Рішення № 134609552, 03.03.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9445/25

Провадження №: 2/336/574/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєв Є.С., за участі секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вищезазначена позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 11 вересня 2019р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-434657. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п.п.7.10 п.8 Кредитного договору, адреса, та реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п.1.1, п.1 Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Кредитним договором, а Позичальник зобов язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.п.2.2. п.2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту Позичальника, емітовану банком України.

22.12.2022 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «САПБ», Позивач) укладено Договір факторингу N? 22122022/2 (далі -Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) ТОВ «ФК «САПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄПБ» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників

Згідно п.л. 2.1. Договору факторингу, Фактор зобов?язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов?язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав

Згідно п.п. 2.2. Договору факторингу, з дати відступлення Прав Вимоги, Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно Реєстру Боржників та набуває всіх прав за ним.

Згідно з п.п. 4.2.1. Договору факторингу, Протягом 30 (тридцять) Робочих Днів з дати укладення даного Договору, за умови оплати Клієнту Суми Фінансування, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі зазначеній у п. 3.1 цього Договору, передати Фактору Документи, що підтверджують Права Вимоги, шляхом підписання з Фактором Акту прийому-передачі документації, за формою, погодженою в Додатку N? 4 до даного Договору; (АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників від 22.12.2022 до Договору факторингу N? 22122022/2 від 22.12.2022 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 23747,76 грн., з яких:- 8050,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;- 4105,50 грн. - сума заборгованості за звичайними відсотками;- 11592,26 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками.

Ухвалою судді від 30.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 09.12.2025 року.

Судові засіданні 09.12.2025 року відкладено на 03.03.2026 у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кіманті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач надав відзив, у якому просить позов задовольнити частково, а саме стягнути суму заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8050 грн.; суму заборгованості за звичайними відсотками 4105,50 грн. У сумі заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 11 592,26 грн. - відмовити, у зв`язку із тим, що він не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що 11 вересня 2019р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-434657. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п.п.7.10 п.8 Кредитного договору, адреса, та реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п.1.1, п.1 Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Кредитним договором, а Позичальник зобов язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.п.2.2. п.2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту Позичальника, емітовану банком України.

22.12.2022 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «САПБ», Позивач) укладено Договір факторингу N? 22122022/2 (далі -Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) ТОВ «ФК «САПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄПБ» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників

Згідно п.л. 2.1. Договору факторингу, Фактор зобов?язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов?язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав

Згідно п.п. 2.2. Договору факторингу, з дати відступлення Прав Вимоги, Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно Реєстру Боржників та набуває всіх прав за ним.

Згідно з п.п. 4.2.1. Договору факторингу, Протягом 30 (тридцять) Робочих Днів з дати укладення даного Договору, за умови оплати Клієнту Суми Фінансування, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі зазначеній у п. 3.1 цього Договору, передати Фактору Документи, що підтверджують Права Вимоги, шляхом підписання з Фактором Акту прийому-передачі документації, за формою, погодженою в Додатку N? 4 до даного Договору; (АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників від 22.12.2022 до Договору факторингу N? 22122022/2 від 22.12.2022 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 23747,76 грн., з яких:- 8050,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;- 4105,50 грн. - сума заборгованості за звичайними відсотками;- 11592,26 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками.

Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не повернув кредитні кошти у встановлений строк.

При вирішенні питання про часткове задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8050 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 4105,50 грн.

Щодо нарахування заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 11592,26 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач уклав договір в електронній формі.

За пунктом 1.3 вказаного Договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 11.10.2019.

Суд зазначає, що надалі кредитор не має право нараховувати відсотки, оскільки на період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто, боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково.

Відповідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 76-80, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 00-434657, яка становить 12 155,50 гривень, та складається з: 8050,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; сума заборгованості за відсотками 4105,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1567,93 грн.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30; ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

03.03.26