Постанова № 134602985, 11.02.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 760/28959/25

Провадження №: 3/752/909/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бойко О.В., за участю прокурора Ніколаєва І.О., захисника Василюка М.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Лисянка Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу управління забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №939 від 17.10.2025 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу управління забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону, у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 даного Закону України «Про запобігання корупції», 02.09.2024 року припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 03.06.2025 року о 23 год. 29 хв., несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Захисник Василюк М.М., у судовому засіданні просив повернути протокол про адміністративне правопорушення до Управління стратегічних розслідувань в м. Києві для подальшого спрямування даного протоколу за підсудністю, оскільки місцем вчинення правопорушення він вважає місце роботи ОСОБА_1 , а саме Київський апеляційний суд (м. Київ, вул. Солом`янська 2-А,).

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника про повернення протоколу для подальшого спрямування за підсудністю за місцем роботи. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, протокол першочергово був спрямований до Солом`янського районного суду м. Києва, однак за клопотанням захисника Василюка М.М. постановою суду від 24.11.2025 року його повернуто до Управління стратегічних розслідувань в м. Києві для подальшого спрямування за підсудністю, а саме за місцем фактичного вчинення, тобто місцем проживання ОСОБА_1 , де зареєстровано ІР адресу, з якої відправлялась декларація. Спори про підсудність не допускаються.

Захисник, враховуючи відмову в задоволенні клопотання про напрямлення справи за підсудністю, просив закрити провадження по справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки правопорушення було виявлено 11.04.2025 року з моменту подачі звіту Київським апеляційним судом до НАЗК про осіб, які невчасно подали декларації.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позицію захисника.

Прокурор Ніколаєв І.О. в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, оскільки вона подала декларацію невчасно, в її діях вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та особи, відносно якої складено протокол, дослідивши письмові матеріали справи, вважаю необхідним закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Згідно вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2, частини 1 статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особою, що склала даний протокол, визначено дату складання протоколу 17.10.2025 року.

В судовому засіданні встановлено, що до НАЗК 11.04.2025 року було надіслано лист Заступника начальника управління Київського апеляційного суду з повідомленням про виявлення факту невчасного подання декларації ОСОБА_1 після звільнення за 2024 рік (01.01.2024-31.12.2024).

На мою думку, моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 , правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КК України, не може бути дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією. Фактичним виявленням посадовою особою НАЗК, яка також наділена правом складати протокол за ч. 1 ст. 172-6 КК України, є 11.04.2025 року - дата повідомлення Київським апеляційним судом про виявлення факту невчасного подання декларації ОСОБА_1 . Складання протоколу щодо вказаної особи та розгляд його судом, повинно було відбутися в межах 6-ти місячного строку від вище вказаної дати і нездійснення вчасно цього, тягне за собою наслідки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 7 ст. 247 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент її розгляду збіг термін передбачений ст. 38 КУпАП.

Згідно листа ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», ВССУ роз`яснив, що судам слід мати на увазі, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом шести місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 4 ст. 38 КУпАП). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Відповідно до правового висновку ВАСУ від 07.11.2017 року - Науково-консультативної ради при ВАСУ, згідно якого пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Враховуючи викладене вважаю, що на час розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , строки, зазначені в ст. 38 КУпАП закінчилися, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 172-6, ст. ст. 247, 280, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя: О.В.Бойко