Ухвала суду № 134611461, 05.03.2026, Радехівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

судового засідання

05 березня 2026 рокуСправа №451/1728/25 Провадження № 2/451/104/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Магонь О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу №451/1728/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

14 жовтня 2025 року представник Шабатин Наталія Анатоліївна в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №05.01.2025-100002400 від 05.01.2025 у сумі 24800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) гривень.

Своєю ухвалою від 16.10.2025 суддя Магонь О.З. відкрила провадження у справі, ухвалила здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначила судове засідання (а.с.1-2).

За наслідками розгляду цивільної справи №451/1728/25 заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 5 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задоволено, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №05.01.2025-100002400 від 05.01.2025 у сумі 24800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) гривень та суму сплаченого судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Своєю ухвалю від 29 грудня 2026 року суд скасував заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 05.11.2025 та справу №451/1728/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін..

У позовній заяві представник позивача Шабатин Н.А. просила провести розгляд цивільної справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр» (а.с.3-10).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.

У судовому засіданні адвокат Черниш І.І. заперечила щодо позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, на яку звертав увагу представник відповідачки, зокрема указано, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Ураховуючи, що сторона відповідача ставить під сумнів укладення кредитного договору, з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, суд вважає за доцільне витребувати з власної ініціативи у позивача таку інформацію:

чи направлявся примірник електронного кредитного договору з додатками до нього відповідачу ОСОБА_1 на зазначену ним електронну адресу або на його акаунт у інформаційно-комунікаційній системі позивача;

якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо);

чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди.

Крім того, суд вважає за доцільне витребувати у позивача за наявності технічної можливості оригінал електронного кредитного договору з додатками до нього з електронним підписом відповідача ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

За змістом ст. 223 та ст. 240 ЦПК України наявні підстави для відкладення судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 95, 100, 223, 240, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Витребувати у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» інформацію:

(а) чи направлявся примірник електронного Кредитного договору (оферти) №05.01.2025-100002400 від 05.01.2025 відповідачу ОСОБА_1 на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі;

(б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо);

(в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди.

Витребувати у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» оригінал електронного Кредитного договору (оферти) №05.01.2025-100002400 від 05.01.2025 з додатками до нього з електронним підписом відповідача ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Витребувані докази надати до Радехівського районного суду Львівської області у строк до 24 березня 2026 року.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 25 березня 2026 року о 9 годині.

Копію ухвали надіслати позивачу для виконання та відповідачу до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Головуючий суддя Магонь О. З.