175/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12013210020000230 від 23.09.2013 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чортків Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , працюючого водієм, неодруженого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням у кримінальному провадженні №12013210020000230 від 23.09.2013 про звільнення підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вказаного клопотання, на початку березня 2012 року в ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на підбурювання до давання хабара жителя Тернопільської області ОСОБА_7 за вирішення питання із його працевлаштуванням в Антикорупційний комітет України. Реалізуючи свій злочинний намір, на початку березня 2012 року, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що Антикорупційний комітет України згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як державна установа, але не функціонує у зв`язку з відсутністю бюджету, та, не будучи наділеним відповідними повноваженнями щодо призначення на посади та звільнення з посад співробітників Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України, повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займає посаду начальника Заліщицького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України, та може вирішити питання із працевлаштуванням у вищевказаний комітет. B подальшому, ОСОБА_4 запропонував йому посаду спеціаліста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України, при цьому зазначивши, що для позитивного вирішення питання щодо призначення на вказану посаду, йому необхідно оплатити грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 31622,59 гривні, чим своїми діями підбурив його додавання хабара. На дану пропозицію ОСОБА_7 погодився, оскільки вважав, що не виконання злочинних вимог ОСОБА_4 може призвести до настання шкідливих наслідків для його законних прав та інтересів, а саме у не призначенні його на вищевказану посаду, і у зв`язку з цим вимушений був погодитися на злочинні вимоги щодо передачі хабара. Так, на початку березня 2012 року ОСОБА_7 , згідно попередньої домовленості, перебуваючи в центрі у м. Бучач Тернопільської області, будучи переконаним, що він буде влаштованим на посаду спеціаліста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України і відповідно, матиме статус державного службовця, передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3850 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 30746,1 гривень, як хабар за своє працевлаштування на вищевказану посаду.

Вказані дії підозрюваного ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), тобто підбурювання до давання хабара.

Окрім цього, згідно з клопотанням, в березні 2012 року в ОСОБА_4 повторно виник злочинний намір, направлений на підбурювання до давання хабарів жителів Тернопільської області за вирішення питання із їх працевлаштуванням в Антикорупційний комітет України. Реалізуючи свій злочинний намір, в березні 2012 року ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що Антикорупційний комітет України згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як державна установа, але не функціонує у зв`язку з відсутністю бюджету, та, не будучи наділеним відповідними повноваженнями щодо призначення на посади та звільнення з посад співробітників Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України, повідомив ОСОБА_8 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займає посаду начальника Заліщицького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України, та може вирішити питання із працевлаштуванням у вищевказаний комітет. В подальшому, ОСОБА_4 запропонував йому посаду спеціаліста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України, при цьому зазначивши, що для позитивного вирішення питання щодо призначення на вказану посаду, йому необхідно оплатити грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 31622,59 гривні, чим своїми діями підбурив його до давання хабара. На дану пропозицію ОСОБА_8 погодився, оскільки вважав, що не виконання злочинних вимог ОСОБА_4 може призвести до настання шкідливих наслідків для його законних прав та інтересів, а саме, у не призначенні його на вищевказану посаду, і у зв`язку з цим вимушений був погодитися на злочинні вимоги щодо передачі хабара. Так, 18.03.2012 ОСОБА_8 , згідно попередньої домовленості, перебуваючи поблизу автосалону «Хюндай» по вул. Микулинецька в м. Тернополі, будучи переконаним, що він буде влаштованим на посаду спеціаліста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України і відповідно матиме статус державного службовця, передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 31419,38 гривень, як хабар за своє працевлаштування на вищевказану посаду.

Також, відповідно до клопотання, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на підбурювання до давання хабара, на початку квітня 2012 року ОСОБА_4 через ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 посаду юриста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України, при цьому зазначивши, що для позитивного вирішення питання щодо призначення на вказану посаду, йому необхідно оплатити грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 31561,47 гривню, чим своїми діями підбурив його до давання хабара. На дану пропозицію ОСОБА_9 погодився, оскільки вважав, що не виконання злочинних вимог ОСОБА_4 може призвести до настання шкідливих наслідків для його законних прав та інтересів, а саме у не призначенні його на вищевказану посаду, і у зв`язку з цим вимушений був погодитися на злочинні вимоги щодо передачі хабара. Так, в кінці квітня 2012 року ОСОБА_9 , згідно попередньої домовленості, перебуваючи по вул. Живова у м. Тернополі, будучи переконаним, що він буде влаштованим на посаду юриста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України і відповідно матиме статус державного службовця, передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 31561,47 гривню, як хабар за своє працевлаштування на вищевказану посаду.

Вказані дії підозрюваного ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), тобто підбурювання до давання хабара, вчинене повторно.

