Ухвала суду № 134603123, 05.03.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6288/26

Справа № 754/3381/26

У Х В А Л А

05 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про ввизнання батьківства та внесення відомостей до актового запису про батька,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дядечко М.П. звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення відомостей до актового запису про батька.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

У постанові від 14.07.2021 у справі № 161/2823/19 Верховний Суд зазначив, що основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд визнати його біологічним батьком ОСОБА_2 , зобов`язавши Святошинський відділ ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини, обґрунтовуючи тим, що він проживав з ОСОБА_3 однією сім`єю, під час яких у них народився спільний син, у свідоцтві про народження якого батько записаний зі слів матері.

Разом із тим, позивачем не зазначено які його права чи інтереси порушує відповідач - син ОСОБА_2 ..

В ухвалах від 26.05.2022 у справі №990/75/22, від 20.05.2022 у справі №990/74/22, від 12.05.2022 у справі №9901/71/22 Верховний Суд зазначив, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного, на думку позивача, права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/18822/19 зазначив, що суд, при розгляді справи, має насамперед встановити суть (характер) спірних правовідносин, про захист яких власне і звернувся позивач.

Крім того, згідно із ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно із ч.1 ст. 55 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Крім того, у ч. 3, 4 ст. 128 СК України зазначається, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 цього Кодексу.

Проте, враховуючи, що відповідачем не заявлено мати дитини, письмові матеріали справи не містять доказів звернення батьків дитини до органів РАЦС в порядку ч. 1 ст. 126 СК України.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід визначитися із суб`єктним складом учасників справи та подати позовну заяву у новій редакції, з урахуванням викладеного в цій ухвалі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про ввизнання батьківства та внесення відомостей до актового запису про батька - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Сенюта