Крім того, згідно з клопотанням, в лютому 2012 року в ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами жителів Тернопільської області шляхом обману. Так, на початку лютого 2012 року ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, перебуваючи біля будинку за місцем проживання ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 1000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 10553,79 гривні, як частину коштів за вирішення питання із його працевлаштуванням на посаду спеціаліста Заліщицького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України. Крім цього, 10.02.2012 ОСОБА_4 перебуваючи в будинку по АДРЕСА_4 , отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 800 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 8493,58 гривні, як ще частину коштів за вирішення питання із його працевлаштування на вищевказану посаду. Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4 , не маючи можливості виконати взяті на себе зобов`язання та наміру повернути кошти, шахрайським способом, шляхом обману привласнив їх. Всього впродовж лютого 2012 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в загальній сумі 1800 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 19047,37 гривень. Крім цього, на початку березня 2012 року ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, перебуваючи в центрі у м. Бучач Тернопільської області, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 3850 доларів США, шо згідно офіційного курсу Національного банку України становить 30746,1 гривень, за вирішення питання із його працевлаштуванням на посаду спеціаліста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України. Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4 , не маючи можливості виконати взяті на себе зобов`язання та наміру повернути кошти, шахрайським способом, шляхом обману привласнив їх. Окрім цього, 18.03.2012 ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, перебуваючи поблизу автосалону «Хюндай» по вул. Микулинецька у м. Тернополі, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 31419,38 гривень, за вирішення питання із його працевлаштуванням на посаду спеціаліста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України. Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4 , не маючи можливості виконати взяті на себе зобов`язання та наміру повернути кошти, шахрайським способом, шляхом обману привласнив їх. Також, в кінці квітня 2012 року ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, перебуваючи по вул. Живова у м. Тернополі, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 31561,47 гривню, за вирішення питання із його працевлаштуванням на посаду юриста Бучацького районного відділення Тернопільського обласного відділу Західного регіонального управління Державної установи Антикорупційного комітету України. Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4 , не маючи можливості виконати взяті на себе зобов`язання та наміру повернути кошти, шахрайським способом, шляхом обману привласнив їх.

Вказані дії підозрюваного ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В підготовчому судовому засіданні прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 подане клопотання підтримала та просила звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього - закрити.

Підозрюваний ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити. Наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав зрозумів, на здійсненні кримінального провадження в загальному порядку не наполягав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні також просив звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду клопотання прокурора, потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд вказаного клопотання без їх участі, у яких зазначили про відсутність заперечень щодо звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 288 КПК України, якою регламентовано порядок розгляду судом питання про звільнення від кримінальної відповідальності, розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з вимогами абз. 1 ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, зі змісту ст. 49 КК України вбачається, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: вчинення особою кримінального правопорушення; з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

Так, зі змісту клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013210020000230 від 23.09.2013 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України.

Санкцією ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012) передбачено покарання у виді штрафу від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п`яти років, у зв`язку з чим вказане кримінальне правопорушення згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок.

Санкцією ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна або без такої, у зв`язку з чим вказане кримінальне правопорушення згідно з положеннями ч. 5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин.

Санкцією ч. 2 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років, у зв`язку з чим вказане кримінальне правопорушення згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

Судом також встановлено, що інкриміновані підозрюваному ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України, були вчинені у березні 2012 року та у квітні 2012 року, перебіг передбаченого пунктами ч. 1 ст. 49 КК України строку давності не переривався і не зупинявся, оскільки в матеріалах клопотання відсутні дані про те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчиняв нові кримінальні правопорушення або ухилявся від досудового слідства чи суду, а відтак, на даний час, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився.

Під час підготовчого судового засідання підозрюваному ОСОБА_4 роз`яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави з можливістю проведення досудового розслідування та судового провадження в повному обсязі в загальному порядку. Підозрюваний ОСОБА_4 зрозумів наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав та наполягав на застосуванні щодо нього положень ст. 49 КК України.

При прийняті рішення суд також враховує постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.05.2024 (справа № 676/1887/17; провадження № 51-202 км 20), у якій зазначено про те, що положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, що передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

З огляду на викладене, та враховуючи, що на момент розгляду питання про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності минув передбачений положеннями ст. 49 КК України строк притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України, беручи до уваги згоду підозрюваного ОСОБА_4 на його звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, суд доходить висновку про наявність всіх обов`язкових підстав для звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі положень статті 49 КК України.

З таких підстав, клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, тому суд вважає за можливе звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст. ст. 284-286, 288, 314, 336, 372 КПК України, ст. ст. 44, 49 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12013210020000230, дані про яке 23.09.2013 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012), ч. 2 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя ОСОБА_1